СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
«Різдво Богородиці є плодом Божої терпеливості до людства та його вірності своєму слову», — єпископ Тарас Сеньків
Роздумуючи над духовним змістом празника Різдва Пресвятої Богородиці, єпископ Стрийської єпархії Тарас Сеньків запрошує поглянути на історію спасіння як на спільну подорож Бога і людини. Від створення світу та гріхопадіння — до народження Діви Марії і Втілення Божого Сина Господь залишається вірним Своєму задуму та терпеливо супроводжує людство. Водночас ця велика історія спасіння торкається особистої історії кожного з нас і спонукає запитати: чи дозволяємо ми Богові йти разом із нами дорогою нашого життя?
«Якщо ми запрошені до Божого Царства, то потрібно почати входити до нього саме зараз», — єпископ Тарас Сеньків
Роздумуючи над євангельською притчею про весільний бенкет і словами Христа «Багато покликаних, але мало обраних», владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийської єпархії, порушує питання страху перед Богом, людської свободи та відповідальності за отримане запрошення до Божого Царства. Особливу увагу він звертає на образ весільного вбрання, пояснюючи його як заклик до покаяння і справжнього навернення. Боже запрошення залишається даром для людини, однак відповідь на нього повинна виявлятися не лише у словах, а в конкретній зміні способу життя.
Митрополит Амвросій Сенишин: 50 роковини відходу до вічності
11 вересня минає 50 років від дня смерті митрополита Амвросія Сенишина. Він був першим східним католицьким єпископом, який мав свою хіротонію в Північній Америці, і другим українським митрополитом Філадельфії.
Єпископ Володимир Груца на Різдво Пресвятої Богородиці: Кожна молитва є почута Богом
8 вересня, у свято Різдва Пресвятої Богородиці, владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, очолив урочисту Божественну Літургію з нагоди храмового празника парафії на Сихові. У своїй проповіді єпископ говорив про Пресвяту Богородицю та приклад її батьків — Йоакима й Анни. У душпастирському слові єпископ зосередився на значенні витривалої молитви, прикладі родини Йоакима та Анни та цінності материнства у сучасному світі. Проповідник закликав до внутрішньої застанови та відновлення особистої довіри до Бога.
«Перемагай зло добром»: Звернення ієрархів Української Католицької Церкви у США з приводу річниці терористичних актів 11 вересня
З нагоди 25-х роковин терористичних актів 11 вересня 2001 року ієрархи Української Католицької Церкви у США звернулися до духовенства та вірних із закликом до молитви за жертв трагедії та осмислення її уроків. Згадуючи загиблих, рятувальників і родини постраждалих, єпископи наголошують на християнській відповіді на зло — не піддаватися ненависті та відчаю, а протиставляти їм добро, жертовність, милосердя і надію. Окремо у зверненні проведено паралель із сучасною війною в Україні, де невинні люди продовжують страждати від російської агресії.
«Там, де народжується надія»: проповідь Блаженнішого Святослава у свято Різдва Пресвятої Богородиці
У свято Різдва Пресвятої Богородиці Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, під час Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві роздумував над значенням народження Богородиці як знаку Божого втручання в історію та джерела надії для людини. Відштовхуючись від пережитої столицею масованої нічної атаки, Предстоятель УГКЦ наголосив, що там, де людина доходить до межі власних можливостей і бачить лише безплідність своїх зусиль, Бог здатний покласти початок новому життю та новій історії.
«Крик переміщених дітей сьогодні підноситься до Бога»: Послання Папи на День мігранта і біженця
«Хто приймає дитину в моє ім’я, той мене приймає» — ці Ісусові слова, записані у 18-й главі Євангелії від Матея, стали натхненням для теми, яку Папа Лев XIV обрав для 112-го Всесвітнього дня мігранта і біженця, що звучить: «Навіть одного з цих дітей». Він відзначатиметься в останню неділю вересня, а 14 серпня 2026 року у Ватикані оприлюднено відповідне послання Святішого Отця.
«Христос посеред нас». Звершення Святих Таїнств та інших літургійних священнодійств: Містагогійно-пастирські настанови
«Христос посеред нас». Звершення Святих Таїнств та інших літургійних священнодійств: Містагогійно-пастирські настанови — документ, затверджений Отцем і Главою Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Святославом 1 вересня 2026 року.
Єпископ Богдан Дзюрах: У чому проявляється Божа любов до нас, до мене?
У центрі нашої віри — не лише події, не лише вчення, а Живий Христос, Який відкриває Себе кожному, хто слухає, довіряє, і відповідає любов’ю на любов. Бути християнином — це не лише знати певні істини, виконувати обряди чи дотримуватися правил. Це — означає впустити Ісуса в найглибші закутки власного серця, дозволити Йому змінити спосіб нашого мислення, ставлення до себе й інших. Господь показав нам, якою є Його дорога: це шлях правди, яка визволяє, і любові, яка служить. І сьогодні перед кожним із нас стоїть питання — не теоретичне, а глибоко особисте: чи я справді Його учень? Саме це запитання ставить перед кожним владика Богдан Дзюрах у своєму духовному роздумі.
«Бути духовним і не любити — суперечить одне одному», — єпископ Степан Меньок
У своїх духовних роздумах владика Степан Меньок, вислужений єпископ Донецького екзархату, розмірковує над небезпекою перетворення духовного життя на механічне виконання релігійних обов’язків. Автор запрошує читача замислитися над глибиною особистої молитви, роллю медитації та контемпляції, дією Святого Духа в житті людини й тим, як справжнє пізнання Бога веде до пізнання самого себе.
Владика Степан Меньок: Знову і знову виникає питання любові
Що означає любити по-справжньому? Чому нам часто закидають, що ми не маємо любові, навіть коли здається, що все робимо правильно? Святе Письмо дає нам відповідь, наголошуючи, що без любові будь-які зусилля та чесноти — ніщо. Любов — це не просто почуття чи обіцянка, це жертвенність, терпіння та милосердя. Але як нам навчитися любити тих, хто сам не має любові?
«Людина, яка здатна прощати, своєю чинністю уподібнюється до Бога», — владика Тарас Сеньків
У проповіді над євангельською притчею про немилосердного слугу владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийської єпархії, роздумує над «математикою милосердя» та небезпекою «в’язниці непрощення». Він пояснює, чому Христовий заклик прощати не заперечує справедливості, не применшує завданого зла й не вимагає забути пережиту кривду. Прощення постає як свідоме рішення відмовитися від помсти, звільнити власне серце від ненависті та дозволити Божому милосердю стати способом життя. Особливого значення цей заклик набуває для українців, які серед спричинених війною страждань покликані берегти свою гідність і внутрішню свободу.
