СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Таємниця Христового Різдва показує, що людина має майбутнє»: думки владики Володимира Груци з передріздвяних реколекцій для жінок
У четвер, 29 грудня, в архикатедральному соборі Святого Юра відбувся вечір духовної віднови для жінок, який провів єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца.
Реколекції традиційно розпочалися Божественною Літургією, під час якої усі бажаючі мали можливість приступити до сповіді. Ця спільна молитва для учасниць реколекцій була подячною за прожитий рік. Про це повідомляє пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Владика Володимир цього вечора роздумував над відчуттям вдячності, пояснив суть Різдва Христового, а також запросив усіх учасниць до роздумів в молитовній тиші.
Сам Ісус дивується, коли не воздають хвалу Богові
Хтось може мати відчуття, що багато робить добра на цій землі чи для інших людей, але не відчуває вдячності. Може це хибне відчуття. А може люди думають, що це самозрозуміло, що їм потрібно всіляко служити. В євангельському уривку від Луки (17, 12–19) є мова про оздоровлення десятьох прокажених, які просили Ісуса про змилування. Ісус почув їхнє прохання, зцілив їх. А лише один прийшов, щоб подякувати. Ще до того, він був самарянин, поганин. Хоча Ісус його називає людиною віри. Сам Ісус дивується, що ці дев’ять не прийшли воздати хвалу Богові.
Бог не є запасне колесо чи аварійний вихід
Людина часто покладається виключно на себе, на свої сили. А коли вже не виходить, ну тоді до Бога. Бог не є запасне колесо чи аварійний вихід. Хоча може бути інша крайність. Бо кажемо: Буде як Бог дасть. Тим самим може перекласти на Бога відповідальність за всі біди чи драматичні моменти. Але чи Бог нам мало дав? Передусім дав нам розум, певні здібності. Це вже дуже багато. Ми можемо завидувати, що іншим краще живеться ніж нам. Все є відносне. Якщо іншим дійсно добре, то й нам буде легше жити в такому суспільстві.
Жодна людина не замінить Бога
Ми під завісу 2022 року зібралися на подячну молитву, на роздуми в тиші. Велика вдячність кожній та кожному з вас за працю і служіння у своєму покликанні, на своєму місці. Так, служіння вимагає жертви, воно не завжди є оптимально оцінене в час земного життя. Ми є всі різні, маємо різні історії, походження, характери, але нас повинен об’єднувати Живий Христос, який прагне, щоб ми були у світі Його руками, очима, вухами, устами тощо. Жодна людина не замінить Бога.
Таємниця Христового Різдва показує, що людина має майбутнє
Людина прагне величі та слави, також може робити великі зусилля в пошуку Бога. Якщо людина в час земного життя прагне величі та слави, то розминається з Богом, оскільки Бог у воплоченні свого Сина пішов в напрямку служіння людині. Ці роздуми дуже доречні у передріздвяний час. Таємниця Христового Різдва показує, що людина має майбутнє. Ми маємо страх перед майбутнім, але в ньому також є Бог, бо Він є з нами. Важливо, щоб ми хотіли бути з Ним. Людину не завжди легко в цьому переконати.
Важливо не розминутися з Різдвяними святами
Не важливо, коли ми святкуємо Різдво. Важливо, щоб це було моє свято. Тому важливо не забути Того, хто дарує ці різдвяні свята. Маємо також певний період підготовки за допомогою посту. Як ми його провели? Чи ми були відкриті на тихий голос Того, який запалює вифлеємську зірку. Ми можемо собі легковажити постом: зробити чи піти на вечірку, на гучну забаву. Тут не врятує аргумент: всі так роблять або ще гірше живуть. Питання, як я живу. Ми себе не обдуримо, оскільки будемо відчувати порожнечу. Через невластивий спосіб життя ми будуємо нестабільні, хиткі ясла. Тому можемо розминутися з різдвяними святами.
Бог був з нами
Цей рік був для кожного/кожної з нас певним особистим досвідом. В загальному рік був непростий, але ніхто нам не обіцяв, що буде легко. Найважливіше, що Бог був з нами, хіба якщо ми Його виганяли з свого життя. Вміймо дякувати за добрі справи, також дякуємо за прикрощі, яких ми зазнали. Вони нас гартують, роблять мудрішими. Найкраща школа — це школа життя, переплетена з досвідом днів і років.
Після науки реколектант запросив усіх в молитовній тиші пригадати два позитивні моменти минулого року і подякувати за них Богові, а також два прикрі моменти, подумати над тим, чого вони нас навчили. При потребі перепросити Бога, пробачити собі і ближнім.
Завершилися чування Молебнем до Пресвятої Богородиці.
Вечір духовної віднови для жінок в архикатедральному соборі Святого Юра був ініційований Жіночою діловою палатою України, Комітетом духовного розвитку жінок.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
