СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Петро Стасюк про особливий Великдень 2020 року
Цього року ми святкуємо Великдень у дуже цікавих та незвичайних обставинах. Ситуація є настільки особливою, що багато хто вважає, що не лише Церква, але й цілий світ вже не будуть такими як раніше, навіть якими були лише кілька місяців тому.
Криза, спровокована Covid-19, накладає неймовірний відбиток на світ. Наприклад, людство об’єдналося як майже ніколи раніше. Це стосується і українських католиків.
Ми об’єдналися у вірі, що Ісус Христос Воскрес із мертвих. Воскресіння дає нам надію на закінчення цієї кризи. Ми усі віримо, що науковці, фахівці та інші експерти невдовзі знайдуть засіб проти цієї недуги.
Нас також єднає незнання, що трапиться з нашою країною та світом внаслідок цієї хвороби. Ми непокоїмося за роботу, фінансову стабільність. Ми непокоїмося чи наш бізнес або навіть церкви виживуть, якщо будуть закритими довший час.
Нас об’єднує надія, що Господь дасть нам сили пережити це все налаштованими на позитивний лад.
Ми переживаємо за наших старших, хворих, тих, хто втратив роботу.
Ми об’єднані в молитві за лікарів, медсестр, усіх, хто доглядає за хворими, та тих, хто вже захворів. Ми пам’ятаємо про власників магазинів та їх персонал, які продовжують обслуговувати нас у цей складний час.
Ми пам’ятаємо про єпископів, священників, сестер та тих, хто вже помер, дехто поклавши своє життя на служіння іншим.
Ми покладаємо свої надії на Воскреслого Христа. Ми звертаємося до Нього в цей невизначений час, навіть і на порозі смерті.
Цікаво згадати, що сам Христос сказав після свого воскресіння. Його першими словами було: «Я тут», «Чого ви непокоїлися?», «Мир вам». Після чого він наказав своїм учням, а зокрема Петрові, який зрікся його тричі, йти до Галилеї. Він сказав, що чекатиме їх там.
Можна спитати: «Чому до Галилеї?» Це не місто, а місцевість у Північному Ізраїлі. Галилея — це місце, де виріс Ісус та більшість апостолів звідти. Там він проповідував, боровся з демонами, здійснював чуда. Там Ісус заснував свою Церкву. Галилея — це наш фундамент.
Воскресіння — це не кінець історії, це лише її початок. Настанова йти до Галилеї, щоб будувати Церкву після кризи Страсного тижня. Хоча Галилея досі існує, зараз Галилея — це цілий світ. Наша віра поширилася з України в Європу, Австралію, Північну Америку, Південну Америку, — усюди, де є наші люди.
Не зважаючи на вірус, Церква має жити у Христі, який воскрес із мертвих.
Старші люди мають і надалі бути фундаментом нашої віри та громади. Вони мають навчати молодь, а молодь має бути мудрою і прислухатися та вчитися у них.
Наші родини мають бути сильними та залишатися в центрі суспільства.
Ісус живий та існує і діє, коли Він потрібен.
Ми зараз перебуваємо у періоді діалогу. Ми маємо шанс змінити наш світогляд. Давайте не будемо сумніватися у кращому майбутньому світу та Церкви.
Зараз не на часі нашим серцям черствіти, зациклюватися на наших старих позиціях релігійних чи політичних. Ми можемо створити новий світ, де панує мир, де припиняться війни та інші конфлікти. Ми маємо бути відкритими до нових можливостей. Святий Дух з нами. Ми маємо у молитві слухати, що Господь каже нам.
Якщо ми віримо у Його воскресіння, то ми маємо повірити, що він серед нас, а особливо у нашій Церкві.
У нашій Галилеї ми маємо знову почати служити нашим братам та сестрам. Вірус показав наскільки ми всі подібні. Ми маємо будувати кращу Церкву.
Ми дізнаємося про це спитавши знову: «Хто є мій брат? Сестра?»
Наша подорож, яку ми заново починаємо, може завести нас у дуже цікаві місця.
† Петро Стасюк,
єпарх Мельбурнський
