Владика Володимир Груца: «Лише та людина, яка багатіє в Бозі має з чим йти до вічності»
Хтось нам може сказати: «Ти щасливий, бо стільки всього маєш!». Бог каже: «Ти щасливий, бо є моєю дитиною», а Ісус: «Ти щасливий, бо є моїм братом, сестрою, я можу бути в твоєму житті й товаришувати тобі у дорозі до вічності. Я можу допомогти тобі правильно інвестувати матеріальні речі, щоб ти мав з чим йти до вічності. На цьому наголосив преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, під час проповіді в архикатедральному соборі Святого Юра у 26-ту неділю по Зісланні Святого Духа.
«Бог сьогодні знову дарує нам неділю і скеровує до нас Євангельське слово. Це слово життя, яке показує нам гармонію між духовним та матеріальним світом. Було б проблемно, якщо б матеріальні речі нам закрили дорогу до Бога. Саме таку людину зустрічаємо на сторінках Євангелія», — зазначив владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Багатий, проте самотній
Коментуючи уривок, проповідник пояснив, що чоловік має багато планів, бо земля вродила дуже щедро. Коли ставить собі питання, що йому робити, то мабуть сам не усвідомлює, що це питання вибору між життям і смертю. Чоловік має клопіт як зібрати урожай. Він все приписує собі і звертає увагу лише на себе. Веде діалог зі своєю душею, тобто монолог сам зі собою. Каже: «Їж, пий та веселися».
Так виглядає, припускає єпископ, що навіть не мав з ким поговорити. Маючи все, не мав нікого, а також опинився в небезпеці лишитися без нічого, бо неправильно інвестував. Якщо б він з кимось порадився щодо своєї турботи, то напевно б отримав добрі поради, куди спрямувати надмір свого врожаю. Тоді би знайшлися люди, які би були вдячні за це. Серед усіх планів приходить смерть і зупиняється його біологічний годинник. «Ще цієї ночі заберуть твою душу і кому це все залишиться?» — каже Бог до нього. Це звучить досить драматично, але цілком реально. І він вже не може відкупитися.
Безумність — збирання лише для себе
За словами владики Володимира, цей чоловік є названий безумним тільки тому, що збирає багатство лише для себе.
«Саме це робить його безумним в очах Бога. Він думає, що багатство — це все, що людина потребує. Він не усвідомлює, що багатство нам не гарантує здоров’я і довгого життя», — підкреслює він.
Багатіти у Бозі: як це?
«Земля — це Божий дар, створений для людини, а людина покликана на ній господарювати. Завжди багачем вважався той, хто мав найбільше землі, яка приносила плоди. Сьогодні є інше розуміння багатства. Вважається, що багатою є та людина, яка має гроші, нерухомість. Тоді людина почуває себе самодостатньою і незалежною і думає, що її діяльність немає нічого спільного з Богом. Вже не є залежною від погоди, бо сидить в комфортній хаті. Рівень свого життя людина пов’язує з наслідками своєї праці. Тим самим, заганяє себе в різного роду кризи», — зауважив проповідник.
«Як каже німецьке прислів’я, що сорочка померлого не має кишень, бо лише людина, яка багатіє в Бозі має з чим йти до вічності, але для цього їй не треба кишень, бо її нагорода на неї чекає вже у вічності», — наголосив він і додав, що Ісус ніколи не критикує багатство, Він радше співчуває, бо багачі перебувають в небезпеці зробити собі з багатсва божка чи релігію, а це вже прояв рабства, якщо матеріальні речі керують людиною.
Багатство для чинення добра
«З іншої сторони, багатство в руках нематеріальної людини може зробити в світі чимало добра. Багата людина часто є самодостатньою, не вміє приймати подарунки. Нездатна бути обдарованою, якщо сама нічого не дарує іншим. Наші матеріальні турботи є важливими, але вони не повинні керувати нашим життям і нами. Зрештою, наші плани не завжди співпадають з Божими планами. І ми, очевидно, це вже не раз відчули в житті», — сказав він.
Також преосвященний Володимир пригадав вірним, що ми перебуваємо у часі Різдвяного посту і можемо багато навчитися від мудреців зі Сходу. Позаяк вони були багатими, проте доклали багато зусиль, щоб прийти до Вифлиємської зірки. І в момент, коли прийшли до Ісуса, то віддали йому всі свої дари. Немовби завершили свою мандрівку у стіп Ісуса і отримали всі свої прагнення.
«Як важливо у час сівби і збирання урожаю завжди бачити Божу руку і дякувати за те, що маємо і ким ми є», — додав на завершення владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ