СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
Владика Василь Івасюк у празник Богоявлення: «Правдивий прихід Спасителя до світу — це Боже милосердя над людьми»
Нині великий празник хрещення Ісуса Христа в Йордані. Його ще називають Хрещенням, Богоявленням або Просвіщенням. Хрещенням, тому що безгрішний Ісус приймає хрещення на покаяння у водах Йорданських від Івана. Богоявленням, бо сам Христос являє Себе світу, як Спаситель, і про Нього свідчить з неба голос Бога Отця та Дух Святий у вигляді голуба. Просвіщенням, тому що Бог — вічне Світло, яке просвічує розум і серця людей Словом Божим.
Вслід за мрією: як постав Інститут Шептицького
Нещодавно Інститут східнохристиянських студій імені Андрея Шептицького отримав найвищу відзнаку Глави і Отця УГКЦ — Орден митрополита Андрея Шептицького. Варто відразу зазначити, що цьому закладу вже понад тридцять років, і це перша та єдина на сьогодні вища академічна інституція УГКЦ у Північній Америці. Тут здобули освіту багато священників і мирян, а три роки тому Інститут став частиною найбільшого канадського університету в Торонто.
Владика Василій Тучапець у різдвяному посланні: «Ця подія змінила увесь світ і започаткувала еру спасіння людини»
Отож, саме любов є невід’ємною чеснотою кожного християнина. Найперше — це любов до Бога, любити Його «всім серцем своїм і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом» (Лк. 10, 27). Ця любов виражається через нашу молитву, через прийняття Святих Тайн, а особливо, Покаяння та Пресвятої Євхаристії — Святого Причастя та через дотримання Божих Заповідей. Це також любов до ближнього, щоб любити його, як себе самого. Вона виражається через доброзичливе ставлення до інших, через взаємодопомогу, підтримку, повагу, розуміння, милосердя. Це також любов до своєї Батьківщини України.
Владика Михайло Бубній: «Закликаю змістом свого життя зробити любов, а метою — спасіння власної душі»
Напередодні святкування Різдва Христового і на початку цього Нового 2020 року щиро заохочую кожного з нас перетнути ще один рубіж на дорозі дозрівання у вірі і становлення в любові; змістом свого життя зробити любов, а метою — спасіння власної душі. Закликаю кожного у щоденному житті мати відвагу і мужність завжди ставати на сторону правди, справедливості, моралі та любові — сторону Бога, бо тільки Він може розпалити в нас почуття правди, справедливості та незгасного вогнища любові до наших ближніх і до самих себе.
Знайомство із отцем Миколою Бичком, новопроголошеним єпархом Мельбурнським
Пропонуємо Вашій увазі життєпис новопроголошеного правлячого архиєрея Єпархії свв. верх. апп. Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн (Австралія) отця Миколи Бичка, ЧНІ.
«Різдво Христове — це подорож із вигнання до Бога, з нашої самодостатності до шукання Спасителя, з кінців світу до Вифлеєму», — владика Іван Кулик у своєму першому Різдвяному посланні
Але подорож наша сьогодні не лише до Вифлеєму, а через Вифлеєм до Єрусалиму, а з Єрусалиму в Едем. Дитя, нам дане у Вифлеємі, стане розп’ятим Мужем на хресті та Вихідцем із гробу, щоб відкрити двері Едему-раю. Едем відкритий Вифлеємом — цю ідею літургійних текстів ми покликані глибоко пережити, святкуючи Різдво. Господь не прийшов у світ, щоб Йому служили, але послужити нам (пор. Мт. 20, 28), прийшов у Вифлеєм, щоб прийти в Єрусалим, а звідти в Едем, відкриваючи нам двері. Тому перед нами велика подорож. Прийдіть і подивімся, де народився Христос, де постраждав і воскрес, де вознісся і де перебуває!
Владика Йосафат Мощич: «Вічний і складний до розуміння Бог стає водночас простим і убогим»
Тому всі ми, паломники у вірі, з дитячою потребуючою поставою рухаємося вперед, слідуючи за Дитям сьогодні, на хресті завтра, воскреслим на третій день, зі Святим Духом в П’ятидесятниці продовжуємо писати п’яте Євангеліє нашого особистого життя, як покоління тих, яких відзначив і викупив наш Спаситель — Христос. Ми продовжуємо місію, вірніше Його Євангеліє втілюється і квітне в нашій місії життя. Господь тепер через наше свідчення, приклад і служіння один одному, продовжує кликати і народжувати до Свого Царства люд Божий. Нині ми з вами є Його поколінням, на яких Він покладає доручення зробити учнями новонародженого Дитяти всі народи.
«Милосердя Боже до нас безмежне, хоч ми до кінця не розуміємо цього», — владика Степан Меньок у різдвяному посланні
Ми знову звертаємося до Тебе Ісусе, не залишай нас. Не дивись на наші прогрішення, адже ми віримо в Тебе і розуміємо, що спасіння є тільки в Тобі. Кожного року, ми очікуємо Твоєї допомоги, особливо в час Твого Різдва. Це свято, яке втілює надію в серця багатьох віруючих людей.
Владика Дмитро Григорак у Різдвяному посланні: «Господь підкреслив унікальну незамінність родини для існування людського роду»
Але є одне народження, яке завжди пам’ятатиме весь світ, доки буде існувати. Це народження Ісуса Христа — Бога і людини. 2020 років тому сталася надзвичайна і неймовірна подія в історії людства — Бог став людиною. «Бог предвічний народився…», — слова нашої колядки містять в собі, на перший погляд, протиріччя, адже Бог є вічний, Він не має початку і кінця, але: «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом» (Галат 4:4). Факт настільки неймовірний, що жодна релігія світу, окрім християнства, не має сміливості визнати цю правду. Син Божий став і Сином людським.
Владика Тарас Сеньків: «Вручімо покірно та з довірою сьогодення та майбутнє своє та нашого українського народу в руки Вифлеємського Дитятка»
З подивом приклонімся перед нею [мудрістю Божою] та приєднаймося до Пречистої Діви Марії у її переможному хвалоспіві: «Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих… підняв угору смиренних… наситив благами голодних»… бо він є єдиним багатством убогих. Це величання, яке передує Різдву, є проголошенням віри Обручниці Святого Духа, а тому Різдвяної ночі отримує початок свого остаточного та безповоротного сповнення. Вручімо покірно та з довірою сьогодення та майбутнє своє та нашого Українського Народу в руки Вифлеємського Дитятка, бо він є нашим Богом, котрий своєю неміччю — скріплює, своєю бідністю — збагачує а своєю близькістю наповнює життям, і хто на нього надіється, повіки не постидається!
Владика Борис Ґудзяк про силу вдячності
Есей написаний у межах фокус-теми Українського ПЕН і НВ 2019–2020 «Що дасть нам силу?» Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Різдвяне послання владики Павла Хомницького до українських моряків
Тому сьогодні, коли ми святкуємо народження того, хто пройшов найбільшу відстань, яку можна уявити з неба на землю, щоб врятувати нас: Ісуса Христа, Сина Божого, помолимося, щоб Він запалив і зігрів наші серця радістю, любов’ю і миром. Нехай новонароджений Син Божий благословляє, спрямовує і захищає кожного з Вас, Ваші родини та кораблі з командами, де ви працюєте.
