СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
«Воскреслий Ісусе, не залишай нас за зачиненими дверима нашої віри», — владика Тарас Сеньків про «комфортну» та замкнуту віру
26 квітня 2020 року, в Томину неділю, владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, очолив Архиєрейську Божественну Літургію в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в місті Стрию. В часі богослужіння єпископ звернувся до вірних, які єдналися у молитві за допомогою онлайн-трансляції.
Євангеліє від Марії. День перший: Марія вчить нас милосердя
Сьогодні про Церкву можемо думати як про «польову лікарню». Адже потрібно лікувати рани, незліченні рани! Дуже багато є зранених людей через матеріальні проблеми, через згіршення, і в Церкві також; людей, зранених обманом цього світу. Милосердя — це насамперед лікувати зранення.
«Ставаймо спільнотою людей, що змагаються за правду…» Основні ідеї вебінару
28 квітня на онлайн-платформі Zoom відбулася відеоконференція, організована Інститутом релігії та суспільства УКУ, де творці документа «Туга за Правдою, яка визволяє» презентували його перед широким загалом та відповіли на питання учасників. Пропонуємо вашій увазі огляд основних питань відеоконференції.
Служіння іншим у період кризи. Роздуми владики Петра Стасюка
Ми читаємо у Марка (10, 43–45): «Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу свою дати на викуп за багатьох».
Владика Гліб Лончина: дозволити Христові показати силу свого воскресіння
Те саме відбувається і в теперішньому часі. Церква — це таїнственне Тіло Христове. Ми є таїнственним Тілом Христовим! Те, що Ісус чинив словом і ділом на землі, те сьогодні він робить у нашому житті через Святі Таїнства. «Ці таїнства — це засоби, якими Бог „воскрешає нас“ у цьому житті…»
«Пандемія коронавірусу закрила двері наших храмів, але відкрила нове вікно можливостей для Царства Божого на землі», — Борис Ґудзяк
19-го березня 2020 року українські католицькі єпископи у Сполучених Штатах видали Меморандум, в якому зазначили: «Об’єднані в спільній турботі за духовне та фізичне здоров’я наших вірних, ми хочемо повідомити вас про певні норми і практики, які покликані утвердити нас у вірі та правді, і які захищатимуть кожного члена нашої спільноти, особливо найбільш вразливих, сприятимуть нерозповсюдженню хвороби».
Владика Петро Стасюк: Намагаючись зрозуміти кризу Covid-19
У суботу, напередодні Страсного тижня, Церква звертає нашу увагу на чудо воскресіння з мертвих Лазаря.
Владика Діонісій Ляхович: продовжувати діло свідчення Христового воскресіння
Тож і ми можемо перебувати у зневірі, на самоті. Треба шукати виходу! Перш за все перебувати у спільноті вірних, спілкуватися з іншими, читати відповідну літературу, шукати рацій нашої віри, як до цього закликає св. Петро у першому листі (пор. 3,15). Отже, не треба кидати камінь на апостола Тому. Це його шлях віри, що може бути і нашим досвідом.
«Його ранами ми зцілені…» (Іс. 53, 5): Звернення єпископів УГКЦ до духовенства про зцілення ран війни
Щоб знайти відповіді на найскладніші питання, пов’язані з подоланням болю та наслідків війни, душпастир має пильно вдивлятися поглядом віри в постать стражденного Праведника, який на своєму прикладі демонструє шлях до переосмислення страждання, до преображення зраненого людського серця та всього суспільства. У царині відновлення зраненого війною українського народу сьогодні дуже багато залежить від парафіяльного священника.
«Кожна наша рана чи рана нашого народу повинна стати упривілейованим місцем зустрічі з Воскреслим Господом», — владика Ярослав Приріз
Нехай місцем нашої зустрічі з Господом будуть не лише рани Ісуса, про які ми згадуємо й які уприсутнюються в таїнственний спосіб в Євхаристії, але також і наші зранення. Запросім до них Господа. Скажімо тепер ми йому: Господи, діткни своєю життєдайною рукою моїх ран, ран мого народу, моєї держави, ран наших воїнів, вдів і сиріт. Нехай Твоя любов і Твоя сила перемінять ці наші рани на джерело миру, зцілення, щоб ми як народ, як нація могли щирим серцем покланятися Тобі та з апостолом Томою взивати: «Ти — Господь мій і Бог мій!»
«Саме у спільноті єдиновірних братів і сестер ми живемо як Христове Тіло, як справжня, а не віртуальна Церква», — владика Богдан Дзюрах
Святий Дух, Дух Воскреслого Спасителя, який «єднає усю церковну спільноту», — як ми це визнаємо у одній зі стихир П’ятидесятниці, — кликатиме нас назад до нашого вечірника, до нашого Єрусалиму, до наших парафіяльних храмів, щоб відновити наше звичайне церковне життя, збудоване на апостольській науці, на молитві, на ламанні хліба. Бо саме у спільноті єдиновірних братів і сестер ми живемо як Христове Тіло, як справжня, а не віртуальна Церква. Маємо повернутися до наших вечірників оновленими зустріччю з Воскреслим, укріпленими в нашій вірі, яка зараз випробовується карантином.
Владика Петро Стасюк про особливий Великдень 2020 року
Цього року ми святкуємо Великдень у дуже цікавих та незвичайних обставинах. Ситуація є настільки особливою, що багато хто вважає, що не лише Церква, але й цілий світ вже не будуть такими як раніше, навіть якими були лише кілька місяців тому.
