Проповіді та промови
Владика Михайло Бубній: «Закликаю змістом свого життя зробити любов, а метою — спасіння власної душі»
Напередодні святкування Різдва Христового і на початку цього Нового 2020 року щиро заохочую кожного з нас перетнути ще один рубіж на дорозі дозрівання у вірі і становлення в любові; змістом свого життя зробити любов, а метою — спасіння власної душі. Закликаю кожного у щоденному житті мати відвагу і мужність завжди ставати на сторону правди, справедливості, моралі та любові — сторону Бога, бо тільки Він може розпалити в нас почуття правди, справедливості та незгасного вогнища любові до наших ближніх і до самих себе.
Знайомство із отцем Миколою Бичком, новопроголошеним єпархом Мельбурнським
Пропонуємо Вашій увазі життєпис новопроголошеного правлячого архиєрея Єпархії свв. верх. апп. Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн (Австралія) отця Миколи Бичка, ЧНІ.
«Різдво Христове — це подорож із вигнання до Бога, з нашої самодостатності до шукання Спасителя, з кінців світу до Вифлеєму», — владика Іван Кулик у своєму першому Різдвяному посланні
Але подорож наша сьогодні не лише до Вифлеєму, а через Вифлеєм до Єрусалиму, а з Єрусалиму в Едем. Дитя, нам дане у Вифлеємі, стане розп’ятим Мужем на хресті та Вихідцем із гробу, щоб відкрити двері Едему-раю. Едем відкритий Вифлеємом — цю ідею літургійних текстів ми покликані глибоко пережити, святкуючи Різдво. Господь не прийшов у світ, щоб Йому служили, але послужити нам (пор. Мт. 20, 28), прийшов у Вифлеєм, щоб прийти в Єрусалим, а звідти в Едем, відкриваючи нам двері. Тому перед нами велика подорож. Прийдіть і подивімся, де народився Христос, де постраждав і воскрес, де вознісся і де перебуває!
Владика Йосафат Мощич: «Вічний і складний до розуміння Бог стає водночас простим і убогим»
Тому всі ми, паломники у вірі, з дитячою потребуючою поставою рухаємося вперед, слідуючи за Дитям сьогодні, на хресті завтра, воскреслим на третій день, зі Святим Духом в П’ятидесятниці продовжуємо писати п’яте Євангеліє нашого особистого життя, як покоління тих, яких відзначив і викупив наш Спаситель — Христос. Ми продовжуємо місію, вірніше Його Євангеліє втілюється і квітне в нашій місії життя. Господь тепер через наше свідчення, приклад і служіння один одному, продовжує кликати і народжувати до Свого Царства люд Божий. Нині ми з вами є Його поколінням, на яких Він покладає доручення зробити учнями новонародженого Дитяти всі народи.
«Милосердя Боже до нас безмежне, хоч ми до кінця не розуміємо цього», — владика Степан Меньок у різдвяному посланні
Ми знову звертаємося до Тебе Ісусе, не залишай нас. Не дивись на наші прогрішення, адже ми віримо в Тебе і розуміємо, що спасіння є тільки в Тобі. Кожного року, ми очікуємо Твоєї допомоги, особливо в час Твого Різдва. Це свято, яке втілює надію в серця багатьох віруючих людей.
Владика Дмитро Григорак у Різдвяному посланні: «Господь підкреслив унікальну незамінність родини для існування людського роду»
Але є одне народження, яке завжди пам’ятатиме весь світ, доки буде існувати. Це народження Ісуса Христа — Бога і людини. 2020 років тому сталася надзвичайна і неймовірна подія в історії людства — Бог став людиною. «Бог предвічний народився…», — слова нашої колядки містять в собі, на перший погляд, протиріччя, адже Бог є вічний, Він не має початку і кінця, але: «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом» (Галат 4:4). Факт настільки неймовірний, що жодна релігія світу, окрім християнства, не має сміливості визнати цю правду. Син Божий став і Сином людським.
Владика Тарас Сеньків: «Вручімо покірно та з довірою сьогодення та майбутнє своє та нашого українського народу в руки Вифлеємського Дитятка»
З подивом приклонімся перед нею [мудрістю Божою] та приєднаймося до Пречистої Діви Марії у її переможному хвалоспіві: «Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих… підняв угору смиренних… наситив благами голодних»… бо він є єдиним багатством убогих. Це величання, яке передує Різдву, є проголошенням віри Обручниці Святого Духа, а тому Різдвяної ночі отримує початок свого остаточного та безповоротного сповнення. Вручімо покірно та з довірою сьогодення та майбутнє своє та нашого Українського Народу в руки Вифлеємського Дитятка, бо він є нашим Богом, котрий своєю неміччю — скріплює, своєю бідністю — збагачує а своєю близькістю наповнює життям, і хто на нього надіється, повіки не постидається!
Владика Борис Ґудзяк про силу вдячності
Есей написаний у межах фокус-теми Українського ПЕН і НВ 2019–2020 «Що дасть нам силу?» Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Різдвяне послання владики Павла Хомницького до українських моряків
Тому сьогодні, коли ми святкуємо народження того, хто пройшов найбільшу відстань, яку можна уявити з неба на землю, щоб врятувати нас: Ісуса Христа, Сина Божого, помолимося, щоб Він запалив і зігрів наші серця радістю, любов’ю і миром. Нехай новонароджений Син Божий благословляє, спрямовує і захищає кожного з Вас, Ваші родини та кораблі з командами, де ви працюєте.
«Від Бога Отця ми отримали безцінний дар — Божого Сина, Який маленьким немовлям лежить у яслах», — митрополит Володимир Війтишин
В ці радісні дні все нам звіщає Різдво: і щирі вітання, які засилаємо один одному, і ялинка прикрашена, і подарунки, і запах сіна, покладеного під столом; наші оселі наповнюються неповторною святковою атмосферою. Однак ці зовнішні атрибути свята аж ніяк не повинні відволікати нашої уваги від головної суті цієї події: від Бога Отця ми отримали безцінний дар — Божого Сина, Який маленьким немовлям лежить у яслах Вифлеємської стаєнки.
«Бажаємо досвідчувати радість зустрічі Новонародженого Христа Спасителя в особі іншої людини, головно тієї, яка стукає до дверей наших домів та до наших сердець», — владики УГКЦ у Польщі
Звертаючись до Вас з різдвяними побажаннями, хочемо бажати, щоб ніщо не змогло затьмарити Вам справжньої сутності свят Христового Різдва. Якщо не зрозуміємо, що Бог послав на світ свого Єдинородного Сина задля нашого спасіння, то святочний час не буде для нас нічим іншим, як тільки часом відпочинку, родинних зустрічей та нагодою, щоб обдаровувати себе взаємно подарунками. Розважаймо, скероване до нас Боже Слово, шукаймо Божого Дитяти у нашому світі, спостерігаймо за знаками, які залишає у нашому світі Господь, та не будьмо байдужими до них.
Митрополит Ігор Возьняк на Різдво Христове: «Господь бажає розблокувати в кожній людині страх, вчинити її вільною, здібною бути людиною, чинити волю Бога»
Страх обмежує людину в її діяльності, в пошуку правди, у висловлюваннях, у виборі, в тому, щоб людина була собою. Господь бажає розблокувати в кожній людині страх, вчинити її вільною, здібною бути людиною, чинити волю Бога. Господь допоміг пастухам перемогти страх, вони побачили духів небесного війська й чули, як ті прославляли народженого Месію. Це розбудило в них віру: «… Ходімо лишень до Вифлеєму та подивімося на ту подію, що Господь об’явив нам» (Лк. 2, 15).