СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
«Церква, яка не проповідує Христа Воскреслого, заперечує саму себе, перекреслює свою природу», — владика Богдан Дзюрах
Сьогодні сам Воскреслий Спаситель кличе, спонукає нас, своїх учнів у ХХІ столітті, знову і знову увіходити до човна і перепливати на «той бік», тобто виходити поза межі нашого малого світу, тієї нашої «Галилеї», до якої ми призвичаїлися і в якій нам, як правило, є зручно, безпечно і, признаймося, комфортно. Ісус закликає нас скеровувати наші кроки і нашу увагу «на той бік», на ті території і на тих людей, котрі надалі ще живуть в неволі старого, або і новітнього поганства, не мавши дотепер нагоди пізнати Божу любов і спасіння, яке приніс Христос Господь.
Владика Діонісій Ляхович: «Хліб наш насущний, земний і євхаристійний; хліб, що дає життя дочасне і вічне»
«Поруч з нами, — як каже о. Юрій Щурко, завідувач кафедри Біблійних наук УКУ, — завжди є голодні та спраглі люди — не завжди їжі, але часто — любові, співчуття, підтримки, уваги, милосердя, прощення, доброго слова, заохочення, посмішки… І сьогодні Господь каже до нас, подібно як колись до своїх апостолів: «Не треба їх відпускати, відсилати до когось, накидати комусь, відмахуватись від них, робити круглі очі, чи в розпачі втікати від них. Ви дайте їм їсти. Не потрібно багато. Тільки те, що маєте: свій час, ідеї, гроші, енергію, таланти, спритність, відвагу, оптимізм, посмішку, смирення, повагу, вірність…».
Сестри служебниці у Бразилії: завжди зі своїм народом
Сьогодні розповідаємо про діяльність Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії у Бразилії.
Владика Богдан Дзюрах: «Божа логіка виявляється у трьох „с“ — солідарність, співчуття, служіння»
Ми не мусимо віддавати усе, але мусимо вчитися віддавати бодай оте мале, що ми так запопадливо зберігаємо «на чорний день», на власний «чорний день», натомість Господь хоче, щоб ми не чекали на власний «чорний день», бо він, правдоподібно, ніколи не настане, але змінили чорний день на світлий у житті цієї конкретної людини, котра тут і тепер перебуває у великій нужді і потребі. Проблема не є в самих проблемах, проблема також не є в тому, що в нас немає достатніх засобів для подолання проблем і труднощів. Справжня проблема полягає в байдужості, у відсутності співчуття і у небажанні поділитися із іншими тим малим, що ми самі маємо.
«Бог працює через кожну людську істоту, реалізовуючи свій план для спасіння світу», — владика Ярослав Приріз
Чудовою благовістю є те, що Бог потребує нас. Бог, який не потребує нікого, однак зі своєю милістю працює через своє творіння — людину. Ми є важливі для Господа, немає значення, що наше життя може здаватись без сенсу, але очевидно воно є унікальне у цьому світі. Бог працює через кожну людську істоту, реалізовуючи свій план для спасіння світу. Поки ми не виконаємо цю Богом-заплановану місію, щось у цьому світі буде завжди залишатись незавершеним. Це свідчить про те, наскільки кожен з нас є важливим в очах нашого Господа.
Владика Василій Івасюк про фізичну і духовну сліпоту у нашому повсякденному житті
Нам боляче дивитися на сліпих, але ще більший біль народжується, коли ми бачимо людину із духовною сліпотою. В одних це може бути гордість і зарозумілість зі свого становища в спільноті, чи зі свого багатства, чи з особистої краси тіла, знання, титулів і т. п. Є ті, що засліплені жадобою грошей, мамони, вигоди, розкоші. Вони не бачать у світі людей нічого доброго, шляхетного, чесного, святого. Є ті, що у своєму засліпленні всіх і все критикують, очорнюють, обкидають болотом. І є ті, очі яких повні зависти чи ненависті до ближніх, до людей. Хтось затемнений у своїй неосвіченості.
Владика Ярослав Приріз про пророка Іллю: «Там, де зникає Бог, людина потрапляє в рабство ідолопоклонства»
Ця Старозавітна подія, по-перше, ще раз пригадує нам про першу заповідь: поклонятися єдиному Богу, а по-друге, навчає, що першочерговим завданням молитви є навернення. Там, де зникає Бог, людина потрапляє в рабство ідолопоклонства, як це нам представили тоталітарні режими. Натомість, справжнє поклоніння Богові означає віддати себе Йому та Божому провидінню.
Митрополит Андрей Шептицький і салезіяни
Сьогодні для багатьох тих, які беруть активну участь у житті Церкви, наявність східних гілок латинських монаших орденів є цілком природною справою.
Владика Петро Стасюк: Прислухайтеся до молоді та користуйтеся соціальними медіа
У жовтні 2018 року Католицька Церква провела в Римі Молодіжний синод. Папа, багато кардиналів, єпископів, молоді та інших були присутніми на ньому. У лютому 2019 року Святіший Отець видав заключний документ про цей Синод.
Владика Василій Семенюк: Стократний плід апостольської праці
Владика Василій Семенюк — архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Української Греко-Католицької Церкви, адміністратор вакантного осідку Кам’янець-Подільської єпархії та багатолітній будівничий Марійського духовного центру «Зарваниця».
Митрополит Ігор Возьняк про святих апостола Павла та рівноапостольного князя Володимира: «До Бога ніколи не пізно навертатися»
Можемо сміливо ствердити, що одна людина може вчинити багато добра, і може багато зла вдіяти. Як святий Павло, так і святий Володимир перед наверненням до віри у правдивого Бога чинили дуже багато зла. Коли навернулися, перевершили вчинене зло добром! З життя цих святих випливає повчання, що до Бога ніколи не пізно навертатися та немає потреби споглядати на вчинене зло, яким би воно великим не було.
10 надзвичайно актуальних цитат Митрополита Андрея Шептицького
Сьогодні 154-та річниця від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. З цієї нагоди публікуємо 10 важливих цитат Митрополита, які надзвичайно актуальні у сьогоденні.
