СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Шептицький у центрі економіки ставив людину, а не бажання максимального фінансового прибутку», — владика Володимир Груца
29 липня 2022 року, у річницю уродин митрополита Андрея Шептицького, вечір духовної віднови для жінок в архикатедральному соборі Святого Юра розпочався Божественною Літургією, під час якої усі бажаючі мали змогу приступити до сповіді.
Відтак реколектант — єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца звернувся до учасниць з духовним словом, в якому розкрив суть «бренду» митрополита Андрея Шептицького у процесі економічного розвитку. Про це розповідає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
«Сьогодні є 157-і уродини праведного митрополита Андрея. Ми розпочинали день у його рідному селі Прилбичі. А вже з вечірніми сутінками приходимо на Святоюрську гору, де в крипті собору спочиває цей Праведник. Він походив із знатного роду. Будучи графом, стає ченцем, монахом. Покидаючи все, отримує набагато більше. Будучи на митрополичому престолі Львова, очоливши нашу Церкву, митрополит Андрей ламає багато стереотипів розуміння Церкви», — розповів владика Володимир.
За його словами, львівський митрополит мав надзвичайний підприємницький хист і був відкритим до інновацій. Найважливіше, що вмів робити правильні інвестиції, враховуючи моральні цінності та етику. Переживши дві війни, дуже чітко розумів, що таке Батьківщина. Чого лише варте його послання «Наша державність. Як будувати рідну хату».
Він також розумів важливість економіки. Наголошував, що ключ до економічного процвітання — це Євангеліє. На початку ХХ століття у Галичині, здебільшого у парафіях, були засновані кооперативи, які були основою добробуту людей. Бо людина була господарем у своїй хаті. Адже людина є творчою, вона вже генетично призначена розвиватися. На жаль, радянська система поламала це розуміння, впроваджуючи колгоспи.
«Інвестиційні проєкти А. Шептицького вже призабуті, хоча варто до них повертатися, щонайменше думкою. Можна бути здивованим тим, що митрополитові Андрею так залежало на добробуті свого народу, бо ми стереотипно звикли, що Церква проповідує про відречення. Його цікавило здоров’я людей, добробут. Бо він вважав себе батьком, а батька цікавить все. Народ, який живе в добробуті, не буде ніколи рабом. Більшість економічних криз були створені штучно, часто з метою грабунку, коли люди щось не розуміли, були обмануті або не контролювали суспільні процеси. Саме зростання просвіти та мудрості людей є реальним засобом для розвитку та процвітання», — підкреслив архиєрей.
«Шептицький у центрі економіки ставив людину, а не бажання максимального фінансового прибутку. Він не йшов такою дорогою: інвестиції — бізнес — прибуток. Для нього важлива була інша послідовність: мудрість — творчість — прибуток», — наголосив єпископ-помічник Львівської архиєпахії УГКЦ.
І додав: «Легше здобути грант чи якусь інвестицію, ніж відкривати потенціал у собі, вкладати в освіту, формувати людину. Не йдеться про конкуренцію, а солідарність між людьми. Ми це нині називаємо солідарне підприємництво».
Відтак назвав 10 відомих правил бізнесу від Андрея Шептицького.
«Отож, прибутки від діяльності заводів, фабрик, банків, митрополит Андрей спрямовував на освітні, соціальні програми для молоді, інвалідів, бідних, сімей, розвитку інфраструктури території та громад. Таким чином, допомагав бідним селянам та робітникам відчути себе повноцінними господарями та незалежними громадянами», — підсумував владика Володимир і закликав кожного присутнього подумати, чим ми подібні до цього праведника.
Опісля духовної науки учасники реколекцій мали змогу побути в тиші, розважаючи над словами Ісусової молитви. Завершилися чування Молебнем до Пресвятої Богородиці.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
