СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Нижньому Струтині відзначили 100-літній ювілей з дня освячення храму Святого Миколая
У неділю, 1 листопада, архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин здійснив архипастирський візит до парафії Святого Миколая села Нижній Струтинь, Рожнятівського протопресвітеріату, з нагоди 100-літнього ювілею храму.
На церковному подвір’ї архиєрея урочисто зустріла парафіяльна громада та численні гості, які прибули розділити радість ювілейної події, на чолі з парохом парафії о. Володимиром Костюком. Про це розповідає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Відтак у храмі розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія. Митрополиту Володимиру співслужили парох о. Володимир Костюк, протопресвітер Рожнятівського протопресвітеріату о. Степан Твердохліб, протопресвітер Долинського протопресвітеріату о. Зореслав-Іван Котович та численно запрошене духовенство.
Під час богослужіння архиєрей виголосив проповідь, у якій роздумував над євангельською притчею про багача і Лазаря, наголошуючи на важливості милосердя, любові до ближнього та турботи про спасіння власної душі.
«Один із них безмірно утішався земним щастям, а другий проживав у великій бідності. Але кінець їхнього життя був однаковий. Смерть забрала обох із цього світу, бо тільки вона одна є справедливою і забирає однаково всіх: і бідних, і багатих, не залишає навіть наймогутніших, як і бездомних. Різниця між ними постає після смерті, подібно як вона постала між багачем і Лазарем», — зазначив Митрополит.
Архиєпископ звернув увагу на нерівність, яку люди часто зустрічають у житті, та наголосив, що земні блага покликані служити не лише власному добробуту, а й допомозі ближнім. За його словами, Господь дарує людям достатньо земних благ, аби вони могли ділитися ними з тими, хто перебуває у потребі: «Господь Бог дав також Свою заповідь: „Любитимеш свого ближнього, як себе самого“ (Лк. 19, 18). Якщо ми не будемо прислухатись до цієї заповіді любові і будемо глухими до їхніх потреб, тоді з нами може трапитись те ж саме, що і з багачем у сьогоднішній Євангельській притчі».
Окремо проповідник закликав вірних дбати не лише про фізичне здоров’я, але й про духовний стан, не відкладати покаяння та зустрічі з Христом у Святих Тайнах.
«Якщо хтось із людей важко захворіє, відразу звертається до лікаря, а якщо виникає необхідність, погоджується навіть на операцію, щоб врятувати здоров’я і життя тіла. А скільки разів душа тієї ж людини гине від безлічі гріхів, але людина не поспішає до Небесного Лікаря, Ісуса Христа, утаєного у Пресвятій Євхаристії, та уникає Святої Тайни Покаяння (Сповіді), щоб Господь оздоровив її безсмертну душу», — наголосив митрополит.
Після завершення моління владика Володимир відзначив митрополичими грамотами активних парафіян і жертводавців храму, подякувавши їм за ревне служіння у Христовому винограднику, жертовність та вагомий внесок у життя парафіяльної спільноти й розвиток Церкви.
Відтак архиєрей звернувся до присутніх зі словами вдячності за спільну молитву та привітав усіх із 100-річним ювілеєм храму — важливою і знаковою датою в історії парафії.
Окрему подяку висловили гурту «ADORO», який супроводжував богослужіння своїм співом.
Насамкінець о. Володимир Костюк подякував митрополиту Володимиру за архипастирський візит, спільну молитву та духовну підтримку парафіяльної громади.
Урочистості завершилися спільною молитвою за Україну «Боже великий, єдиний». На згадку про ювілейну подію учасники зібралися, щоб зробити памʼятну світлину.
Довідка
Церква Святого Миколая у селі Нижній Струтинь Рожнятівської громади Калуського району Івано-Франківської області — дерев’яний храм Української Греко-Католицької Церкви, історія якого сягає XVII століття. Найдавніша документальна згадка про місцеву святиню датується 27 квітня 1679 року, коли єпископ Онуфрій Шумлянський висвятив о. Теодора на пароха сільської церкви.
У XVIII столітті на місці сучасного храму спорудили дерев’яну церкву, яку позначено на австрійській карті 1783 року. У 1838 році громада звела нову дерев’яну святиню, яка зазнала значних руйнувань під час Першої світової війни.
У 1925 році на замовлення місцевого пароха о. Йосифа Логінського та парафіяльної громади відомий львівський архітектор Євген Нагірний розробив проєкт нового дерев’яного храму. Будівництво завершили у 1926 році, а наступного року церкву освятив єпископ Йосиф Боцян. Одночасно зі спорудженням святині звели дерев’яну дзвіницю, яка збереглася донині.
