СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Груца: «Запросімо Ісуса до „Галилеї“ власного життя, щоб він нас навчив, що таке справжній мир»
Можемо собі подумати, що ми взяли для себе з Різдвяно-йорданських свят? Що ми запам’ятали? Що з цього часу додаватиме нам наснаги, зокрема в духовному житті? Дехто каже, що треба від свят відпочити. Питання у тому, хто і як їх святкує?
До роздумів над цими питаннями закликав єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца під час проповіді у неділю після Богоявлення в архикатедральному соборі Святого Юра, як зазначає пресслужба архиєпархії.
Завершується цикл Різдвяно-йорданських свят
«Літургійний рік немов би показує певні етапи людського життя, допомагає нам робити чергові, наступні кроки на життєвій дорозі. Вже наближається до завершення Різдвяно-йорданський час. Можемо собі ще раз поставити питання: а що було чи є суттю цих свят?» — закликав до роздумів архиєрей.
«Різдвяний час — це час особливих роздумів над таємницею Воплочення Божого Сина. Ісус Христос уподібнився до нас у всьому, крім гріха. Він народжується як немовля, росте, працює…», — сказав архиєрей і додав: «У час Йорданських свят ми роздумували над хрещенням Ісуса Христа, переживали таємницю цього празника. Ісус перейшов певний етап життя після 30 років біблійного мовчання і внутрішнього приготування. Він покидає родину, Назарет, йдучи на Йордан хреститися від Івана, який теж мав свою історію життя, своїх учнів».
Ісус супроводжує нас на шляху зцілення
Як ствердив проповідник, через сходження до Йордану Ісус показує людям: «Я на вашій стороні. Я супроводжую вас на дорозі навернення, — не згори, а між вами».
На його переконання, Ісус знає, що будь-який новий етап, що нова дорога після навернення не є легкою, бо настає процес лікування ран, завданих гріхом. Тому Він стає поруч і супроводжує нас на цій дорозі, — день за днем, крок за кроком. Він є солідарний з кожною людиною. А ще більше, Ісус Христос відкриває нам небо, тобто Царство Небесне. У даному випадку не йдеться про якусь суспільно-політичну інституцію чи структуру, а місце перебування Бога.
Пережиття втрати нами і Христом
«Сьогодні святкуємо неділю після Богоявлення. Цей день є немов би підсумком того, що було, а водночас вступ до того, що чекає нас у літургійному році та в нашому житті», — зазначив владика Володимир.
Коментуючи уривок сьогоднішнього Євангелія, проповідник звернув увагу на арешт Івана Хрестителя. Це драматичний момент для Ісуса Христа. Він втрачає знану постать і великого пророка, який завдяки хрещенню на Йордані став йому такий близький.
«Сучасна війна принесла велике горе в наш український дім. Не мало людей перебувають у полоні, арештовані. Ми також втрачаємо близьких людей. Можемо через це нарікати чи жалітися. Але чи ми є вдячні за те, що їх взагалі зустріли в житті? Чи пам’ятаємо ті приємні моменти, проведені разом?» — роздумує архиєрей.
«Напевно Ісус назавжди запам’ятав постать Івана при зустрічі на Йордані, відчував дотик води, яка лилася з руки Івана, закарбував в глибині серця слова, які линули з неба в присутності Івана: „Це Син мій улюблений!“ Це звернення буде підтримкою для виконання місії відкуплення»— переконаний він.
Христос покидає свою зону комфорту
«Іван Хреститель — вчитель і пророк, є ув’язнений. Він вкинутий до в’язниці Ірода. Це ув’язнення могло мати також психологічний момент: було пересторогою для тих, хто хотів наслідувати Івана, провадити такий же стиль життя. Тоді, як стверджує євангелист Матей, Ісус Христос вертається до Галилеї. Це був убогий край, де жили бідні люди, які не мали істотного впливу на перебіг історії ізраїльського народу. Ісус не затримується в рідному Назареті, серед вже йому знаних людей. Можливо, мав таку спокусу повернутися додому і влаштувати собі безпечніше життя. Він не знеохочується, а „йде до Капернауму, що при морі, на границях Завулона та Нафталі“, покидає зону комфорту», — продовжує роздуми проповідник.
Так чинять сьогодні, каже архиєрей, численні наші захисники. Вони покидають дім, комфорт і йдуть захищати рідну землю. Серед поган і бідних людей Ісус розпочинає свою місію там, де народ жив у ненависті, у гріхах. Він дає свідоцтво і навчає своїх слухачів так, як це робив Іван Хреститель: «Покайтеся, бо Царство небесне близько».
Запросити Ісуса до свого життя
«Живучи на землі, маємо шанс виправити помилки, прислухатися до сумління, позбутися гріхів, віддаючи їх в небуття. Гірше, коли голос сумління заглушити, адже тоді будемо зруйновані. Зараз в різних куточках світу, зокрема у тій же Галилеї, точаться війни, вмирають люди. Епіцентром воєнних дій сьогодні є наша земля — Україна. Тому дуже актуальним є запросити Ісуса до „Галилеї“ власного життя, щоб він нас навчив, що таке справжній мир. Нехай цей мир буде відображений у присутності Бога серед людей», — додав владика Володимир.
Наприкінці Божественної Літургії єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ пригадав вірним, що сьогодні також Церква відзначає неділю Божого слова. Закликав скеровувати погляд до книги Святого Письма, що стоїть на домашніх полицях, а відтак щоденно читати Боже слово у своїх родинах.
Нагадаємо, що для того, щоби ще раз підкреслити фундаментальне значення Слова Божого в житті як кожного вірного, так усієї Церкви, з метою урочистого вшанування Божого Слова, роздумування над ним та дедалі більшого його поширення Папа Франциск опублікованим 30 вересня 2019 року Апостольським листом «Aperuit illis» («Відкрив їм») установив Неділю Божого слова. У документі зазначено, що її встановлення — це відповідь на «численні прохання, які […] надійшли з боку Божого люду, щоби в усій Церкві можна було відзначати Неділю Божого Слова в єдності намірів». Починаючи з 2020 року, Церква відзначає її кожної ІІІ Неділі Звичайного літургійного періоду за римо-католицьким календарем.
Першого року відзначення цієї неділі Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав закликав вірних до активної участі та читанні Святого Письма. «Сьогодні вся Вселенська Церква намагається зрозуміти, яке місце для сьогоднішнього християнина в його духовному житті займає чи повинно займати Боже Слово. Тому я би хотів, аби всі ми, християни, сказали: „Без Божого Слова ми не можемо жити“. Я сьогодні закликаю вас кожного дня читати Святе Письмо. Знаю, що сьогодні фактично немає людини, яка б не мала можливості читати Святе Писання. Ми часто маємо в наших книгозбірках Біблію, яка припадає пилом. Ми часто колекціонуємо різні видання Святого Письма, але рідко їх відкриваємо і заглиблюємося в їхнє читання», — закликав Блаженніший Святослав.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
