СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВідповідальні бути Людиною: у Львові зібрався Форум відповідальних людей
Упродовж 11–12 червня у Львові, у Патріаршому домі УГКЦ, триває Форум відповідальних людей. Цьогоріч захід присвятили темі «Соціальна приязнь», що особливо важлива в умовах пандемії. У форматі дискусій та практик учасники отримають основні кейси про комунікацію в складних обставинах, кроки до успішної соціалізації та правила поведінки людини в суспільстві.
Вже не перший рік ініціативу організовує Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ і не лише у Львові, а також в інших містах України. Особливість цього Форуму, за словами організаторів, є згуртування людей з різних середовищ в одному просторі. Адже захід передбачає створення майданчику для комунікації за межами своєї «бульбашки», закликає реагувати на потреби інших та творити нові ініціативи.
«На тему цьогорічного Форуму наштовхнула теза з останньої енцикліки Папи Франциска, де іде мова про братерство та соціальну приязнь – це про стосунки, потребу людей одне в одному, перетину сфер життя. Ми довгий період перебували на самоізоляції, що стало перешкодою для живої взаємодії у спільноті. Через тему цьогорічного Форуму спонукаємо будувати стосунки одне з одним, створювати нові платформи діяльності та співпрацювати з іншими сферами життя. Якщо покращаться стосунки між людьми, то і стане кращим життя на землі», — поділився секретар Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді та координатор Форуму відповідальних людей Орест Гевак.
До Форуму долучилися орієнтовно 50 учасників з різних міст України – представники громадських організацій, церковні діячі, студенти та активна молодь. Відкриття Форуму розпочали із вступного слова координаторів проєкту. Опісля відбулася перша частина панельної дискусії — “Відповідальні бути Людиною”. Під час обговорень з’ясували ключові питання, як виявляти соціальну приязнь та підтримку, як уникнути конфліктів в соціальному просторі та залишитися людиною при будь-яких умовах. А спікери з різних сфер діяльності поділились своїм досвідом, викликами у порозумінні людей та шляхами подолання комунікаційних бар’єрів.
«Відповідальні бути Людиною»
Як бути людиною – так звучить головна теза першої панельної дискусії, яку модерувала Олена Карнаух, директорка БО “Фундація Духовного Відродження” ЛА УГКЦ. А розпочав дискурс військовий капелан УГКЦ о. Андрій Зелінський про значення людини, її роль та функції у суспільстві.
Не просто бути людиною
У суспільстві недостатньо бути людиною – саме так запевняє отець Андрій. Кожен переживає зміни, результатом яких стає вибір. Бути людиною – це свобода вибору, що визначає рівень відповідальності та вміння залишитися собою. Говорячи про служіння, завдання військового капелана – бути поруч, щоб "прихилити небо до людини". Адже абсолютне добро стає орієнтиром до правильного рішення. Ціннісні орієнтири є критерієм власного вибору. Людина сьогодні є результатом своїх вчорашніх рішень. Про справжність людини свідчить її вразливість. Отець Андрій наголошує, що при спілкуванні треба шукати рани інших лише з метою зцілення, а таким чином й втілити повноту своєї людяності.
Священник виділяє чотири координати людяності. Перший — людина здатна на добро. Другий – людина шукає істину. Третій – боротьба за справедливість. Четвертий – уміння бачити красу.
Велика місія – впливати на життя інших
Тему дискусії продовжила Наталія Бунда, директорка департаменту розвитку Львівської міської ради. Спікерка поділилась прикладом свого служіння у сфері самоврядування. Вона мріяла працювати в інших сферах діяльності, однак реалізувала себе в політиці. І тепер стверджує, що це її місце, де може послужити іншим. Адже впливати на життя інших – є великою місією, як зазначає пані Наталя. Вона рекомендує не боятися використовувати практичні кейси з досвіду інших людей. А головним фактором корисного служіння є задоволення від своєї роботи.
У сфері праці необхідно вміти виконувати вказівки інших, та не менш важливо брати відповідальність з власної ініціативи. А поразки стають поштовхом до розвитку. Бо проблеми та їх вирішення – це кроки зростання. У рамках теми людяності, спікерка підкреслила, що неможливо любити ближнього, не полюбивши себе. Лише через призму власного сприйняття, людина знайде гармонію з навколишнім.
Довіра – не завжди про фізичну присутність
Про свої практичні інструменти у сфері державного управління розповів Сергій Кривогуз. Спікер наголосив на збереженні холодного вибору у взаємодії з людьми. Іде мова про рішення, яке потребує чітких логічних дій, а саме підтримка іншого при будь-яких складних умовах. У таких ситуаціях людина демонструє соціальну приязнь. Пан Сергій зазначив, що довіра є головною складовою співпраці з людьми. Адже довіряючи одне одному, люди зможуть побудувати якісний діалог.
Готовність вийти назустріч іншому
До дискусії долучилася Наталя Саноцька, представниця громадської організації «Емаус-Оселя», у якій вже 18 років опікуються людьми у кризових ситуаціях. Організація об’єднує людей, що потрапили у халепу, опинилися на вулиці і тих, які відчувають відповідальність за інших. Саме в таких умовах людина демонструє готовність вийти назустріч іншому, що свідчить про її соціальну приязнь. Однак такий крок є викликом для більшості людей. Мешканці «Емаусу» навчаються жити у соціумі, діючи спільно з іншими, водночас і брати відповідальність за свій вибір.
«Телефонний друг»
Про ініціативу «Телефонний друг» в період пандемії розповіла програмна менеджерка Української Волонтерської служби Єлизавета Бончужна. Проєкт реалізували в умовах самоізоляції для тих, хто потребує живого спілкування. За словами спікерки, такий проєкт засвідчив про запит на соціалізацію, зокрема, серед людей з інвалідністю. Комунікація волонтерів з людьми формується на довірі й підтримці. Зі своєї сторони волонтер знайшов іншу можливість служіння людям в умовах пандемії, а самотні – задовільняють потребу комунікації.
«Відповідальні мати цінності»
Саме так звучить друга панельна дискусія за участі спікерів о. Ростислава Пендюка, Романа Зілінка, Володимира Лиса, Сашка Горонді та Олександра Пеньківського. Кожен поділився своїм переліком цінностей та використанням в умовах служіння.
Про цінності як внутрішній стрижень відповідальної людини розпочав отець Ростислав Пендюк, голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді. На його думку, це каталізатор вибору людини в екстремальних умовах, коли бракує часу на роздуми. Наступним кроком є прагнення володіти певними цінностями, практично здобуваючи їх щодня. Зі слів отця Ростислава, бар’єр між співрозмовниками існує через відсутність толерантності та невміння слухати. Для цього необхідно вийти із зони комфорту та створити посередницьку «бульбашку» — простір для комунікації та компромісу з іншими людьми й об’єднатись цінностями та ідеями. Священник додав, що життя є певним паломництвом, шлях якого долають на рівних умовах до певного часу, а соціальну приязнь виявляють підтримкою одне одного. Дві цінності, яких дотримується отець Ростислав, — любити Бога та любити ближнього.
Для Романа Зілінка, іконописця, історика мистецтва, автора й куратора експозицій виставок, важливо покликатись до культури, як джерела формування цінностей. Для того, щоб творчі середовища не втрачали ціннісних орієнтирів та чеснот, необхідно побудувати контакт між сучасним мистецьким та духовним простором. Необов’язково, щоб твори містили саме християнський контекст. А для пана Романа основними цінностями є праця над собою та крокувати вперед; толерантно ставитись до невдач інших, і вчитися лише на своїх помилках.
Окрім дискусійних платформ, для учасників підготували кейси на виїзних локаціях, де вони можуть ознайомитися з практичною діяльністю доброчинних ініціатив. У перший день форуму учасники вже відвідали спільноту «Емаус-Львів», що у Винниках. Тут вони побачили, як проживають та працюють мешканці «Оселі». При будинку діє майстерня добрих справ, де «оселяни» виготовляють власні меблі, посуд та інші речі, які виставляють на продаж у благодійну крамницю, що теж діє при спільноті. Саме «Емаус-Оселя» ініціює збір та сортування непотрібних речей, які потім передають людям, що того потребують. Більшість доброчинців та працівників організації – колишні «оселяни», які змінили своє життя завдяки підтримці тих, хто прийняв їх в «Емаус».
Хоча Форум ще триває, але своїми враженнями вже готові поділитися учасники. Студентки-пластунки Дарина та Ярослава на цю подію приїхали з Кривого Рогу. В ініціативі вирішили взяти участь за рекомендацією друзів. Дівчата переконані, додому повернуться з новими ідеями та знайомствами.
А отець Роман бере участь вже втретє. Цьогоріч він приїхав з молоддю зі своєї парафії з міста Чортків. Запевняє, що Форум стане майданчиком для розкриття потенціалу молодих людей, які себе ще шукають.
«Участь у Форумі відразу трансформує уявлення та сприйняття, формує відчуття відповідальності. Спілкування та обмін думками з іншими учасниками надихають на нові ідеї та мотивують на їхню реалізацію», — ділиться учасниця заходу Софія.
У другий день Форуму розкриють тему дискусійної панелі «Відповідальні давати усвідомлено». На учасників очікують нові спікери з різних сфер діяльності, які поділяться своїми важливими кейсами для успішної соціалізації. Серед них виступлять римо-католицький єпископ Віталій Кривицький, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв, заступниця міністра молоді та спорту України Марина Попатенко й тренерка сталого розвитку Програми розвитку ООН Ірина Фіщук. Особливим акцентом дискурсу стане тема самореалізації та діяльності у суспільстві людей з інвалідністю, про що детально розповість та поділиться практичним кейсом спікер Віталій Пчолкін.
За матеріалами Релігійно-інформаційної служби України
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
