СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
Митрополит Ігор Возьняк: «Господь не спішить, а очікує, щоб людина покаялася»
Чому справжнє спасіння людини неможливе без віри в Ісуса Христа та як щире покаяння здатне перемінити навіть найбільш зачерствіле серце? Над цими питаннями роздумує архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк у проповіді. Пояснюючи слова апостола Павла про оправдання вірою, євангельську притчу про сіяча та старозавітну історію покаяння царя Ахава, архиєрей наголошує на Божому милосерді, яке відкриває кожній людині шлях до духовного відродження. Окрему увагу митрополит приділяє значенню святого престолу як осердя літургійного життя християнської спільноти та необхідності його належного пошанування.
«Іспит вашої віри виробляє витривалість», — єпископ Тарас Сеньків про витривалість, Божу благодать і справжню побожність
Як зберігати витривалість і довіру до Бога серед життєвих випробувань? Чому справжня християнська побожність повинна виявлятися не лише у словах, а й у конкретних вчинках любові та милосердя? Над цими питаннями роздумує владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийський, з нагоди вшанування святого апостола Якова у Стрийській єпархії УГКЦ. Розкриваючи зміст Соборного послання апостола Якова, проповідник наголошує на значенні витривалості, смиренності та Божої благодаті в духовному житті людини. Особливу увагу він приділяє заклику бути не лише слухачами, а й виконавцями Божого слова, виявляючи свою віру через турботу про потребуючих, солідарність і відповідальність за ближніх.
Єпископ Василь Івасюк: «Віра визнає існування таємниці життя і смерті»
Чому смерть залишається одним із найбільших випробувань для людини та як віра у Воскресіння Христове допомагає долати біль утрати й зберігати надію на вічне життя? Над цими питаннями роздумує владика Василій Івасюк, єпископ Коломийської єпархії УГКЦ, у проповіді, виголошеній 18 жовтня 2026 року під час освячення каплиці в селі Загір’я. Розкриваючи зміст євангельської розповіді про воскресіння сина вдови з Наїна (Лк. 7, 11–16), архиєрей наголошує на Божому милосерді, перемозі Христа над смертю та покликанні кожного християнина бути живим храмом Святого Духа.
«Божий дотик очищає, а Його святість перемагає смерть», — єпископ Ярослав Приріз
Яке значення має воскресіння сина вдови з Наїна для сучасних християн? Як відчути Божу присутність серед страждань, втрат і випробувань війни та не втратити надії на перемогу життя над смертю? Над цими питаннями роздумує владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький, у проповіді, виголошеній 18 жовтня 2026 року в Дрогобичі. Розкриваючи зміст євангельської розповіді про воскресіння юнака з Наїна (Лк. 7, 11–16), архиєрей наголошує на животворній силі Божого милосердя, присутності Христа у Святих Таїнствах та закликає українців зберігати віру, мужність і надію навіть у найважчих обставинах війни.
Єпископ Володимир Груца: У Бога смерть не має останнього слова
18 жовтня 2026 року, у 20-ту неділю по Зісланні Святого Духа, в Архикатедральному соборі святого Юрія у Львові владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, виголосив проповідь на євангельський уривок про воскресіння сина вдови з Наїну (Лк 7, 11–17). У проповіді єпископ роздумує про людський страх перед смертю, біль втрати близьких і надію, яку дає Воскресіння Христове. На прикладі євангельської розповіді про зустріч Ісуса з похоронною процесією владика звертає увагу на Його співчуття до матері, яка втратила єдиного сина. Він також наголошує, що Христос не усуває смерть із людського життя, але перемагає її та відкриває людині шлях до вічності.
«Господь здатний воскресити кожну людину», — митрополит Ігор Возьняк
Як Божа благодать здатна цілковито змінити життя людини? Що спільного між наверненням апостола Павла, воскресінням сина вдови з Наїна та духовним відродженням християнина через покаяння? Над цими питаннями роздумує архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк у проповіді з нагоди освячення храму Покрову Пресвятої Богородиці в селі Старичі. Розкриваючи зміст біблійних розповідей, архиєрей наголошує на безмежності Божого милосердя, силі щирого навернення та значенні Святих Таїнств у житті християнина. Водночас він закликає вірних дбати про новозбудовану святиню, зростати у вірі та молитися за завершення війни.
«Боже слово несе в собі зародок воскресіння»: проповідь Блаженнішого Святослава у 21-шу неділю після Зіслання Святого Духа
Чому Боже слово, подібно до зерна, приносить різні плоди в людських серцях? У чому полягає джерело надії та стійкості українського народу в умовах війни? Над цими питаннями роздумує Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, у проповіді, виголошеній під час зустрічі з українською громадою в Ризі (Латвія). Пояснюючи євангельську притчу про сіяча (Лк. 8, 5–15), Предстоятель наголошує на животворній силі Божого слова, яке дарує людині надію на воскресіння. Водночас він дякує українцям Латвії за збереження віри та національної ідентичності, а латвійському народові й місцевим Церквам — за солідарність і підтримку України.
Єпископ Володимир Груца: Наше покликання не засуджувати людей, а приводити їх до Ісуса
17 жовтня 2026 року, у храмі блаженного Миколая Чарнецького у Львові, владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, виголосив проповідь з нагоди 15-ліття освячення храму. У проповіді єпископ роздумував над євангельською розповіддю про покликання апостола Матея, говорив про навернення, християнське покликання та відповідальність учнів Христа за інших людей. Також владика згадав історію спорудження храму, подякував усім, хто долучився до цієї справи, і наголосив на потребі завершити будівництво сусіднього собору.
Єпископ Андрій Хім’як: «Господь кличе кожну людину, а наше завдання — допомогти їй почути Його голос»
У Львівській духовній семінарії Святого Духа відбулася вереснева формаційна зустріч священнослужителів Львівської архиєпархії УГКЦ. Її гостем став єпископ-помічник Київської архиєпархії, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Андрій Хім’як.
«З Ісусом смерть уже не має останнього слова», — єпископ Богдан Дзюрах
11 жовтня 2026 року Преосвященний владика Богдан звершив Божественну Літургію разом із Сестрами Місіонерками Найсвятішого Ізбавителя, які беруть участь у Генеральній капітулі свого Згромадження. Літургія була молитвою подяки за дар Згромадження, сестри якого служать у Німеччині, Австрії, Японії, Болівії та Чилі, а понад 25 років також в Україні.
#Ісповідники_віри. Михайло Винницький — священник, якого боялися комуністи
100 років тому, 14 жовтня 1926 року, народився Михайло Винницький, підпільний священник Української Греко-Католицької Церкви, ієромонах Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (ЗНІ), багатолітній в’язень радянських таборів, підпільний душпастир, вихователь майбутніх священників та один з активних учасників відродження УГКЦ наприкінці 1980-х років.
«Милість більша, глибша, вища і ширша за суд», — єпископ Василь Івасюк
У чому полягає справжнє християнське милосердя і чому воно повинно бути вищим за людський суд та осуд? Яке духовне значення мають Святий Престіл та іконостас і як вони допомагають людині наблизитися до Бога? Над цими питаннями роздумує владика Василь Івасюк, єпарх Коломийський, у проповіді, виголошеній 11 жовтня 2026 року під час Божественної Літургії з нагоди освячення престолу й іконостасу в селі Вербівці. Розкриваючи зміст євангельського «золотого правила моралі», архиєрей закликає вірних виявляти милосердя до кожної людини, не обмежувати любов лише тими, хто відповідає взаємністю, та ставати живими храмами Божої присутності у світі.
