СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Завдяки Різдву Божого Сина, людина має майбутнє», — владика Володимир Груца
«Йосиф з Марією вибираються в дорогу, в паломництво до Вифлеєму, щоб засвітити, запалити вифлеємську зірку та подарувати нам Різдвяні свята. Ця зірка наповниться певним змістом. Від цієї миті ця ніч стала іншою від інших ночей. Ця ніч показала, що Богові не байдуже життя кожної людини. Тим самим людина має майбутнє!» Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца під час проповіді в архикатедральному соборі Святого Юра на свято Собору Пресвятої Богородиці у Неділю по Різдві, 8 січня 2022 року. У цей день архиєрей звершив дияконське руколоження брата Тараса Паната.
Різдво дарує нам дитину
«Ця дитина, маючи в небі Вічного Отця, на землі отримує маму. Згодом ця мама в драматичний спосіб втратить дитину. Це настільки типовий образ нашого суспільства. Це не лише дитина, це Відкупитель світу. Різдво дарує нам материнство не лише на певний час, а до кінця віку. Бо Марія має, зокрема, титул „Матері Церкви“», — зазначив владика Володимир на початку своєї проповіді. Про це зазначає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Різдво — це погляд на родину
Також архиєрей звернув увагу, що сьогодні є Неділя по Різдві та другий день Різдвяних свят. Ми споглядаємо на осіб, які були найбільше причетні до події Різдва Христового. Йдеться передусім про Йосифа та Марію, празник собору яких звершуємо.
«Стихира на вечірні празника Різдва пояснює, що чи кого дарує або інвестує створіння в подію Воплочення Божого Сина: ангели — співання, небо зорю, мудреці — дари, пастухи — сповіщення чуда, земля — вертеп, пустеля — ясла, а ми, тобто людство, — Матір-Діву», — пригадав він.
Йосиф та Марія найбільше промовляють до нас своєю мовчанкою
Окремо владика Володимир звернув увагу на мовчазний спосіб життя Йосифа і Марії. Йосиф також походить з людей. Він є названий батько Ісуса, Лука не боїться цього слова. Йосиф та Марія ведуть мовчазний спосіб життя.
«Великим мистецтвом є вміти слухати, а радше почути. Вони не прагнуть кар’єри, але Бог має для них свій план. Люди часто вважають розумним того, хто багато говорить. Хоча можна багато говорити і нічого не сказати. Служіння провадить до правдивої кар’єри, бо йдеться про небесну славу. Щоб когось почути, то потрібно замовкнути, вслухатися в його голос. Тоді людина знає, що робити. Мовчанка не полягає в тому, що ця чи інша особа не має що сказати або втікає від життєвих викликів», — переконаний архиєрей.
«Слухання Йосифа та Марії є дуже плідним місцем в їхньому житті, зокрема в подружжі. Вони найбільше промовляють до нас своєю мовчанкою. Вони нас вчать, що людина мовчить для того, щоб слухати, дати простір дії Богові. Мовчанка робить людину уважною на голос Бога, рішучою та творчою», — додав владика Володимир.
Богові не байдуже життя кожної людини
Йосиф з Марією, — продовжує далі проповідник, — вибираються в дорогу, в паломництво до Вифлеєму, щоб засвітити, запалити вифлеємську зірку та подарувати нам Різдвяні свята. Ця зірка наповниться певним змістом. Від цієї миті ця ніч стала іншою від інших ночей. Ця ніч показала, що Богові не байдуже життя кожної людини. Тим самим людина має майбутнє!
Важливе закорінення в Бозі, інакше — все поверховість
Владика Володимир зауважив шаблон притаманний нашому суспільству, в якому за духовно-релігійне життя в родині відповідає мама, дружина, тобто жінка, а чоловік, батько веде більш активний спосіб життя.
«Йосиф та Марія були гармонійним подружжям. Свята Родина змушена втікати до Єгипту, щоб врятуватися. Йосиф на заклик ангела вночі „взяв дитятко і матір“. Тут показана велика опіка. Йосиф береже Ісуса, не будить Марію, кажучи: „Вставай, збирай дитину!“ Він діє рішуче. Як зворушливо та приємно бачити, коли батько несе чи провадить дитину до храму, разом причащаються. Ось це Різдвяні свята, бо інакше це лише лише емоції, гарні декорації, багато їжі… Але важливе закорінення в Бозі. Інакше — все поверховість. Згідно передання, Йосиф був старший, тим самим мав певний досвід. Цей досвід він здобув наполегливою працею. Але тут не можна обминути великий вимір любові. Він є опікуном, а навіть радше хранителем Святої Родини», — додав єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
По завершенні Божественної Літургії святоюрська молодь привітала усіх різдвяним вертепом. Владика Володимир подякував молоді за різдвяну радість, а отцю Михайло Кушніру за пасторальну працю з молоддю архикатедри.
