Проповіді та промови
Владика Борис Ґудзяк: «Голокост — це архетип людської гріховної спроможності»
Архиєпископ і митрополит Філадельфійський та Президент Українського католицького університету владика Борис Ґудзяк звернувся до всіх людей доброї волі з нагоди 75-річчя звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау та Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.
Як відбувався порятунок євреїв монахами Студійського уставу УГКЦ в 1942–1944 роках?
27 січня в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертви нацистського терору під час Другої світової війни.
Владика Василь Івасюк: «„Покайтесь, бо Небесне Царство близько“, — другого шляху нині у нашій державі немає і не буде!»
«Покайтесь, бо Небесне Царство близько» (Мт. 4, 17). Другого шляху нині у нашій державі немає і не буде! Земле Українська зі своїми мешканцями міста Києва, стань на коліна перед Богом у пості і молитві та благай прощення. Відповідальність за підготовку людей до покаяння так, щоб наш народ у темряві отримав світло, лежить на духовенству і людях доброї волі. Завойовники з півночі, як каже Євангеліє, нині вторглися на територію нашої держави, вбивають й ув’язнюють наших людей, а корупція раковими метастазами в середині країни роз’їдає кров’ю здобуту незалежність. Історія України тісно переплітається з долею поколінь «Завулон та Нафталі» (Мт. 4, 13).
55 років тому патріарх Йосиф Сліпий став кардиналом Католицької Церкви
В сучасному світі допустимі розмови про втрату мотивації, з наступним пошуком останньої. Але чи можна говорити про щось подібне, коли 18 років твого життя минули у таборах, а по тому — знову виклик і відповідальність: за себе та за інших. Сьогодні, 25 січня, виповнюються 55 років від дня, коли очільника Української греко-католицької Церкви, єпископа Йосифа Сліпого іменували кардиналом. Сталося це у Ватикані, 25 січня 1965 року, зусиллями Папи Павла VI. Користуючись нагодою, пригадуємо найцікавіші та найважливіші моменти з життя непересічного діяча.
40 священиків і одного єпископа було висвячено у Львові у найбільшій церкві в роки підпілля УГКЦ
30 років тому, в серпні 1987 року, понад 200 єпископів, священиків, монахів, вірян заявили про вихід із підпілля Української греко-католицької церкви. Лист надіслали папі Іванові Павлу ІІ і тодішньому генсекретарю СРСР Михайлові Горбачову. Тоді весь світ дізнався про понад 40 років життя катакомбної церкви, що супроводжувались арештами, переслідуваннями. Тисячі квартир, будинків були підпільними церквами. У Львові донині збереглась квартира, яка вважається найбільшою підпільною церквою.
7 порад Папи Франциска для журналістів
На 24 січня за григоріанським календарем припадає спомин святого Франциска Сальського, який вважається покровителем журналістів. З цієї нагоди пропонуємо добірку порад Святішого Отця Франциска, який цінує працю медіа та підкреслює деякі важливі завдання, що стоять перед ними.
Владика Борис Ґудзяк: «Старець Олександр Кілар просто був з Богом. Богові довіряв і тихо про це свідчив»
У Навечіря Богоявління, 18 січня 2020 року, на 81 році життя відійшов до Господа подвижник Святоуспенської Унівської Лаври старець Олександр Кілар. Архиєпископ і митрополит Філадельфійський владика Борис Ґудзяк поділився своїми думками про життєвий подвиг цього непересічного Божого чоловіка.
Коли війна не «десь там»: як свідчить, служить і спілкується УКУ
Під час Революції Гідності спільнота УКУ практично з перших днів долучилася до подій на Майдані в Києві. Згодом на тому ж Майдані від кулі снайпера загинув наш викладач Богдан Сольчаник — Герой Небесної Сотні, відтак, боротьба за власну гідність стала чимось дуже особистим для нашого університету. Не дивно, що і з початку війни на Сході України УКУ не стоїть осторонь і з року в рік організовує передачу гуманітарної допомогу на потреби армії, пропонує тренінги, стипендії на навчання атовців, юридичну підтримку ветеранам, а також дослідження, які можуть бути корисними для військових потреб.
«Яд Вашем» пояснив, за яких умов може розглянути можливість визнання митрополита Шептицького «Праведником світу»
Ізраїльський інститут «Яд Вашем» повторно розгляне справу щодо визнання митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865–1944 рр.) «Праведником народів світу», якщо отримає невідомі досі документи і свідчення, які по-новому висвітлюють діяльність митрополита в період німецької окупації. Чи співпрацював із німецькою адміністрацією митрополит? Чи благословив дивізію військ СС «Галичина»? Чому інститут «Яд Вашем», попри десятки свідчень урятованих євреїв у час Голокосту, зволікає із наданням українському митрополитові звання «Праведника»?
Владика Василь Івасюк у празник Богоявлення: «Правдивий прихід Спасителя до світу — це Боже милосердя над людьми»
Нині великий празник хрещення Ісуса Христа в Йордані. Його ще називають Хрещенням, Богоявленням або Просвіщенням. Хрещенням, тому що безгрішний Ісус приймає хрещення на покаяння у водах Йорданських від Івана. Богоявленням, бо сам Христос являє Себе світу, як Спаситель, і про Нього свідчить з неба голос Бога Отця та Дух Святий у вигляді голуба. Просвіщенням, тому що Бог — вічне Світло, яке просвічує розум і серця людей Словом Божим.
Вслід за мрією: як постав Інститут Шептицького
Нещодавно Інститут східнохристиянських студій імені Андрея Шептицького отримав найвищу відзнаку Глави і Отця УГКЦ — Орден митрополита Андрея Шептицького. Варто відразу зазначити, що цьому закладу вже понад тридцять років, і це перша та єдина на сьогодні вища академічна інституція УГКЦ у Північній Америці. Тут здобули освіту багато священників і мирян, а три роки тому Інститут став частиною найбільшого канадського університету в Торонто.
Владика Василій Тучапець у різдвяному посланні: «Ця подія змінила увесь світ і започаткувала еру спасіння людини»
Отож, саме любов є невід’ємною чеснотою кожного християнина. Найперше — це любов до Бога, любити Його «всім серцем своїм і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом» (Лк. 10, 27). Ця любов виражається через нашу молитву, через прийняття Святих Тайн, а особливо, Покаяння та Пресвятої Євхаристії — Святого Причастя та через дотримання Божих Заповідей. Це також любов до ближнього, щоб любити його, як себе самого. Вона виражається через доброзичливе ставлення до інших, через взаємодопомогу, підтримку, повагу, розуміння, милосердя. Це також любов до своєї Батьківщини України.