Владика Богдан Дзюрах: Плід Святого Духа — тихість

1 липня 2022

Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах продовжує розпочатий цикл духовних наук про плоди Святого Духа. Цього разу владика пропонує разом застановитися над тихістю.

Владика Богдан Дзюрах: Плід Святого Духа — тихість

Тихість. «Покірні ж заволодіють краєм і тішитимуться глибоким миром» (Пс. 37, 11).

Цей плід, подібно як лагідність, на перший погляд може видаватися не дуже привабливим, ототожнюючись у сприйнятті багатьох зі слабкістю. Грецький термін «праотес — πραότης», яким Св. Письмо описує цей плід, означає сумирність, покірливість, силу, яка перебуває під контролем, натомість похідний від цього слова термін «праос», яким в поточній мові називають одомашненого коня, вживається до смиренної, тихої особи, яка підпорядковує себе Божому Слову, дозволяючи, щоб Святий Дух керував і розпоряджався її зовнішніми задатками та внутрішньою силою для вищого блага — сповнення Божої волі в її житті.

Особи, які мають у собі Божу «тихість» зовсім не мусять бути і, як правило, не є «тихонями». Вони не уникають конфронтації, коли йдеться про суттєві і важливі для віри справи і питання. Вони готові дискутувати, захищаючи Божу істину і мають відвагу відкрито заявляти про свою позицію, навіть якщо вона незгідна з пануючим у світі мейнстрімом. Вони настільки віддані Божому законові та Божим заповідям, що готові навіть життя своє покласти і витерпіти всякі муки, дотримуючись Божих заповідей і заповіту Христа Господа. При цьому вони не вдаються до жодного насилля — чи то фізичного, чи то психологічного, чи теж морального. Вони уміють поручати самих себе Божому захистові і повністю довіряють Богові, працюючи для Нього і страждаючи з огляду на Нього.

У цій своїй поставі тихі дуже подібні до Христа Ісуса. Він теж був тихою і смиренною людиною, про яку сказано, що він «очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить» (Мт. 12, 20), але водночас Йому не бракувало відваги і рішучості, коли справа доходила до захисту Божого закону і до вірності місії, яку доручив Йому Отець Небесний. Достатньо згадати рішучість, з якою Ісус виганяв міняйлів і торговців з Божого храму (пор. Мт. 21, 12–13; Мр. 11, 15; Лк. 19, 45–46; Йо. 2, 14–17), або ж відвагу, з якою Він спілкувався зі своїми опонентами (пор. Йо. 18, 23; Мт. 23).

Прикладом тихої людини був св. первомученик архиєдиякон Стефан. Про нього Діяння св. Апостолів свідчать, що він був мужем, «повним віри і Святого Духа» (Діяння 6, 5). Він відзначався великою делікатністю і любов’ю в стосунку до вбогих і потребуючих, а водночас виявився рішучим і безстрашним у захисті Божої істини і у свідченні Христа Воскреслого. Вступив у суперечку з первосвященниками, бажаючи привести їх до пізнання істини Христової, не вагався рішучо викривати гріх, а водночас із повним відданням себе у руки Божі прийняв каменування Христа ради. І навіть в останній хвилі свого мучеництва він не допустив до свого серця ані ненависті, ані озлобленості, ані мстивості в стосунку до своїх ворогів і опонентів. Навпаки — бажав їм справжнього добра — спасіння, вимолював для них всепрощення у Господа, молився за їхнє прозріння і навернення (Діяння 7, 8–60).

Нехай Святий Дух, Який проникав усе діяння Господа і Його Святих, наповнить нас своєю тихістю, яка нас зробить витривалими і відважними свідками Христа у нинішніх часах!

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії