СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
«Не відкладайте Бога на майбутнє, бо зустріч із Ним відбувається сьогодні», — єпископ Ярослав Приріз
Зустріч Ісуса Христа з жінкою-ханаанейкою відкриває історію віри, яка не відступає перед труднощами і наполегливо шукає Бога. Роздумуючи над цим євангельським уривком під час відзначення Дня підлітка, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, звертається передусім до юнаків і дівчат, які перебувають у часі пошуку відповідей на важливі питання про себе, Бога, свободу, дружбу та власне майбутнє. Приклад хананейки стає запрошенням перейти від успадкованої віри до особистої зустрічі з Христом, від залежності від чужого схвалення — до усвідомлення власної богоданої гідності, а від відкладання духовного життя «на потім» — до рішення шукати Бога вже сьогодні.
Семінарія Святого Йосафата у США: 85 років історії
У вересні цього року виповнюється 85 років від заснування у Вашингтоні, ОК, семінарії Святого Йосафата. Ця подія стала важливим кроком владики Константина Богачевського у розбудові формаційної програми для майбутніх священників для нашої Церкви у Сполучених Штатах Америки.
«Боже, чому Ти мовчиш?» проповідь Блаженнішого Святослава у 17-ту неділю після Зіслання Святого Духа
Що означає мовчання Бога тоді, коли людина взиває до Нього з глибини свого болю? Роздумуючи над євангельською зустріччю Христа з жінкою-хананейкою, Блаженніший Святослав говорить про досвід «прихованого Бога», людський крик і Божу відповідь, якою є не щось, а сам Ісус Христос — воплочене Слово Отця. Ця євангельська історія набуває особливого звучання в досвіді України, яка серед жахіть війни запитує: «Боже, де Ти?». Водночас Предстоятель УГКЦ прочитує її крізь історію парафіяльної громади у Фастові, яка впродовж десятиліть і особливо під час війни ставала місцем зустрічі, солідарності та живого свідчення Божої присутності.
Єпископ Володимир Груца: Ми не йдемо самі, а крокуємо за Ісусом Христом
У Неділю після Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього владика Володимир роздумував над євангельськими словами: «Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме на себе свій хрест і йде за мною». У проповіді владика Володимир говорив про хрест і воскресіння, випробування, які людина не завжди може оминути, та про те, що у своїх труднощах ми не залишаємося самі. Окремо наголосив на свободі людини та її відповідальності за власний вибір, а також на спасінні душі як головній цілі людського життя.
«Через Хрест прийшла надія, і через Хрест ми отримали життя», — єпископ Григорій Комар
Чому саме на Хресті, у момент найбільшого приниження і страждання Христа, відкривається Його Божественна слава? Роздумуючи над словами Спасителя «Коли ви піднесете Сина Чоловічого, тоді спізнаєте, що Я є», владика Григорій показує Хрест як найповніше об’явлення Божої любові, царювання Христа та Його вірності волі Отця. Особливої актуальності ця таємниця набуває перед обличчям війни і страждань українського народу, коли з людського серця виривається запитання: «Боже, де Ти?». Дивлячись на Розп’ятого, християнин отримує відповідь: Бог не залишає людину в її болю, а входить у саме серце страждання, щоб через Хрест провести її від смерті до життя.
«Люди дороги»: проповідь Блаженнішого Святослава у неділю після Воздвиження
Християнське життя — це дорога, на якій Христос не лише вказує напрямок, а Сам іде попереду. Роздумуючи над євангельським закликом зректися себе, взяти свій хрест і йти за Христом, Блаженніший Святослав розкриває таїнство Хреста як шлях від рабства до свободи, від зосередженості на собі — до любові, від страждання — до воскресіння. Особливо актуально це слово звучить сьогодні для України, яка проходить крізь біль і жахіття війни. Предстоятель УГКЦ наголошує: Христос не залишає свій народ серед страждань, а йде попереду, тому Хрест стає не знаком безвиході, а дороговказом на шляху до життя, надії та перемоги.
«Християнське життя розпочинається там, де ми свобідно відкриваємо своє серце Христові», — єпископ Ярослав Приріз
У Неділю після Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього владика Ярослав Приріз роздумує над трьома вимірами Христового заклику до учнівства: зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ним. Особливу увагу проповідник звертає на хрест війни, який сьогодні несе український народ, та наголошує, що останнє слово належить не стражданню і смерті, а Воскресінню.
Комунікат Зустрічі східних католицьких єпископів Європи 2026 року
Публікуємо підсумковий документ Зустрічі східних католицьких єпископів Європи, що відбулася 15–19 вересня 2026 року в Маріяпочі (Угорщина). У центрі роздумів учасників — збереження ідентичності східних католицьких Церков у діаспорі та їхнє свідчення на Заході.
«Віра поширюється не силою світу, але мудрістю хреста; не структурами, але свідченнями», — єпископ Тарас Сеньків
Хрест може виглядати знаком поразки, страждання і безсилля, однак погляд віри відкриває в ньому Божу силу, мудрість і безмежну любов до людини. Роздумуючи над свідченням апостола Івана, який стояв біля підніжжя Хреста, владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийський, застерігає від спокуси християнства без жертви та прагнення земного тріумфу. Він закликає не обмежуватися Хрестом як предметом побожності чи знаком релігійної ідентичності, а навчитися «читати» його як книгу Божої любові. Адже справжнє споглядання Розп’ятого повинно перемінювати життя християнина і народжувати свідчення — не силою та владою, а смиренною любов’ю, прощенням і готовністю віддати себе за інших.
«Виховати душпастиря»: проповідь Блаженнішого Святослава у суботу після Воздвиження з нагоди ювілеїв Львівської духовної семінарії
У день святкування 35-річчя відновлення Львівської духовної семінарії Святого Духа та 20-річчя її служіння на Хуторівці Блаженніший Святослав роздумує над словами Христа про вічне життя та покликанням майбутніх священників. Відштовхуючись від євангельського об’явлення Ісуса як Сущого, Споконвічного і Розп’ятого, Предстоятель УГКЦ пригадує шлях відродження семінарії після виходу Церкви з підпілля, людей, які долучилися до її становлення, та три важливі зміни, які вона принесла у священничу формацію УГКЦ.
«Мудрість собі дім збудувала»: історія Львівської семінарії, яку творили і творять люди
Цьогоріч Львівська духовна семінарія Святого Духа відзначає 20 років від перенесення з Рудного до Львова. Та історія цієї будівлі почалася значно раніше — ще у 1990-х, коли Україна тільки оговтувалася від радянського минулого, а відновлена Українська Греко-Католицька Церква фактично заново вибудовувала свою структуру та шукала можливості для розвитку.
«Хрест — це зброя перемоги Божої любові», — єпископ Василь Івасюк
Що означає для християнина взяти свій хрест і йти за Христом? Чому Хрест, який колись був знаком страждання і смерті, став знаменням перемоги, любові та надії? У проповіді з нагоди свята Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього владика Василій Івасюк, єпископ Коломийської єпархії УГКЦ, роздумує про силу Хреста, довіру до Божого задуму та живу віру, яка виявляється у прощенні, милосерді й любові до ближнього.
