«Повернення до «нормальності» слід було б починати саме від відновлення духовного життя, яке лежить в основі кожного здорового суспільства», — владика Богдан Дзюрах

13 травня 2020

У своїй проповіді у Неділю розслабленого владика Богдан Дзюрах окремим пунктом застановився над темою людського здоров’я. Сьогодні, у період пандемії коронавірусу, це питання особливо турбує багатьох людей. Але чи завжди ми вірно ставимося до нього та плекаємо його?

«Повернення до «нормальності» слід було б починати саме від відновлення духовного життя, яке лежить в основі кожного здорового суспільства», — владика Богдан Дзюрах

За словами владики Богдана, ми не можемо дивитися на власне здоров’я лише частково, беручи до уваги тільки фізичний, тілесний вимір. «Вияв повного людського здоров’я — це поклоніння живому Богові. Бо людина, яка прагне бути здоровою тілесно і душевно, тобто здоровою у повноті, обов’язково скеровуватиме свої думки і кроки до храму, назустріч Богові», — зазначив проповідник.

«Треба молитися, щоб в здоровому тілі був здоровий дух»

Зокрема, такий інтегральний підхід до людського здоров’я був знаний ще у давньому Римі, на початках зародження медичної справи. «Це розуміли навіть давні римляни, коли казали: „Треба молитися, щоб в здоровому тілі був здоровий дух“. Комуністи свого часу вирішили проігнорувати першу частину цього давнього і перевіреного людським досвідом рецепту повного здоров’я і залишили з нього недолуге пропагандистське гасло: „В здоровому тілі здоровий дух“. Позбавлене своєї духовної основи це гасло стало ще однією ширмою для богоборчого кривавого режиму, який нещадно нищив мільйони людських душ і людських тіл. Жахіття цього божевільного терору ще й досі не „оцінені“ належним чином судом історії і людства, а його уроки, здається, теж ще не засвоєні, як треба», — підкреслив архиєрей.

Чи знаходимо ми місце для своєї душі?

Відтак проповідник поставив запитання: «Бо як інакше пояснити те, що навіть християнські батьки нерідко виправдовують відсутність своїх дітей в неділю на катехизації тим, що, мовляв, мусіли відвести їх на танцювальний гурток чи спортивні заняття? Хіба у цьому не чути відгомін радянського безбожного менталітету, турботи виключно про тіло, або передовсім про тіло, не раз навіть коштом вічної загибелі власної душі і душ своїх найближчих?»

У цьому ж контексті, за словами владики Богдана Дзюраха, виникають актуальні запитання виходу із карантину, до якого ми поступово наближаємося: «Або як інакше розуміти те, що державна влада, плануючи довгоочікуваний вихід з карантину, сором’язливо, проте, мабуть, цілком свідомо ігнорує духовні потреби віруючих громадян, не пропонуючи ніяких змін в своїх дотеперішніх розпорядженнях і постановах стосовно публічних богослужень? Чи тут не стають явними пріоритети, притаманні нашим можновладцям, коли на привілейованому місці в них — великий бізнес; відтак — під тиском громадськості — вводяться послаблення для приватних підприємців, — і добре, бо більшість з них на межі виживання; про харч для тіла надалі дбатимуть крамниці і супермаркети (мабуть кожен з вас минулого тижня принаймні раз був у крамниці і знає, що густота відвідувачів там незрівнянно більша, ніж у пересічному храмі в цю неділю); про наш естетичний вигляд дбатимуть салони краси і перукарні; знайшлося місце навіть для розваг, бо ось на радість вболівальникам відновлюється чемпіонат України з футболу. У цьому списку не знайшлося місця тільки для одного — для людської душі!»

Деморалізоване суспільство ніяк не можна вважати здоровим!

Підсумовуючи, Секретар Синоду Єпископів застерігає перед таким викривленим та частковим розумінням людського здоров’я: «Так, наче б ще за життя хотіли відділити людську душу від смертного тіла українських громадян. Про тіло слід подбати, а душу можна мовчки закопати у могилі ігнорування і забуття. Благо, саме релігійне середовище, стигматизоване деякими упередженими ЗМІ, не надто поспішає нагадувати про свої Богом дані не привілеї, а права, які до того ж гарантує Конституція!»

Таким чином, продовжуючи свою проповідь, зазначає архиєрей, «повернення до „нормальності“ слід було б починати саме від відновлення духовного життя, яке лежить в основі кожного здорового суспільства». «Бо деморалізоване суспільство ніяк не можна вважати здоровим! У такому суспільстві тяжко жити і неможливо залишитися повністю здоровим. Бо вірус безбожництва і гріха загрожує здоров’ю людини і всього народу не менше, ніж матеріальні віруси і смертоносні пандемії. І наш народ вже мав подібний і болючий досвід…» — мовив єпископ.

«Однобічне піклування про здоров’я тіла без чуйності над станом людської душі рано чи пізно неминуче призведе до чогось значно гіршого, — про це не варто забувати!» — резюмував Секретар Синоду Єпископів владика Богдан Дзюрах.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ