СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Ярослав Приріз: «Чим досконаліше скористаємось періодом Великого посту, тим радіснішим для всіх нас стане Христове Воскресіння»
Перед початком Великого посту владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, звернувся до вірних зі словом, в якому розкрив значення цього благодатного періоду церковного року.
Єпископ зазначив, що у цей великопосний покаянний період, Церква пригадує нам деякі особливі зобов’язання, які в конкретний спосіб мають допомогти нашому внутрішньому оновленню. У нашій мандрівці нас супроводжує особлива молитва святого Єфрема Сирійського: «Господи і Владико життя мого! Дух лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости і любови даруй мені, недостойному рабу Твоєму. Так, Господи Царю, дай мені бачити мої гріхи і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки віківі. Амінь».
«Коли уважно приглянемося до слів цієї молитви, то зауважимо, що вона ставить нас перед обличчям потрійної дійсності: перед Богом, перед самим собою та перед ближнім. Застановімося коротко, що це означає», — сказав владика Ярослав Приріз.
За словами архиєрея, стати перед Богом — означає визнати Його Володарем сотвореного світу, в тому числі і кожного з нас. Це означає повністю довіритися Богові, тобто дозволити Йому провадити себе по житті і з довірою приймати те, що Він нам посилає.
«Стати перед собою означає визнати, що я є сотворінням Божим, що має не тільки тіло, але й безсмертний дух. Це також означає усвідомити свою недосконалість у порівнянні з Господом», — пояснив єпископ.
Стати перед ближнім — означає усвідомити, що люди навколо нас не є ворогами і суперниками, а братами і сестрами. Людський рід існує не як набір поодиноких індивідуумів, але як спільнота дітей Божих.
Відтак владика Ярослав закликав вірних: «Не нехтуймо цим часом, бо він є нагодою для нашої зустрічі з Богом, налагодження наших стосунків з ближніми та зцілення нас самих від духовних ран. Великий піст є особливим моментом — „часом спасіння“, коли до нас по-особливому стосуються слова Господа з біблійної Книги Одкровення: „От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною“ (Од.3,20)».
За матеріалами Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
