СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
Дослідження PISA показало, що український учень неготовий до життя після школи
Одним з основних завдань освіти — рівень підготовки дітей до життя. Та в Україні поки що домінує думка, що ми готуємо дітей до вузу. Ще донедавна 75 % батьків бажали, аби їхні діти навчалися саме у вищих навчальних закладах.
Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І
Слід зауважити, що геройський чин братів Шептицьких у порятунку євреїв під час Другої світової війни не був чисто ситуативним: йому передували давні глибокі взаємини з представниками юдейської культури. Окрім того, почуття відповідальності духовного пастиря, сповідуване братами, поширювалося на всіх без винятку людей різного віросповідання й походження.
Владика Ярослав Приріз: «Образ милосердного Батька — це образ безмежної доброти та глибини любові всепрощаючого Бога»
Притча про блудного сина, або, краще, про милосердного Батька, з одного боку, відкриває перед нами тяжкий та гіркий досвід темряви гріха, а з іншого — Боже милосердя. Тому-то ця розповідь є дуже актуальною в цей період підготовки до спасенного і покаянного часу Великого посту. Вона представляє нам не тільки трагедію та наслідки людського гріха, а й покаяння та радість навернення, але перш за все — образ милосердного Батька, образ безмежної доброти та глибини любові всепрощаючого Бога. Цією притчею Бог запрошує нас пройти дорогою покаяння, з глибокою скрухою серця прийти до Нього зі словами: «Я був неправий».
«Не цілуйте рук, а краще виконуйте свою роботу». 7 історій про Патріарха Йосифа Сліпого
Сьогодні, 17 лютого 2020 року, минає 128 років від дня народження патріарха Йосифа Сліпого. Секретар Патріарха отець Іван Дацько у коментарі сайту «Твоє місто» розповідає про його стосунки з Андреєм Шептицьким, характер і харизму, а також чому зараз Йосиф Сліпий допомагав би пораненим військовим.
«Бог любить нас незмінною і беззастережною любов’ю. Бог чекає нас із відкритими обіймами», — владика Богдан Дзюрах
Можна сказати, що у притчі про блудного сина Боже милосердя неначе тріумфує над Божою справедливістю. Німецький богослов Романо Гвардіні одного разу розповідав, що його в молодому віці дуже бентежили деякі парадокси та нелогічності Євангелія. Чому у Бога милосердя переважає над справедливістю? Де ж тут логіка? Коли він спитав про це старенького священика, той відказав: «Такі речі може робити велика любов — вона не питає про логіку, а просто любить». І справді, головною прикметою справжньої любові є те, що вона не думає про себе саму, а шукає добра для улюбленої особи. Вона не звертає уваги на справедливість, а керується милосердям.
Владика Василь Івасюк про старця Симеона та приготування до мирної смерті
Нині євангелист Лука дає можливість порівняти сивого старця Симеона і новонароджену дитинку Ісуса. Ця подія відбулася багато-багато років тому у єрусалимському храмі. З одного боку — праведний і благочестивий старець Симеон дуже старий роками, а з другого боку — Боже Новонароджене немовля на його руках — це потіха, надія і спасіння для людей всього світу. «Нині відпускаєш раба Твого… з миром» (Лк. 2, 29), — вимовляє Симеон. Він побачив Того, Хто несе спасіння всім людям і тепер може вже спокійно померти.
«Ми є Церквою, яка відчуває відповідальність за Австралію, Україну та цілий світ!» — владика Петро Стасюк під час святкування 70-річчя УГКЦ в Австралії
9 лютого 2020 року Українська Греко-Католицька Церква в Австралії на чолі із правлячим архиєреєм Єпархії свв. верх. апп. Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн для українців католиків в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії владикою Петром Стасюком подячною Божественною Літургією відзначила 70-річчя перебування УГКЦ у штаті Вікторія (Австралія). З цієї нагоди владика Петро поділився спогадами про перші роки служіння для українців у церкві св. Августина у м. Мельбурн.
Звернення владики Михаїла Колтуна з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння
Звернення преосвященного владики Михаїла Колтуна, єпарха Сокальсько-Жовківського та керівника Відділу душпастирства у пенітенціарній системі України, з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння, що затверджений Синодом Єпископів УГКЦ у Неділю про блудного сина.
«Святість, свідчення і служіння — це три виміри справжнього християнина», — владика Василь Івасюк
Сенс християнського життя визначається присутністю в ньому обов’язкового служіння. Це не є випадковість. Християнин мусить за власною волею присвятити своє життя якійсь важливій справі, котра служила би поширенню віри людей в Ісуса Христа і Його Церкву. Таке життя несе із собою біль, страждання, спокуси, випробування. Насправді саме у служінні відчувається спасаюча та лікуюча благодать Спасителя. Служіння, спрямоване на виконання волі Божої, обов’язково стає джерелом пасхальної радості й євангельського натхнення.
«Країна Голокосту і Бабиного Яру повинна молитися разом з митником за навернення ворога, котрий у нас стріляє», — владика Василь Івасюк
Видатні українські громадські та політичні діячі разом з духовенством мають чинити особисте покаяння та прощення. Суспільство має взяти за приклад жителів Ніневії та каятися за всіх полеглих. Країна Голокосту і Бабиного Яру повинна молитися разом з митником за навернення ворога, котрий у нас стріляє. Господь почує крик душі народу і саме це є початком миру. В нашій історії є багато сторінок з кривавими потрясіннями. Особливим болем залишається трагедія українського народу, яка продовжується і сьогодні. Знищено тисячі невинних братів і сестер. Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, — це єдина духовна формула миру й порозуміння.
«Перед Богом не можна скрити справжнього обличчя, бо справжнє обличчя людини — це її серце», — владика Богдан Дзюрах
Приходимо перед обличчя Боже. Перед цим обличчям з людини спадають маски. Бо перед Божими очима нічого не можна скрити. Хоч людина у своєму засліпленні навіть і тут намагається вдавати, накладати на себе маски, однак нічого їй не допоможе, жодна косметика, жоден макіяж… Людина може говорити про себе що завгодно. Наприкінці цієї розмови перед обличчям Божим їй треба буде рано чи пізно почути вирок, почути правду про себе саму. І цією правдою може бути: «Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові» (Лк. 16, 15). Ці слова Ісус сказав до фарисеїв, і вони якнайкраще підсумовують діалог із Богом, який описує нинішнє Євангеліє.
«Відчиняються двері покаяння!» — ієрархи УГКЦ в США на Великий піст
Молячись, визнаємо те, що лише увійшовши в «пустелю власного серця» і, розважаючи в своїй душі, здійснюємо перший крок на шляху до покаяння та наближаємося до порожнього гробу Господнього у день Пасхи.
