СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Сьогоднішнє Євангеліє вчить нас дякувати Богові і ближньому за всяке добро», — владика Володимир Груца
Припадімо сьогодні разом зі самарянином до стіп Ісуса, щоб подякувати Йому за всі прояви Божої любові до нас. Тоді отримаємо значно більше, ніж просимо. До цього закликав преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ, під час проповіді в архикатедральному соборі Св. Юра у 28-му неділю по Зісланні Святого Духа.
Архиєрей розпочав проповідь з питання: «Возлюбленні браття і сестри, чи ви вже сьогодні думкою або устами промовляли слово „дякую“?»
«Дуже важливо, відкривши очі зранку, подякувати Богу за новий день, а не нервуватися на будильник, бо він в нічому невинний, а лише нас мотивує до життя у новому дні», — пояснив він.
Вдячність лікує від байдужості
З самого дитинства, каже владика Володимир, батьки вчать своїх дітей бути вдячними. Проте згодом в житті це можна забути. «Сьогоднішнє євангельське слово на прикладі оздоровлення Ісусом десяти прокажених висвітлює важливу тему духовного життя саме зі сторони вдячності. Воно вчить нас вміти дякувати Богу і ближньому за всяке добро», — наголосив проповідник.
«Вдячність людини вказує на цінні дари, які вона отримує, а також лікує її від байдужості. Однією з особливих ознак Божої любові, яку відкриває нам Євангеліє є те, що Ісус завжди набагато більше дає, ніж ми просимо. Про це свідчать слова Ісуса Христа, які Він сказав до зціленого самарянина: „Іди, віра твоя спасла тебе“. Господь не каже, що віра тебе оздоровила, а спасла. Бо вилікуватися від недуги можна за допомогою ліків, які також є Божим даром чи даром землі. А спасіння лише і безпосередньо походить від Бога», — додав архиєрей.
Навчитися дякувати Богові
На його переконання, відповідаючи на наші молитви, Христос дає нам не тільки те, що ми просимо, а набагато більше, бо дає духовні дари.
Владика звернув увагу вірних на те, що зазвичай люди рідко дякують Богові у молитві, а радше просять. Відтак щонайменше десята частина нашої молитви є молитвою вдячності. Часто думаємо, що нам ще чогось бракує, бо людині притаманно просити про щось.
«Важливо прислухатися до мудрої поради Блаженнішого Любомира Гузара: „Навчіться дякувати Богові за те, що у вас є і тоді Бог подарує вам те, що вам ще бракує“», — наголосив він.
Втрата зв'язку із Цілителем і Спасителем
«Ми думаємо, що ще буде нагода подякувати Богові чи іншим. Вважаймо, щоб ми не запізнилися. Так, для Бога завжди буде завтра, а для нас воно може і не настати. Ще сьогодні ця людина є зі мною, а завтра вже може її не стати», — застерігає єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
За його словами, питаючи про десятого очищеного у євангельському слові Господь в певній мірі дорікає невдячним людям. Ці люди отримали зцілення, але втратили свого цілителя. Іншими словами втратили контакт зі своїм Спасителем. Були оздоровлені, але втратили джерело оздоровлення. Не знаємо, якою була подальша доля всіх, кого зцілив Ісус, але знаємо, що з ним згодом сталося у Єрусалимі.
«Немає згадок євангелистів про те, що хоча б частина оздоровленних від недуг була б біля Його хреста у момент смерті. Від цього стає сумно, бо легко дякувати тоді, коли нам ніщо не загрожує, а так важко покидати зону власного комфорту», — сказав проповідник.
Будьмо вдячними людьми!
І додав: «Зараз ми зібралися на Святій Літургії. "Євхаристія" у перекладі означає "подяка". В молитві євхаристійного канону ми дякуємо Богу за всі добродійства, які ми знаємо і не знаємо».
«Німецький письменник і драматург Август фон Коцебу влучно порівнює вдячну людина з родючою землею, яка множить щедрі плоди. Будьмо вдячними людьми, а наслідки не будуть баритися», — додав на завершення преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
