СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
25 років потому: прощальна промова папи Івана Павла ІІ в Україні
Фінальне слово-заповіт українському народові від папи Івана Павла ІІ. Саме тут прозвучали легендарні слова: «Дякую тобі, Україно!.. Нехай Бог всемогутній благословить твій народ і вилікує твої рани», а також заклик до Європи прийняти Україну як повноправного члена європейської родини.
25 років потому: проповідь папи Івана Павла ІІ під час Божественної Літургії у візантійському обряді у Львові
Божественна Літургія, яка відбулася 27 червня 2001 року на Львівському іподромі, стала наймасштабнішою та найвеличнішою подією всього пастирського візиту папи Івана Павла ІІ, зібравши рекордні близько півтора мільйона прочан. Під час молитви Святіший Отець проголосив блаженними 28 новомучеників Української Греко-Католицької Церкви — єпископів, священників, монахів, черниць та одного мирянина, які віддали свої життя, але не зрадили віри в жорстокі часи радянських репресій.
25 років потому: промова папи Івана Павла ІІ до молоді
Зустріч Святішого Отця Івана Павла ІІ з українською молоддю, яка відбулася 26 червня 2001 року у Львові, на площі перед храмом Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові, стала найемоційнішою та найживішою подією всього апостольського візиту. Понад 400 тисяч молодих людей зібралися разом, перетворивши цю зустріч на справжню кульмінацію єднання поколінь та щирого діалогу. Головний посил, який святий Іван Павло ІІ залишив українській молоді як духовний заповіт, звучить надпотужно й сьогодні: «Не бійтеся йти проти течії, не бійтеся шукати справжню свободу в Христі».
25 років потому: проповідь папи Івана Павла ІІ під час Святої Меси у латинському обряді у Львові
Свята Меса у латинському обряді 26 червня 2001 року на Львівському іподромі увінчалася проголошенням блаженними архиєпископа Юзефа Більчевського та отця Зиґмунта Ґораздовського. «Нехай вашим найпершим завданням буде любити всіх і бути готовими послужити кожному зокрема, щоб вам ніколи не забракло вірності Христові та Церкві. Очевидно, що ця дорога, повна труднощів та нерозумінь, і вона часом може довести також і до переслідування», — звернувся до вірних під час проповіді папа Іван Павло ІІ.
Мученик віри: Життєвий шлях отця Станіслава Сярока
У часи, коли зневіра ширилась під тиском ідеологій, а правда про Христа переслідувалась багнетом, він залишився незламним світильником віри. Отець Станіслав Сярок — постать, про яку мовчали десятиліттями, мовчали з остраху, але не забули. Уродженець галицького села Отиневичі, він здобув освіту в Римі, служив людям з покликом у серці та молитвою на вустах. Його шлях обірвався трагічно — катування, тиша, безіменна могила… Та крізь морок часу проривається світло: пам’ять оживає, свідки говорять, могила стає місцем прощі, а ім’я — символом вірності Богові до останнього подиху.
25 років потому: проповідь папи Івана Павла ІІ під час Божественної Літургії у візантійському обряді в Києві
У центрі проповіді Святішого Отця Івана Павла ІІ, виголошеній 25 червня 2001 року під час Божественної Літургії у візантійському обряді на київському аеродромі «Чайка», євангельський заклик Христа «Щоб усі були одно» (Ut unum sint!). Звертаючись до українського народу, який на той момент святкував перше десятиліття відновлення Незалежності, Іван Павло ІІ згадує тисячолітнє християнське коріння Русі-України — від пророцтва апостола Андрія та Хрещення у «дніпровському Йордані» до подвигу перших мучеників Бориса і Гліба. У Літургії співслужили українські греко-католицькі єпископи з України та діаспори. На богослужіння прибуло близько 200 тисяч вірних.
Єпископ Ярослав Приріз: «Бог став людиною, щоб людина стала богоносною»
Роздумуючи над євангельською бесідою Ісуса з Никодимом, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії, розкриває центральну істину християнської віри: Бог є любов, а вся історія спасіння є виявом Його безмежного людинолюб’я. Особливого звучання ці роздуми набувають у контексті сучасних випробувань українського народу, адже показують, як Божа любов стає джерелом сили, надії та милосердя навіть посеред війни.
25 років потому: промова папи Івана Павла ІІ під час зустрічі з представниками Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій
Промова Святішого Отця папи Івана Павла ІІ під час зустрічі з представниками Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій 24 червня 2001 року у Колонному залі Національної філармонії України в м. Києві стала своєрідним екуменічним маніфестом. Папа наголосив на важливості міжрелігійного миру, взаємної поваги та визнання Бога.
25 років потому: промова папи Івана Павла ІІ до українських католицьких єпископів
24 червня 2001 року під час зустрічі з українськими єпископами Римо-Католицької та Греко-Католицької Церков в Апостольській нунціатурі у м. Києві папа Іван Павло поділився пастирськими настановами, закликавши до братерської співпраці, розвитку євангелізації та виховання нового покоління духовенства.
25 років потому: проповідь папи Івана Павла ІІ під час Святої Меси в латинському обряді у Києві
Зранку о 09:30 год. 24 червня за участі папи Івана Павла ІІ на аеродромі «Чайка» під Києвом розпочалася Свята Меса у латинському обряді. Захід зібрав понад 150 тисяч прочан з України, Білорусі, Молдови, Польщі, Росії, та Франції. Під час своєї проповіді папа Іван Павло ІІ роздумував про коріння християнства в Україні та закликав бути «світлом народів», звертаючись до зібраних молільників.
25 років потому: промова папи Івана Павла до діячів політики, культури, науки та підприємництва
Заклик до розбудови незалежної держави на засадах свободи, соціальної справедливості та європейських цінностей. І також попередження про небезпеки диктатури та корупції. Такими були основні точки промови Святішого Отця папи Івана Павла до діячів політики, культури, науки та підприємництва під час зустрічі у Маріїнському (президентському) палаці у м. Києві 23 червня 2001 року. Виступу передувала зустріч о 18:00 год. з Президентом України Леонідом Кучмою у форматі віч-на-віч.
25 років потому: промова папи Івана Павла ІІ під час церемонії зустрічі в аеропорту «Бориспіль»
«Вітаю тебе, Україно, відважний та стійкий свідку приєднання до цінностей віри». 23 червня 2001 року о 12:00 год. літак понтифіка Alitalia MD-82 приземлився в міжнародному аеропорту «Бориспіль». Через слабке здоров’я Папа не зміг за традицією нахилитися і поцілувати землю, тому йому піднесли землю у спеціальному кошику, і він її поцілував. Потім він благословив традиційний український коровай.
