СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиІнтерв’ю та коментарі
Сім’я з-під Києва: Бути біженцями відкриває нам очі на реальність мігрантів
Сергій Большов знає, що він і його сім’я не відповідають уявленню більшості людей про «біженців», і, власне, вони також не відповідають його власному стереотипу, наголосив він. «Ми — українська сім’я середнього класу. У нас було досить гарне місце для проживання, гарна квартира, хороший автомобіль, у мене дуже хороша робота», — сказав 48-річний чоловік. «Насправді, ми не тікали від бідності, як решта світу думає про біженців, чи не так?»
Федеріко Ломбарді: Папа — не військовий капелан під час війни
«Діяльність пап на благо миру завжди відбувається у перспективі їхньої діяльності на благо людства, понад сторонами конфліктів. Не можна вимагати від пап такої позиції, якби вони мали бути кимсь на кшталт військових капеланів на війні. Папи завжди понад сторонами конфліктів. Так було з Бенедиктом XV, Пієм ХІІ під час ІІ Світової війни, Йоаном ХХІІІ, Павлом VI, Йоаном Павлом ІІ і тепер із Франциском».
«Ми, християни, маємо особливе завдання — природне почуття гніву перетворити на мужність», — Блаженніший Святослав в інтерв’ю НВ
Не можна стримати своїх емоцій, коли ти бачиш в ямі молодого хлопця із простреленою потилицею. Ну як, як? Хіба треба мати кам’яне серце, щоб по-іншому зреагувати на цей злочин. Але я думаю, що ми, як християни, маємо особливе завдання: це природне почуття гніву за допомогою Божої сили і молитви перетворити на мужність… Мужність полягає не в тому, що ти будеш одразу когось ненавидіти і бити. Мужній — це той, хто вміє перемагати, хто вміє витримати. Про ці та інші важливі речі в інтерв’ю НВ розповів Блаженніший Святослав.
«Таким є щоденне життя нашої Церкви, коли священник, Церква є поряд зі своїми людьми», — отець Роман Прокопець
У Центрі опіки сиріт та Домі милосердя Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви ніколи не бракувало роботи. Постійний дитячий гомін, акції підтримки для соціально незахищених категорій, волонтерські та освітні проєкти. Війна підвищила інтенсивність цих процесів і збільшила кількість людей, які потребують допомоги.
Українські монахині відчинили двері свого монастиря для переселенців: історія у фото
Розташований серед карпатських гір, вкритих давніми буковими лісами, тихий монастир у західноукраїнському селі Гошів перетворився на величезний ігровий майданчик для десятка дітей, які разом зі своїми родинами змушені були покинути свої домівки через війну.
Владика Венедикт Алексійчук: «Ми пройдемо через цю війну, бо Господь давно повірив в нас»
Владика Венедикт Алексійчук, єпископ Єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США), продовжує ділитися власними духовними роздумами у період війни. За його словами, серед лихоліття війни не можемо забувати про те, що Бог продовжує вірити у нас і нас підтримувати.
Ігнатій Москалюк — єдиний священник УГКЦ в окупованому Херсоні: «Я не міг залишити їх самих»
«Херсонський парох», — називають його. Ігнатій Москалюк залишився в окупованому Херсоуні і зараз є єдиним священиком Греко-Католицької Церкви. Окрім нього ще є священник латинського обряду.
Владика Володимир Груца: «Сповідь — це подарунок Воскреслого Христа для добра людини»
«Сповідь — це подарунок Воскреслого Христа для добра людини»: серія дописів владики Володимира Груци, єпископа-помічника Львівської архиєпархії УГКЦ, про Таїнство Сповіді. Пропонуємо Вашій увазі кілька важливих його думок у період завершення Великого посту.
«У час війни ми відчуваємо потребу нашого священничого служіння»: владика Богдан Данило привітав духовенство
У Великий четвер за григоріанським календарем, 14 квітня 2022 року, у день становлення Таїнства Пресвятої Євхаристії та Таїнства Священства владика Богдан Данило, єпископ Української католицької єпархії Святого Йосафата із осідком у м. Парма (штат Огайо, США) та Голова Патріаршої комісії у справах духовенства, звертається із словами привітання та підтримки до кожного священнослужителя Української Греко-Католицької Церкви.
Греко-Католицька Церква в Польщі допомагає біженцям. Історія у фото
На початку квітня 2022 року, за даними Прикордонної служби Польщі, з України до Польщі прибуло більше 2,5 млн осіб. У більшій мірі, це жінки з дітьми. Звичайно, не всі вони залишаються на території Польщі. Певне число з них їде в інші країни Західної Європи, проте значна частина залишається тут. Передусім з таких міркувань, що звідси ближче до України і простіше буде повертатися, коли війна припиниться.
Владика Борис Ґудзяк: «Ми можемо бути добрими українцями, лише коли будемо добрими людьми»
В ефірі «Radio SKOVORODA» Митрополит Філадельфійський УГКЦ Владика Борис поділився своїми роздумами про те як не втомитися від страшних реалій війни, де черпати духовну силу і витривалість і як не розминутися з Богом, попри непросте сьогодення.
Історії біженців: Ми знаємо, що все — у Божих руках
Сім’я Міхалев переїхала з Ірпеня, що на Київщині. Це місто — одне з тих, яке найбільше постраждало в цій війні. Їм вдалося, здавалося, неможливе — вони разом змогли виїхати до Івано-Франківська. Сім’я складається з чотирьох осіб: Сергій (батько, який отримав серйозну травму, а тому не може воювати), Леся (мама), Станіслав (старший син, 9 років) та наймолодша донька Анна-Марія (5 років).
