СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Діонісій Ляхович на відкритті Капітули cестер cлужебниць: «Ідімо життєвим шляхом як спільнота справжніх Христових учнів»
5 липня у Папській українській колегії Святого Йосафата у Римі розпочалась XV Генеральна Капітула Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії. Темою Капітули, яка триватиме до 16 липня, є «Наше життя — Христос».
Впродовж цього часу представниці з цілого світу будуть розглядати важливі справи Згромадження: вибір генеральної настоятельки і чотирьох дорадниць, перегляд стану Згромадження та окреслення пріоритетів на наступні шість років. Про це повідомляє Відділ комунікації Апостольського екзархату в Італії.
Капітула розпочалась Архиєрейською Божественною Літургією, яку звершив Апостольський екзарх в Італії владика Діонісій Ляхович у співслужінні ректора колегії о. д-ра Луїса Касіяна, ЧСВВ, та духівника о. Діонісія Заведюка, ЧСВВ.
Привітавши сестер із початком Капітули, архиєрей подякував їм за запрошення і звернувся з духовним словом: «Слухання Божого Слова на цій Божественній Літургії переходить у молитву, коли архиєрей разом зі всіма священниками, з богопосвяченими особами та всіма вірними в Італії єднаються з Вами у спільній, синодальній молитві. Ми всі крокуємо разом тим самим шляхом, дорогою істини і життя, що нам об’явив Ісус Христос».
Єпископ зазначив, що для крокування цим шляхом та щоб як Церква молитися «єдиним серцем і єдиними устами», ми потребуємо діяння Святого Духа. Тож владика промовив молитву, щоб Утішитель, Дух істини наповнив діяння Капітули та наше життя.
«Душе Святий, разом з Апостолом Павлом ми переконані, що „Бог об’явив Духом“, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі… „Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога… Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить“. Це глупота для неї, а ми ж маємо задум Христовий.
Святий Душе, не допусти до того, щоб ми сперечались між собою та провокували поділи, кажучи: «Я — Павлів», а інший: «Я — Аполлосів», то хіба ви не звичайні люди? Що таке Аполлос? Що Павло? Це слуги, через яких ви увірували, і то як кому дав Господь. Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив». Всі ми разом працюємо для того самого Царства Божого, а тому, не маємо права ділитися, гуртуватися в якісь окремі партії.
Святий Душе, плоди Твої, дають нам знати про Твою присутність між нами, бо плоди Духа: «Любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість. На тих то нема закону… Коли ми живемо духом, то духом і ходімо… Не будьмо марнославні, задерикуваті між собою, завидущі одні одним».
Наступна частина молитви архиєрея була звернена до Господа Ісуса, з особливим закликом опіки над потребуючими.
«Звертаємось до Тебе, Господи Ісусе. Ти розповів притчу, що Царство Небесне, що подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Це гірчичне зерно Ти, Господи, посадив у нашому серці. Воно найменше з усіх зерен, але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом. Так, Ісусе, ми є опікунами цього маленького зерна, яке може вирости і стати великим деревом.
Ти, Ісусе, у притчі говорив про чоловіка, а згодом і про жінку, що бере закваску і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне, не виросте, не стане смачне. Перед Богом всі рівні, жінка і чоловік, які покликані пильнувати Божий дар, щоб той не пропав, але, щоб зростав.
Ти, Ісусе, проголосив Блаженства: «Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже». Вбогий, не прив’язаний до речей, а вільний, щоб піти там, де його потребують, «там, де найбільша потреба», що є харизмою Сестер Служебниць. Сьогодні вся Україна — це великий шпиталь, де є потреба у служінні кожного із нас.
Блаженні голодні нині… Ці слова означають, що інколи необхідно забути про себе, бути голодним, аби інші могли наситились, щоб мали кусень хліба. Ти, Господи, часто навчаєш нас ділитись хлібом, особисто подаючи нам приклад на Тайній Вечері, коли Ти взяв хліб у Свої руки, поблагословив його, розламав і дав Своїм учням.
Блаженні, що плачете нині… Як багато тих, які сьогодні плачуть у нашому народі: вдови, діти сироти, знедолені, похилі віком особи, а також і ті, які втрати все, що здобули важкою багаторічною працею. Плачте з тими, що плачуть, бо з ними і будете сміятись.
«Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні». Ісусе, важко, коли нас ненавидять і ганьблять, коли нас переслідують і вбивають, але ми пам’ятаємо Твою обіцянку, що за все це буде нагорода велика на небі!»
На завершення Апостольський екзарх побажав: «Прямуймо разом, синодально, подаючи один одному руки, йдімо життєвим шляхом як спільнота справжніх Христових учнів, як Його Церква збудована на Скелі».
За словами ж генеральної настоятельки сестри Софії Лебедович, у межах капітульних засідань сестри служебниці хочуть доторкнутися до ран українського народу та спільно шукати ліки для їх зцілення, найперше у Христа, Лікаря душ і тіл. На меті у сестер — випрацювати пріоритети на наступне шестиріччя, щоб краще послужити стражденному народові та Церкві.
Також зі словами привітань до усіх преподобних сестер-делегаток звернувся Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав. «У всіх вас, зібраних на Капітулі у Вічному місті, у серці й на вустах молитва за Україну та її героїв, які мужньо протистоять злу у вигляді російського окупанта. Щиро вірю, що Господь почує ці молитви і подасть нам очікуваний мир, — звернувся Предстоятель до сестер служебниць і додав: — Дуже прошу, дорогі сестри, будьте голосом правди про нашу боротьбу в тих містах і поселеннях, де живете і служите. Розповідайте не так про зло, яке чинить ворог, як про велику віру нашого народу в Бога в цей важкий час, що стає видимою в Його світлих учинках для добра того, хто терпить».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Діонісій ЛяховичАпостольський екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії, василіянин.
