СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Господи, Ісусе Христе, Ти помер як людина, щоб ми жили щасливо, навіки благополучно!» — митрополит Ігор Возьняк
У Страсну п’ятницю, 10 квітня 2026 року, в архикатедральному соборі Святого Юрія у Львові відбулася Вечірня з виставленням Плащаниці, яку очолив архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк у співслужіння з владикою Володимирем Груцою, єпископом-помічником, та духовенством собору. У своїй проповіді митрополит закцентував на глибині жертви Ісуса Христа, поєднанні любові й страждання та покликанні людини до вічного життя.
День любові і страждання
Звертаючись до духовенства і вірних, архиєрей наголосив, що Страсна п’ятниця є особливим днем у християнській традиції — днем, коли Церква молитовно пригадує хресну смерть Спасителя.
Він підкреслив, що Христос, будучи істинним Богом і людиною, пережив справжні людські муки, прийнявши страждання заради спасіння людства: «Господь терпів за нас, щоб визволити людство із неволі диявола, заплатив велику ціну: віддав своє життя, помираючи у жорстоких муках на хресті».
Любов як шлях до вічного життя
У проповіді митрополит неодноразово звертався до слів Іван Богослов, нагадуючи, що сутністю Бога є любов — «Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог є любов».
За словами владики, саме через любов до Бога і виконання Його заповідей людина отримує дар вічного життя: «Син Божий бажає нам вічного щасливого життя, яке отримуємо за любов до Бога».
Він також підкреслив, що Христос своєю жертвою відкрив людині шлях до цієї вічності: «Син Божий боровся на землі за наше щасливе життя у вічності!»
Символіка Плащаниці і традиція вшанування ран
Окрему увагу митрополит приділив значенню Плащаниці — образу покладеного до гробу Христа, який виноситься для почитання у цей день.
Він нагадав вірним про давню традицію правильного порядку цілування ран Ісуса: «Цілуємо та шануємо ці зображення ран, бо вони нам дорогі; нашим поцілунком виявляємо любов до нашого Спасителя».
Пояснюючи символіку цього жесту, владика звернув увагу на глибокий духовний зміст: «Ісус Христос називав себе світлом… отже, прямуємо напроти Нього, не доганяємо, а зустрічаємо, зближуємося до Сонця-Христа!»
Молитва надії і прощення
Кульмінацією проповіді стала молитовна частина, у якій митрополит звернувся до Спасителя з проханням про милосердя і зцілення: «Господи, Ісусе Христе, Ти помер як людина, щоб ми жили щасливо, навіки благополучно!»
Він визнав людську слабкість і гріховність, закликаючи до щирого покаяння: «Прости нам гріхи, зціли наші духовні рани запашним миром твого безмежного милосердя».
На завершення архиєрей підкреслив особистий вимір віри — близькість людини до Бога: «Ми — твої друзі, ми — твої брати й сестри, які щиро бажають чинити твою святу волю».
Страсна п’ятниця у Львові зібрала численних вірних, які долучилися до спільної молитви, процесії з Плащаницею та вшанування страстей Христових, переживаючи один із найглибших моментів літургійного року.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
