СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Йосафат Говера очолив прощу до Волинської ікони Богородиці
8 травня 2022 року у храмі Св. Василія Великого при монастирі отців-василіян у Луцьку відбулася вже традиційна щорічна проща до Волинської ікони Богородиці.
Через воєнний стан на прощу, котра символічно співпала цього року з Днем матері, який відзначається в другу неділю травня, до молитви наживо змогли долучитися вірні м. Луцька та найближчих до обласного центру парафій. Про це зазначає пресслужба Луцького екзархату УГКЦ.
Почалося молитовне дійство о 15:00 Молебнем до Богородиці, який очолив владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, у співслужінні духовенства. Цього року молільники в особливий спосіб просили Небесну Матір про мир та спокій у нашій державі, а також у молитві згадували своїх матерів.
У своїх роздумах до присутніх владика серед іншого звернув увагу на те, що ікона відображає всю історичну канву, через яку пройшла ікона. Подібно й український народ, який крізь свою нелегку історію терпів голод, виселення, лихоліття війни. Українська мати пережила багато лиха. Сьогодні вшановуємо наших матерів і дякуємо за те, що вони для нас зробили: пригадуємо голодомор, концтабори Сибіру, сьогоднішню історію, драми народження дітей у бомбосховищах і підвалах, коли матері намагаються захистини дітей і втікають далеко від війни. Але у тих не простих обставинах звертаємося до небесної матері, щоби поручити наших земних матерів її опіці.
Довідка
«Холмську Богородицю» написано олійними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі зображено Божу Матір, яка тримає на правій руці дитину Ісуса. «Холмська Богородиця» візантійського письма, за стилістичними ознаками найближчою аналогією «Холмській Богородиці» є «Володимирська (Вишгородська) Богородиця» (іконографічний тип «Одигітрія — Провідниця», фігурка Ісуса розміщується на правій руці Богородиці, благословляє, торкачись правою рукою мафорія Богородиці, а в лівій тримає сувій). На іконі збережено 70 % живопису 11–12 ст.
Давня Русь-Україна мала чотири найбільші святині чудотворні образи Богородиці з Дитятком: «Володимирська (Вишгородська)», знаходиться в ДТГ у Москві й шанується як головна реліквія Росії; «Белзька (Ченстоховська)», знаходиться у Польщі; «Успіння Богородиці» з Успенського собору Києво-Печерської лаври (знищена під час вибуху собору в 1941 року) і Холмська — зберігається в Україні. Створення цих ікон пов’язано з іменем євангеліста Луки.
Першу письмову згадку за «Холмську Богородицю» знаходимо у Галицько-Волинському літописі (події 1259 року). Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмською, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223–1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм (нині місто Хелм в Польші).
15 вересня 2000 року відбулася офіційна передача ікони Волинському краєзнавчому музею, за умови створення безпеки зберігання, реставрації та довічного перебування у Луцьку.
Іконографічний тип Холмської Богоматері — рідкісний на східнослав’янських землях, водночас він був доволі поширений на Ближньому Сході, зокрема Синаї, а також на Афоні та в Італії. Його характерною особливістю є передовсім поза фігури Христа: малолітній Бог-син напівлежить на правій або лівій руці (Дексіократуса) Богоматері. Голова Марії зазвичай нахилена, Ісус, у свою чергу, дивиться на матір, закинувши голову. Правою рукою він благословляє, лівою — тримає сувій, ніжки його схрещені.
Подібний іконографічний тип не має усталеної дефініції. Мистецтвознавцями він називається, згідно з умовно прийнятою термінологією, «Одигітрією». Однак означена поза дитяти відтворюється в різних богородичних іконах, що не збігаються деталями (див., напр., ікону ХІІ ст., що іменується «Кікською»). А проте багатозначність образу полягає передусім саме в положенні дитяти на руці Марії.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
