Владика Володимир Груца

Владика Володимир Груца

Єпископ-помічник Львівської архиєпархії

Народився

19 серпня 1976 року в м. Добромиль (Львівська область).

Священичі свячення

12 липня 2001 року із рук Преосвященного Андрія Сапеляка, єпарха Буенос-Айреського.

Єпископська хіротонія

7 квітня 2016 року в архикатедральному соборі св. Юра у Львові.

Дитинство і родина

Народився 19 серпня 1976 року в м. Добромиль (Старосамбірський район, Львівська область). Сьогодні владика Володимир так описує свої дитячі роки: «Я народився 1976 року в Добромилі. Як відомо, в той час Церква виходила з підпілля. Ріс я біля монастиря отців василіан, де, до речі, свій новіціат проходив митрополит Шептицький. Коли мене запитують про те, як і коли я відчув монаше покликання, то не можу точно відповісти. Для мене це Божа таємниця, яку я відкриватиму до кінця життя. Та я не жалкую про цей вибір. І якби мені повернути час назад, то я б знову відгукнувся на поклик Бога. Я не був особливим, найкращим чи найпобожнішим хлопцем. Пригадую з підліткового віку, коли в парафіяльному храмі люди молилися за монаші та священичі покликання, то думав, що, можливо, сусід чи друг піде до монастиря. Та цей поклик прийшов до мене. Пригадую свою підготовку до Першої Сповіді та урочистого Святого Причастя. Мені було 14 років. Я робив це самостійно, бо група моїх ровесників приступала до Таїнств раніше. Читав, роздумував…».

Священиче служіння

До Чину Найсвятішого Ізбавителя вступив у 1994 році. «У Тернаві, у парафії, де я провів своє дитинство, першим душпастирем був о. Михайло Волошин, ЧНІ. Цей священик справив на мене велике враження. Після нього служив ще один отець редемпторист - тепер владика Ярослав Приріз, який мав на мене не менший вплив. Коли настав час робити вибір, хотів вступати до семінарії, але було запізно подавати документи. Тож Божі стежки провадили мене дивним шляхом саме до монастиря отців редемптористів…», - продовжує владика Володимир. У 2000 році склав вічні обіти. Священичу формацію отримав у Вищій семінарії отців-редемптористів у Тухові (Польща) і в Папській Богословській Академії (тепер Папський університет Івана Павла ІІ) в Кракові. 12 липня 2001 року отримав священичі свячення з рук Преосвященного Андрія Сапеляка.

В 1998–2002 і 2003–2008 роках навчався в Інсбруцькому університеті в Австрії, який закінчив, захистивши докторську дисертацію з догматичного богослов’я на тему «Тайна покаяння в світлі Христового Воскресіння». Під час навчання в Інсбруці о. Володимир був співпрацівником Пасторально-консультативного центру міста Львова. Ось як згадує про цей період життя сам владика Володимир: «Наш монастир редемптористів був розташований поруч із великою клінікою, де також було відділення психіатрії. Часом лікарі-християни скеровували пацієнтів до нас. Бо коли люди в медичних кабінетах говорять, наприклад, про почуття провини, то таблетки тут не допоможуть, потрібна ласка покаяння та прощення. Ми назвали цю порадню „Духовною оазою“. Ця ідея була закорінена в євангельській розповіді про Ісуса та самарянку. Ця жінка була з чужого народу та іншої релігії, але коли Христос зустрів її, він не моралізував, не вказував їй на її провини, а просто попросив води. Знайшов щось спільне з нею. Потім у них зав’язалася розмова, яка перемінила цю жінку. У цій історії теж надзвичайно важливий момент людяності, яка має бути першочерговою. Аби прийти до порадні, не потрібно записуватися на прийом, людина може звернутися, коли відчує потребу. Зазвичай усе починається зі звичайної бесіди, людина, наприклад, ділиться, що відчуває ненависть до когось, і дуже поступово ця розмова перетікає у сповідь з розгрішенням і прощенням. В Інсбруку згодом заснували ще одну таку консультацію, але вже в супермаркеті. Там є спеціальна кімната з капличкою. Бо де сьогодні зустріти людей? На жаль, супермаркет тепер стає святинею і храмом. В Україні, на жаль, ще немає прикладів подібних консультацій, але я міркую над цим».

З 2009 до 2012 року був директором студій Львівської провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя.

З 2013 року виконував уряд магістра новіціату. Одночасно був професором догматичного богослов’я Українського католицького університету, Вищої духовної семінарії у Львові та Василіянського інституту філософсько-богословських студій у Брюховичах.

Автор книги «Святе таїнство покаяння у світлі Христового Воскресіння. Розуміння сповіді в Українській Греко-Католицькій Церкві» (2013). Монографія видана на основі перекладу докторської дисертації з німецької мови. Видання присвячене столітньому ювілею служіння редемптористів в Україні (1913 ―2013 роки). Владика Володимир так охарактеризовує цю працю: «ця книга має ще свою передісторію. Після священичого рукоположення мене призначили на пасторальне служіння до Львова, і я міг багато часу проводити в сповідальниці. У цей час у мене виникла дуже велика внутрішня потреба відповісти на запитання, чим є Таїнство покаяння. І коли я вже поїхав на свої докторантські студії, то мені було очевидно, що темою праці буде покаяння. Ця тема вимагає наукових досліджень — що таке покаяння, яка його історія, що воно означає в Святому Письмі, яке бачення святого Таїнства було в історії богослов’я. Найважливішим, як мені здавалося, було дослідити та зрозуміти сповідь як терапію. Йдеться про східний вимір Таїнства покаяння. Порівнюючи також західне і наше східне богослов’я, я підготував цю монографію, що вийшла в перекладі, але згодом ми також видали її як невелику книжечку для широкого кола читачів, яка вже не має суто наукового характеру, — під назвою „Сповідь як духовна терапія“. Сама назва показує, що йдеться про оздоровлення зраненої людини. Моя праця мала два основні завдання. Найперше, щоб я сам для себе усвідомив, що означає бути сповідником. Це була ніби своєрідна подорож до власного серця, до своєї праці, до свого служіння. Друге завдання — зробити певний синтез східного і західного богослов’я, оскільки я навчався в Інсбруку, тобто добре знайомий із західним контекстом. Але як греко-католицькому священикові й християнинові Східної Церкви мені йшлося насамперед про те, щоб зробити цей синтез. Якщо спробувати окреслити одним реченням, ми брали для порівняння ікону Зішестя до аду, а це є ікона Воскресіння Східної Церкви. Таким чином, вийшов дуже гарний символ порівняння, що розрішення в Таїнстві покаяння можна порівняти з простягнутою рукою Ісуса до Адама, яка саме є зображена на цій іконі».

Окрім рідної мови, володіє російською, польською, німецькою і англійською.

Єпископська діяльність

14 січня 2016 року Папа Франциск дав свою згоду на канонічний вибір ієромонаха Володимира єпископом-помічником Львівської Архиєпархії, який здійснив Синод Єпископів УГКЦ, і надав йому титул єпископа Баганни.

Єпископська хіротонія відбулася 7 квітня 2016 року в архикатедральному соборі Св. Юра у Львові. Головним святителем нового єпископа став Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, співсвятителями — митрополит Львівський Ігор Возьняк та єпарх Самбірсько-Дрогобицький Ярослав Приріз.

Контактна інформація

Адреса: пл. св. Юра, 5, Львів 79000, Україна

Тел.: +380 (32) 261-21-98
Факс: +380 (32) 261-08-94

Ел. пошта: ugccla@gmail.com

Локація

Новини та анонси

Інтерв’ю та коментарі

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae