СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
Різдвяне послання Блаженнішого Святослава
Новонароджений Спас — воплочена Божа любов, що, як єдине і вічне джерело радості, усуває страх. Справжня любов — це не тимчасове і швидкоплинне людське почуття, а животворна сила, обшир життя, дарований і забезпечений самим Богом. Лише в просторі Божої любові й радості людина може жити вповні, розвиватися і бути собою. Бог не хоче, щоб Його творіння боялося, і тому в Різдві приходить до нас як беззахисна дитина… Він робить нас сьогодні здатними без страху відкрити наші обійми Богові та ближньому…
«Бог ніколи не є конкурентом наших людських малих і великих радощів», — владика Богдан Дзюрах
Великою помилкою людини всіх часів було і залишається побоювання чи підозра, що Бог може бути конкурентом всього того, що людина сама собі (як вона вважає!) здатна запевнити: отих її волів, полів чи близьких і знайомих. Насправді ж, Бог ніколи не є конкурентом наших людських малих і великих радощів. Він тільки прагне, щоб ці наші людські радощі (яких першопричиною, зрештою, Він також є і про це не варто забувати!) давали нам правдиве щастя і тривалу радість. Натомість, це буде лише тоді, коли ці наші приземлені клопоти і людські справи не займуть настільки домінуючого простору у нашому житті, що там уже не буде місця для самого Бога.
Ліпити громаду: як вареники допомагають парафії в Торонто рости і розвиватися
Парафіяльні вареники — це справжня торгова марка. Навіть відомі food-блогери не лінуються аналізувати, на яких парафіях вареники кращі. Священики жартують, що іноді знак «Pierogi/pyrohy sale» більший за назву церкви. Суми виручки від продажу традиційної української їжі варіюються від парафії до парафії, але всюди вони складають значну частину операційного бюджету. За ці кошти будують, ремонтують, навчають, започатковують парафіяльні проекти та проводять свята. Однак це не лише потужний фінансовий механізм підтримки громади, але й спосіб її «ліплення».
«Бажаємо вам, щоб ви самі були зіркою любові, доброти, і надії», — владика Діонісій Ляхович у різдвяному привітанні
Нехай обличчя Божої дитини освітить наше життя, щоб у цьому світлі ми могли розпізнавати Боже обличчя в обличчі кожної людини упродовж цілого її життя. Нехай Вифлеємська зоря освітлює нашу темряву, в якій ми можемо опинитись, бо не завжди сонце світить, і несімо нашим парафіянам, рідним, близьким, знайомим, співробітникам, сусідам, усім потребуючим свідчення нашої віри і радість нашого спасіння!
Митрополит Борис Ґудзяк про сучасний виклик самотності
Щорічна конференція UCUGlobal вже традиційно збирає авторитетних спікерів із різних галузей, аби подумати про спільний розвиток майбутнього, поговорити про цінності в епоху бурхливих змін та знайти знаменники, які нас об’єднують. Цьогорічна зустріч об’єднана загальною темою «Людська гідність в часи мета-впливів». Конференцію своїм виступом завершив митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк.
Біла ялинка о. Івана Зятика
26 грудня 2019 року виповнилося 120 років із дня народження українського блаженного священномученика Івана Зятика. Пропонуємо роздумати над його життєвим подвигом.
Єпископи УГКЦ в Канаді з нагоди Різдва Христового: «Зневіру і відчай можна подолати набагато легше, коли ми усвідомлюємо присутність Бога»
Справді, це вказує на таємницю людської особи — присутність. Чому для нас настільки важливою є «присутність»? Як може «присутність» когось змінити наш настрій? Коли певна людина присутня перед нами, це змінює те, як ми думаємо, відчуваємо, діємо. Тим більше, у тому випадку, коли ми є один для одного.
Чи може митрополит Андрей Шептицький збагатити сьогодні наш день?
Саме таке питання ставили перед собою учасники дискусії, що відбулась у межах презентації книги «Дороговкази лідеру: думки митрополита Андрея Шептицького» у Київському центрі УКУ. Неабияка актуалізація науки митрополита у сьогоденні може стати міцною опорою для розвитку сучасного шкільництва, політики, культури та навіть економіки і бізнесу.
Владика Петро Стасюк у Різдвяному посланні: втеча Марії та Йосифа в Єгипет — архетип усіх мігрантів
Марія та Йосиф разом з маленьким Ісусом вирушили через пустелю до Єгипту. У довгу та виснажливу дорогу. Здійснюючи цю подорож, вони стали архетипом усіх мігрантів. Їхня історія є також історією наших предків. Передовсім, у оповіді йдеться про порятунок маленького Спасителя від махінацій жорстокого царя Єгипту. Цю оповідь можна знайти у Євангелія від Матвія 2, 13–23. Вона є тлом плану Української Католицької Церкви до обговорення еміграції під час Собору 2020.
Владики УГКЦ у США в Різдвяному посланні: «Роздумуймо над Таїнством Бога, який став одним із нас, і поділімося з іншими тим, що ми бачимо і чуємо»
Цього Різдва сядьмо і уважно прочитаймо оповідь про народження Христа у Євангеліях від Матея і Луки (Лк 2:1–20, Мт 1:18–2:18). Зробімо це в тиші наших домівок, з іконою і свічкою; біля вікна, під небом, усіяним зорями; на самоті або з дорогими нашому серцю людьми. Роздумуймо над Таїнством Бога, який став одним із нас, і поділімося з іншими тим, що ми бачимо і чуємо. Поділена радість — подвійна радість. Підтримуючи тих, хто сумує, ми зменшуємо їхній сум.
«Господь схиляється над кожною людиною, щоб простити їй гріховні промахи», — митрополит Ігор Возьняк
Необхідно пам’ятати, що тою побитою людиною є кожна особа, яка живе на землі. Люди часто поранені гріхами. Було б великим жалем, коли б людина лежала у гріховному стані й не бажала встати. А милосердний самарянин — це Господь, який похиляється над кожною людиною, щоб простити її гріховні промахи. Керуймо наш погляд на Ісуса й просімо Його через покаяння, щоб лікував наші гріховні рани.
Владика Ярослав Приріз: «Християнин покликаний до дару променіти любов’ю до кожного потребуючого, допомагаючи йому відродити в собі гідність людини за образом і подобою Божою»
В образі святого Миколая бачимо правдиву поставу справжньої милостині: він не чекав, щоб вбогі приходили до нього, прохаючи про допомогу, а сам шукав їх з метою допомогти. Робив він це часто таємно, визначаючись великою скромністю, пам’ятаючи повчання Христа: «Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі» (пор. Мт. 6, 3–4). Часто на іконах святого Миколая зображають зі святим Євангелієм в руках, і це невипадково. Життя та служіння цього Божого угодника стали живим свідченням сповнення євангельських блаженств, котрі є суттю всієї Христової Благовісті…
