СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
«У тіні Божих крил»: проповідь Блаженнішого Святослава у свято Покрови та в день архиєрейської хіротонії владики Терентія Цапчука
У свято Покрову Пресвятої Богородиці, 1 жовтня 2026 року, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав роздумує над глибоким значенням Божого захисту, який у Святому Письмі постає в образі розпростертих крил. Звертаючись до новохіротонізованого владики Терентія Цапчука, Глава УГКЦ пояснює єпископське служіння як особливе покликання навчати, освячувати й вести Божий народ, огортаючи його невідступною Божою любов’ю. Особливим наміром цієї молитви стає сьогодні Україна — її військо, зранені люди та весь народ, який серед лиха шукає захисту «у тіні Божих крил».
«Життя коротке. Не відкладаймо любов на завтра», — єпископ Василь Івасюк
У XVII неділю після Зіслання Святого Духа владика Василій Івасюк, єпископ Коломийської єпархії УГКЦ, роздумує над наполегливою вірою жінки-ханаанянки, яка не перестає благати Христа: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида!». Звертаючись до членів Апостольства Доброї Смерті з нагоди десятої річниці спільноти в Яремчі, архиєрей наголошує на силі молитви, потребі свідчити про Христа та пам’ятати про вічність. Усвідомлення неминучості смерті, за його словами, має спонукати християнина не до страху, а до повноти життя: не відкладати покаяння, робити добро, прощати, молитися та допомагати іншим віднайти надію на спасіння.
Владика Степан Меньок: Молитви на вервиці і на чотках
Владика Степан Меньок, екзарх Донецький, прагне поділитися із читачами своїми думками про молитви на вервиці і чотках. Зокрема він ділиться історіями постання цих молитов та їхнім значенням для християнського зростання, запрошуючи людей до глибшого молитовного життя.
«Не відкладайте Бога на майбутнє, бо зустріч із Ним відбувається сьогодні», — єпископ Ярослав Приріз
Зустріч Ісуса Христа з жінкою-ханаанейкою відкриває історію віри, яка не відступає перед труднощами і наполегливо шукає Бога. Роздумуючи над цим євангельським уривком під час відзначення Дня підлітка, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, звертається передусім до юнаків і дівчат, які перебувають у часі пошуку відповідей на важливі питання про себе, Бога, свободу, дружбу та власне майбутнє. Приклад хананейки стає запрошенням перейти від успадкованої віри до особистої зустрічі з Христом, від залежності від чужого схвалення — до усвідомлення власної богоданої гідності, а від відкладання духовного життя «на потім» — до рішення шукати Бога вже сьогодні.
Семінарія Святого Йосафата у США: 85 років історії
У вересні цього року виповнюється 85 років від заснування у Вашингтоні, ОК, семінарії Святого Йосафата. Ця подія стала важливим кроком владики Константина Богачевського у розбудові формаційної програми для майбутніх священників для нашої Церкви у Сполучених Штатах Америки.
«Боже, чому Ти мовчиш?» проповідь Блаженнішого Святослава у 17-ту неділю після Зіслання Святого Духа
Що означає мовчання Бога тоді, коли людина взиває до Нього з глибини свого болю? Роздумуючи над євангельською зустріччю Христа з жінкою-хананейкою, Блаженніший Святослав говорить про досвід «прихованого Бога», людський крик і Божу відповідь, якою є не щось, а сам Ісус Христос — воплочене Слово Отця. Ця євангельська історія набуває особливого звучання в досвіді України, яка серед жахіть війни запитує: «Боже, де Ти?». Водночас Предстоятель УГКЦ прочитує її крізь історію парафіяльної громади у Фастові, яка впродовж десятиліть і особливо під час війни ставала місцем зустрічі, солідарності та живого свідчення Божої присутності.
Єпископ Володимир Груца: Ми не йдемо самі, а крокуємо за Ісусом Христом
У Неділю після Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього владика Володимир роздумував над євангельськими словами: «Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме на себе свій хрест і йде за мною». У проповіді владика Володимир говорив про хрест і воскресіння, випробування, які людина не завжди може оминути, та про те, що у своїх труднощах ми не залишаємося самі. Окремо наголосив на свободі людини та її відповідальності за власний вибір, а також на спасінні душі як головній цілі людського життя.
«Через Хрест прийшла надія, і через Хрест ми отримали життя», — єпископ Григорій Комар
Чому саме на Хресті, у момент найбільшого приниження і страждання Христа, відкривається Його Божественна слава? Роздумуючи над словами Спасителя «Коли ви піднесете Сина Чоловічого, тоді спізнаєте, що Я є», владика Григорій показує Хрест як найповніше об’явлення Божої любові, царювання Христа та Його вірності волі Отця. Особливої актуальності ця таємниця набуває перед обличчям війни і страждань українського народу, коли з людського серця виривається запитання: «Боже, де Ти?». Дивлячись на Розп’ятого, християнин отримує відповідь: Бог не залишає людину в її болю, а входить у саме серце страждання, щоб через Хрест провести її від смерті до життя.
«Люди дороги»: проповідь Блаженнішого Святослава у неділю після Воздвиження
Християнське життя — це дорога, на якій Христос не лише вказує напрямок, а Сам іде попереду. Роздумуючи над євангельським закликом зректися себе, взяти свій хрест і йти за Христом, Блаженніший Святослав розкриває таїнство Хреста як шлях від рабства до свободи, від зосередженості на собі — до любові, від страждання — до воскресіння. Особливо актуально це слово звучить сьогодні для України, яка проходить крізь біль і жахіття війни. Предстоятель УГКЦ наголошує: Христос не залишає свій народ серед страждань, а йде попереду, тому Хрест стає не знаком безвиході, а дороговказом на шляху до життя, надії та перемоги.
«Християнське життя розпочинається там, де ми свобідно відкриваємо своє серце Христові», — єпископ Ярослав Приріз
У Неділю після Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього владика Ярослав Приріз роздумує над трьома вимірами Христового заклику до учнівства: зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ним. Особливу увагу проповідник звертає на хрест війни, який сьогодні несе український народ, та наголошує, що останнє слово належить не стражданню і смерті, а Воскресінню.
Комунікат Зустрічі східних католицьких єпископів Європи 2026 року
Публікуємо підсумковий документ Зустрічі східних католицьких єпископів Європи, що відбулася 15–19 вересня 2026 року в Маріяпочі (Угорщина). У центрі роздумів учасників — збереження ідентичності східних католицьких Церков у діаспорі та їхнє свідчення на Заході.
«Віра поширюється не силою світу, але мудрістю хреста; не структурами, але свідченнями», — єпископ Тарас Сеньків
Хрест може виглядати знаком поразки, страждання і безсилля, однак погляд віри відкриває в ньому Божу силу, мудрість і безмежну любов до людини. Роздумуючи над свідченням апостола Івана, який стояв біля підніжжя Хреста, владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийський, застерігає від спокуси християнства без жертви та прагнення земного тріумфу. Він закликає не обмежуватися Хрестом як предметом побожності чи знаком релігійної ідентичності, а навчитися «читати» його як книгу Божої любові. Адже справжнє споглядання Розп’ятого повинно перемінювати життя християнина і народжувати свідчення — не силою та владою, а смиренною любов’ю, прощенням і готовністю віддати себе за інших.
