Владика Миколай Бичок: Ворог нашого спасіння

29 листопада 2021

У XXIII Неділю по Зісланні Святого Духа, 28 листопада 2021 року, владика Миколай Бичок, єпископ Мельбурнської єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла, присвятив свої роздуми існуванню та християнському розумінню «ворога людського роду» — диявола. Зокрема єпископ застановився над одним із його проявів — брехнею, яку так часто наслідуємо і ми.

Владика Миколай Бичок: Ворог нашого спасіння

Сучасний світ по-різному до нього відноситься. Одні кажуть, що він не існує і що це лише уява віруючих людей. Деякі йому настільки приділяють свою увагу, що у всьому бачать «його дію». А є і такі, які просто сміються з одних і других та кажуть, що це є лише певний персонаж для кіно, коміксів і картин. Про кого мова і хто ж він насправді? Сьогодні кілька слів цих роздумів хочу приділити «ворогові нашого спасіння».

Ісус же спитав його: «Як тобі на ім’я?». «Легіон!» — відповів той, багато бо бісів увійшло в нього…» (Лк. 8, 30). Відповідаючи на запитання Ісуса, демон так насправді на нього не відповідає; він в черговий раз відкриває перед нами свою лукаву, брехливу і хитру сутність. Апостол і євангелист Іван так пише про нього: «Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі» (Ів. 8, 44).

Нам християнам слід пам’ятати, що велика брехня завжди починається з малої. Знайоме Вам таке твердження, коли Ви щось хочете зробити наперекір своїй совісті: «Так всі роблять!» Таке узагальнення — це знецінення людини як особи та знецінення її звання Божої дитини. Ми називаємо це брехнею, бо коли взяти так направду — то всі 100 % так не роблять. Часто такими малими «брехнями» ми починаємо жити великими обманами:

«я не маю часу на молитву», а потім годинами сидимо в соціальних мережах, граючи в ігри або просто перегортаючи сторінки;
«я не можу піти в неділю на Службу, бо відпочиваю», а потім хто куди: хто — на пікнік, хто — в розважальний центр.

Кажемо собі, що не говоримо неправди про ближнього, але в той час обмовляємо. Брехня починається з того, що ми намагаємося самі собі казати неправду, і так настирливо, що починаємо вірити в цю неправду.

Нехай нашим дороговказом у житті буде Господь, який є Дорогою, Правдою і Життям (Ів. 14, 6) і нехай Його Світло завжди просвічує наші думки, слова та вчинки.

† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський