Проповіді та промови
Рада єпископських конференцій Європи: Ніхто не може залишатися байдужим до звірств, що відбуваються в Україні
Під час Пленарної асамблеї Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE), яка триває в Зальцбурзі (Австрія), президенти єпископських конференцій Європи закликали до справедливого й тривалого миру в усіх регіонах світу, охоплених війнами.
«Бог не покидає тих, хто стоїть у правді», — єпископ Ярослав Приріз
Як навчитися по-справжньому слухати Боже слово та дозволити йому приносити плоди у власному житті? Чому приклад святого великомученика Димитрія Мироточця залишається особливо актуальним для українців, які сьогодні протистоять злу війни? Над цими питаннями роздумує владика Ярослав у проповіді, виголошеній 25 жовтня 2026 року в селі Коритища з нагоди святкування оновлення храму. Пояснюючи євангельську притчу про сіяча, архиєрей наголошує на життєдайній силі Божого слова та відповідальності людини за його прийняття.
37 років тому УГКЦ вийшла з підпілля
37 років тому, 29 жовтня 1989 року, після 43 років підпілля греко-католики повернули свій Преображенський храм у Львові. Вже через місяць із Москви повідомили про дозвіл реєструвати громади УГКЦ. Із 1946-го до 1989 року УГКЦ перебувала у підпіллі. Духовенство і миряни пережили важкі періоди в радянський час. 30 років тому церква вийшла з підпілля і розпочався процес її відродження. Як вплинуло підпілля на розвиток УГКЦ і який важливий урок із минулого винесла?
«Людина має стати родючим ґрунтом, а не витоптаною землею, мертвим камінням чи зарослями бур’янів і терну», — єпископ Тарас Сеньків
Чому Бог сіє своє слово навіть там, де воно, здавалося б, не має шансів прорости? Що перешкоджає людині приймати Божу благодать і приносити плоди віри у щоденному житті? Над цими питаннями роздумує владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийський, у проповіді, присвяченій євангельській притчі про сіяча (Лк. 8, 5–15). Пояснюючи образи різних видів ґрунту, проповідник наголошує, що Господь діє в людському житті без примусу, з повагою до свободи кожного. Водночас він застерігає від поверхової релігійності, надмірних життєвих турбот і технічного прогресу, позбавленого духовного виміру.
«Милосердя хочу»: проповідь Блаженнішого Святослава у 22-гу неділю після Зіслання Святого Духа
Які прірви людина створює між собою, Богом та ближніми і як їх можна подолати ще за земного життя? Чому молитва українських матерів має особливу силу в час війни та як вона повинна поєднуватися з конкретними ділами милосердя? Над цими питаннями роздумує Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, у проповіді, виголошеній у базиліці Святої Софії в Римі під час зустрічі з учасницями всецерковного руху «Матері в молитві». Пояснюючи євангельську притчу про багача і Лазаря (Лк. 16, 19–31), Предстоятель наголошує, що молитва наближає людину до Бога, а діла милосердя допомагають долати відчуження між людьми.
Митрополит Ігор Возьняк: «Господь не спішить, а очікує, щоб людина покаялася»
Чому справжнє спасіння людини неможливе без віри в Ісуса Христа та як щире покаяння здатне перемінити навіть найбільш зачерствіле серце? Над цими питаннями роздумує архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк у проповіді. Пояснюючи слова апостола Павла про оправдання вірою, євангельську притчу про сіяча та старозавітну історію покаяння царя Ахава, архиєрей наголошує на Божому милосерді, яке відкриває кожній людині шлях до духовного відродження. Окрему увагу митрополит приділяє значенню святого престолу як осердя літургійного життя християнської спільноти та необхідності його належного пошанування.
«Іспит вашої віри виробляє витривалість», — єпископ Тарас Сеньків про витривалість, Божу благодать і справжню побожність
Як зберігати витривалість і довіру до Бога серед життєвих випробувань? Чому справжня християнська побожність повинна виявлятися не лише у словах, а й у конкретних вчинках любові та милосердя? Над цими питаннями роздумує владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийський, з нагоди вшанування святого апостола Якова у Стрийській єпархії УГКЦ. Розкриваючи зміст Соборного послання апостола Якова, проповідник наголошує на значенні витривалості, смиренності та Божої благодаті в духовному житті людини. Особливу увагу він приділяє заклику бути не лише слухачами, а й виконавцями Божого слова, виявляючи свою віру через турботу про потребуючих, солідарність і відповідальність за ближніх.
Єпископ Василь Івасюк: «Віра визнає існування таємниці життя і смерті»
Чому смерть залишається одним із найбільших випробувань для людини та як віра у Воскресіння Христове допомагає долати біль утрати й зберігати надію на вічне життя? Над цими питаннями роздумує владика Василій Івасюк, єпископ Коломийської єпархії УГКЦ, у проповіді, виголошеній 18 жовтня 2026 року під час освячення каплиці в селі Загір’я. Розкриваючи зміст євангельської розповіді про воскресіння сина вдови з Наїна (Лк. 7, 11–16), архиєрей наголошує на Божому милосерді, перемозі Христа над смертю та покликанні кожного християнина бути живим храмом Святого Духа.
«Божий дотик очищає, а Його святість перемагає смерть», — єпископ Ярослав Приріз
Яке значення має воскресіння сина вдови з Наїна для сучасних християн? Як відчути Божу присутність серед страждань, втрат і випробувань війни та не втратити надії на перемогу життя над смертю? Над цими питаннями роздумує владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький, у проповіді, виголошеній 18 жовтня 2026 року в Дрогобичі. Розкриваючи зміст євангельської розповіді про воскресіння юнака з Наїна (Лк. 7, 11–16), архиєрей наголошує на животворній силі Божого милосердя, присутності Христа у Святих Таїнствах та закликає українців зберігати віру, мужність і надію навіть у найважчих обставинах війни.
Єпископ Володимир Груца: У Бога смерть не має останнього слова
18 жовтня 2026 року, у 20-ту неділю по Зісланні Святого Духа, в Архикатедральному соборі святого Юрія у Львові владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, виголосив проповідь на євангельський уривок про воскресіння сина вдови з Наїну (Лк 7, 11–17). У проповіді єпископ роздумує про людський страх перед смертю, біль втрати близьких і надію, яку дає Воскресіння Христове. На прикладі євангельської розповіді про зустріч Ісуса з похоронною процесією владика звертає увагу на Його співчуття до матері, яка втратила єдиного сина. Він також наголошує, що Христос не усуває смерть із людського життя, але перемагає її та відкриває людині шлях до вічності.
«Господь здатний воскресити кожну людину», — митрополит Ігор Возьняк
Як Божа благодать здатна цілковито змінити життя людини? Що спільного між наверненням апостола Павла, воскресінням сина вдови з Наїна та духовним відродженням християнина через покаяння? Над цими питаннями роздумує архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк у проповіді з нагоди освячення храму Покрову Пресвятої Богородиці в селі Старичі. Розкриваючи зміст біблійних розповідей, архиєрей наголошує на безмежності Божого милосердя, силі щирого навернення та значенні Святих Таїнств у житті християнина. Водночас він закликає вірних дбати про новозбудовану святиню, зростати у вірі та молитися за завершення війни.
«Боже слово несе в собі зародок воскресіння»: проповідь Блаженнішого Святослава у 21-шу неділю після Зіслання Святого Духа
Чому Боже слово, подібно до зерна, приносить різні плоди в людських серцях? У чому полягає джерело надії та стійкості українського народу в умовах війни? Над цими питаннями роздумує Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, у проповіді, виголошеній під час зустрічі з українською громадою в Ризі (Латвія). Пояснюючи євангельську притчу про сіяча (Лк. 8, 5–15), Предстоятель наголошує на животворній силі Божого слова, яке дарує людині надію на воскресіння. Водночас він дякує українцям Латвії за збереження віри та національної ідентичності, а латвійському народові й місцевим Церквам — за солідарність і підтримку України.
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви