Владика Богдан Данило представив звіт діяльності Комісії у справах духовенства
Владика Богдан Данило, єпарх Пармський та очільник Комісії у справах духовенства Української Греко-Католицької Церкви, поділився своїми коментарями щодо представлення звіту діяльності очолюваної ним Комісії перед владиками Постійного Синоду, які засідають впродовж 27–29 травня у Патріаршому домі у Львові.
Дві підкомісії у складі Комісії у справах духовенства
«На цій зустрічі Постійного Синоду Комісія у справах духовенства мала нагоду представити звіт своєї діяльності за 2018–2019 роки, за цей період від травня до травня. Наша Комісія містить у собі дві підкомісії: одна займається підготовкою та вишколом семінаристів, а інша займається постійною формацією і супроводом священиків.
Відносно семінарій одним із головних напрацювань було для нас поглянути на рішення Синоду і ми створили одну оновлену катехитичну програму, яка буде введена чи навіть є вже введена у всіх наших семінаріях, і в Україні, а також поза її межами. Також ми опрацювали нову редакцію Напрямних виховання у семінаріях Української Греко-Католицької Церкви».
«Золотий вік священика»: підготовка документу для емеритів
«Щодо постійної формації ми маємо два цікаві проєкти, над якими працюємо. Одним із них є „Золотий вік священика“. Цей документ народився у Віденській архидієцезії, о. Юрій Коласа, який є членом цієї підкомісії, переклав його на українську мову. Очевидно, цей документ дивиться на реалії Австрії та підіймає питання відходу священика з душпастирства на емеритуру. Ми ж створили для нього своєрідний Instrumentum laboris — таке окреме пояснення для священиків України із запитаннями. До прикладу, для священиків, яким виповнилося 40–50 років ми пропонуємо поглянути на своє життя і подумати: як я дивлюся на отців, які відходять сьогодні, або як я буду дивитися на своє священство після активної душпастирської праці, чи я готовий віддати парафію. Часто ті священики, які незабаром будуть відходити творили різні парафії, вони стали немовби їхньою дитиною, вони розпочинали з нуля. Чи вони є готовими переказати це комусь іншому, щоби він надалі управляв цим напрацюванням?»
Три етапи Програми для дружин священиків
«Також прагнемо глибше поглянути на Програму дружин священиків і ділимо її на три частини: підготовка, яка часто твориться вже у семінаріях, перших п’ять років подружжя, так як і в молодих пар у житті нашої Церкви і громади. Священичі родини є специфічними через те, що вони на наступний день після свячень стають зразками християнської родини і вони немовби не мають права чи часу робити ті помилки, які кожна родина може зробити. Тому, ми хочемо їм допомогти. І відтак це родини вже в роках спільного життя, — після п’яти років».
«Нам варто бути разом!», — владика Богдан Данило про формування священичих братств
«Окрім цього, прагнемо донести інформацію до священиків про формування священичих братств. Я думаю, настав той час відновити їх, адже це не є щось нове. В Галичині перед війною було Братство святого Павла, існувало Братство святого Андрея, про яке згадує Патріарх Йосиф. Саме він у 1973 році відновлює це Братство, особливо для священиків поза межами України. Очевидно, що сьогодні серце нашої Церкви знаходиться в Україні, і тому ми б хотіли відновити це Братство з можливістю участі і священиків з України, і священиків поза межами України, щоби вони ідеалами священства, місійності, милосердя, євангелізації, дружнього життя могли ділитися з іншими. Ми вже оформили Статут, а тепер хочемо донести цю інформацію до духовенства, представити для владик Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, представити для координаторів, що зустрінуться восени, для того, щоб вони просили своїх священиків об’єднуватися. Нам варто бути разом, бо священик у своєму житті і служінні є унікальним і не раз чи наші радощі, пасторальні напрацювання, чи наші проблеми і турботи є спільними для нас. Таким чином, ми зможемо йти разом у тому супроводі священичого життя».
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ