Під час прощі у Грушеві молитовно згадали 35-ту річницю виходу УГКЦ із підпілля
19 травня, у неділю Мироносиць, відбулася загальноєпархіальна проща до відпустового місця в с. Грушів на Дрогобиччині, де Пресвята Богородиця прославилася в чудотворній іконі. Значна частина паломників вдосвіта вирушила пішою прощею від катедрального храму Пресвятої Тройці у Дрогобичі.
Під час паломництва вірні мали нагоду приступити до Таїнства Сповіді та взяти участь у молитві, яку провадили семінаристи Дрогобицької духовної семінарії. Про це повідомила пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Святкову Літургію очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні з єпископом-помічником Григорієм Комаром, єпархіальним духовенством і за участю паломників, які чисельно прибули до Грушева. Цього ж дня владика Ярослав освятив наріжний камінь під будівництво богослужбової каплиці Матері Божої, прославленої у Грушівській чудотворній іконі.
Під час проповіді в неділю Мироносиць владика Ярослав зазначив, що під час жахливих подій страждань і смерті Христа жінки виявилися хоробрішими, ніж Його найближчі учні. «Проте ця хоробрість не залежить від статі. Це любов робить людей сміливими! І не важливо кого — чоловіків чи жінок. Ці жінки дуже любили Христа, тому й були сильними», — зазначив владика Ярослав.
Відтак проповідник наголосив, що подібно до мироносиць, які прийшли до гробу Господнього з пахощами, у цей до Грушева на соборну молитву прибули чисельні прочани як свідки віри у Христове Воскресіння та воскресіння нашої Церкви. «Перенісши важкі випробовування, але наповнені надією та вірою у оскреслого Христа, сьогодні спогадуємо 35-ту річницю виходу нашої Церкви з підпілля, яке тривало понад 40 років, та молитовно осмислюємо процес її відродження в цьому святому місці. Адже Грушівське об’явлення передувало епохальним подіям нашої історії — виходу Церкви з катакомб, розпаду тюрми народів — більшовицького режиму і відновлення Україною незалежності», — пояснив єпископ.
Єпископ нагадав подію «Грушівського чуда» 26 квітня 1987 року. «Подібно до юнака, одягненого в білу одежу, який біля гробу закликав жінок не боятися, а благовістити воскреслого, так Пресвята Богородиця своїм об’явленням на цьому місці викликала велике піднесення серед віруючих», — сказав проповідник. Після цієї події до Грушева почали прибувати тисячі паломників. Попри різні перешкоди, які чинила радянська влада, люди приїжджали з різних областей України та з-поза її меж.
Ці події стали перемогою віри над тиранією, коли наші молільники в підпіллі, як жінки-мироносиці, показали всьому світові, що відстоювати істину і правду можна навіть у найскладніші часи. «Сьогодні ми згадуємо ці події не лише як історичний факт, але як джерело натхнення для нас у сучасному світі. Ми маємо навчитися відважності та вірності наших попередників у підпіллі, які не зупинилися ні перед чим, щоб захистити свою Церкву, віру й християнські цінності», — наголосив владика Ярослав.
Довідка
У с. Грушів на Дрогобиччині в місцевому храмі перебуває чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яку в 1806 році написав іконописець Стефан Чаповський. 26 квітня 1987 року с. Грушів стало відомим далеко поза межами України. Сюди почали прибувати тисячі паломників, незважаючи на перешкоди з боку тодішньої радянської влади. Грушівське чудо стало доленосною подією, яка передувала виходу УГКЦ із підпілля і проголошенню незалежності України.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ