Перше святкування Великодня за григоріанським календарем: як це було для греко-католиків у Польщі

7 квітня 2026

Цьогорічне святкування Воскресіння Христового стало історичним для українських греко-католиків у Польщі. Вперше Пасху відзначали за григоріанським календарем — відповідно до рішення ієрархів Перемишльсько-Варшавської митрополії. Ця подія об’єднала тисячі вірян у різних містах країни, надавши святу особливого духовного та символічного значення.

Перше святкування Великодня за григоріанським календарем: як це було для греко-католиків у Польщі

Як зазначили у пресслужбі Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, перехід відбувався поетапно. З 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква у Польщі почала святкувати нерухомі свята за григоріанським календарем — зокрема Різдво Христове. Натомість рухомі свята (передусім Великдень) ще певний час обчислювалися за юліанською пасхалією. Тепер же реформа доведена до завершення: усі свята відзначатимуться за єдиним календарем.

«Важливо підкреслити, що зміна стосується лише дат, а не богослужбового укладу. Літургія, обряд і духовна традиція східного християнства залишаються незмінними», — додали у пресслужбі.

Перемишль. Катедральний храм Святого Івана Хрестителя

У катедральному соборі Святого Івана Хрестителя у Перемишлі відбулися урочисті Пасхальні богослужіння. Пасхальну Утреню та Святкову Літургію очолив архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський Євген Попович у співслужінні з парохом катедри та сотрудниками.

У своєму великодньому слові архиєпископ і митрополит Євген Попович наголосив на глибинному значенні Пасхи як переходу від смерті до життя та джерела надії для сучасної людини. За словами владики, Пасха Христова є сповненням Божої обітниці та центральною подією спасіння: «Пасха Христова — це перехід від смерті до життя. Ісус Христос перший переміг жало смерті».

Особливу увагу у проповіді було звернено на євангельський досвід жінок-мироносиць, які першими почули звістку про воскресіння: «Не бійтеся… Чому шукаєте Живого між померлими? Його нема тут, він воскрес». Ці слова, зауважив проповідник, залишаються актуальними і сьогодні — християни покликані не боятися, а відкривати серце на радість Воскресіння, адже «вже більше ні зло, ні гріх, ні смерть не володітимуть нами».

У своєму зверненні митрополит також наголосив на обмеженості людського розуміння перед таїнством Пасхи, зазначивши, що сенс життя і смерті людини розкривається лише у світлі воскресіння Ісуса Христа.

Окремий акцент було зроблено на дарі миру, який приносить Воскреслий Христос: «Мир вам» — це дар, що звільняє людину від страху і зла.

У контексті сучасних викликів, зокрема війни в Україні, владика підкреслив, що віра у Воскресіння стає джерелом сили для народу: «Народ стоїть, бо в ньому віра в перемогу добра над злом, любові над ненавистю». Митрополит наголосив, що справжній мир не може бути досягнутий людськими силами, але є даром воскреслого Христа, який приходить у серце людини.

Завершуючи своє слово, владика закликав вірних бути свідками віри у світі та нести надію іншим: «Маємо обов’язок нести цю правду в знедолений світ».

Архиєрей побажав усім пережити Великдень із вірою, надією і любов’ю, пам’ятаючи, що остаточне слово належить Христові, який «смертю смерть подолав і нам життя вічне дарував».

Вроцлав. Катедральний собор Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього

У Вроцлавському соборі протягом свята Христового Воскресіння відбулися урочисті Пасхальні богослужіння за традиційним багаторічним порядком, що об’єднав численних вірян. Святкування розпочалися ще у Велику Суботу о 22:00. Парох катедральної парафії Андрій Михалишин очолив Надгробне богослужіння, яке завершилося перенесенням Плащаниці на престіл — знаком Воскресіння Христового та порожнього гробу.

Після цього відбулася урочиста Пасхальна процесія від святилища до головних дверей храму. Перед зачиненими дверима вперше цього року пролунав Пасхальний тропар «Христос Воскрес із мертвих», після чого віряни урочисто увійшли до храму для продовження богослужіння.

Пасхальну Утреню з каноном і стихирами звершив із проповіддю та привітанням владика Маріуш Дмитерко.

Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Володимир Ющак у співслужінні з владикою Маріушем Дмитерком та священниками Євгеном Сухим і Василем Барбуляком. Після завершення нічних богослужінь, які тривали до першої години ночі, відбулося освячення пасок та інших великодніх страв, а також мирування вірян.

Упродовж першого дня Пасхи в соборі відслужили ще чотири Божественні Літургії. Після кожної Літургії звершувалося освячення пасок.

Ольштин. Катедральний храм Покрови Пресвятої Богородиці

У неділю, 5 квітня 2026 року, у катедральному соборі Покрови Пресвятої Богородиці відбулися урочисті великодні богослужіння, які очолив Аркадій Трохановський. У святкуванні взяли участь численні вірні, зокрема українці, які проживають у Польщі.

Святкові богослужіння розпочалися Надгробним, після якого відбулася традиційна процесія з іконою Воскресіння Ісуса Христа та Євангелієм. Згодом були відслужені Утреня Пасхи та Архиєрейська Божественна Літургія.

У своєму слові владика Аркадій наголосив на глибині Великодня як перемоги життя над смертю: «Я є воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши житиме».

Єпископ підкреслив, що порожній гріб є знаком надії для кожної людини, адже Бог відкриває перспективу життя, сильнішого за смерть. Особливу увагу він звернув на дар миру, який приносить Воскреслий Христос: «Мир вам! — це не просто привітання, а дар, народжений перемогою над смертю».

У контексті сучасних викликів, зокрема війни в Україні, владика зауважив, що цей мир має починатися з людського серця — через молитву, покаяння і примирення.

Святкування проходило в атмосфері глибокої духовної радості. Вірні взяли участь у процесії навколо храму, спільній молитві та співі, переживаючи Воскресіння як особисту і водночас спільнотну подію. Кульмінацією стало символічне відчинення дверей храму, що означає перемогу життя над смертю.

Символ єдності і новий етап

Святкування Великодня за григоріанським календарем стало не лише календарною зміною, а й важливим знаком єдності та відкритості. У різних містах Польщі вірні переживали Пасху як особисту і спільнотну подію — у молитві, процесіях та спільному співі.

Цей Великдень увійде в історію як початок нового етапу для греко-католиків у Польщі — етапу, де традиція поєднується з сучасністю, а віра стає джерелом сили, миру і надії для тисяч людей.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ