СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Стрию відбувся XVIIІ єпархіальний з’їзд спільнот «Матері в молитві»
3 серпня 2024 року в м. Стрию відбувся ХVІIІ з’їзд спільнот «Матері у молитві» Стрийської єпархії. Щоб спільно єднатися у молитві та просити у Господа ласк для своїх рідних, перемоги і справедливого миру для України, за наших воїнів та їх родини, на з’їзд прибули близько тисячі матерів з усіх деканатів єпархії. Також цього дня членкині спільноти відзначали 20-ліття від заснування спільноти матерів при Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
З цієї нагоди Архиєрейську Божественну Літургію у переповненій стрийській катедрі очолив Преосвященний владика Тарас Сеньків. При вході до храму єпископа зустріли і привітали численно зібрані матері на чолі з координаторкою спільноти п. Анною Форостиною та духівником о. Мироном Гринишиним. Про це повідомляє пресслужба Стрийської єпархії УГКЦ.
У своїй проповіді владика Тарас зазначив, що вісімнадцятий з’їзд та двадцятий рік молитви спільноти матерів при Катедральному храмі Стрийської єпархії — це дати, котрі мають поважну історичну цінність. В контексті євангельського читання дня про воскресіння дочки Яіра та зцілення кровоточивої жінки, єпископ сказав, що Бог є всемогутній і творить чуда, але є дуже важливо, щоб людина, впускала Бога у своє життя і дозволяла ці чуда робити.
Продовжуючи проповідь та роздумуючи про найбільше чудо, яке Господь вчинив у цьому світі, єпископ зазначив, що воно сталося в Назареті, коли ангел прийшов до Діви Марії і сказав, що Господь хоче, щоб вона стала Матір’ю свого Сина. «Найбільше чудо було те, що вона відповіла „Нехай станеться по твоєму слову“. Не питала „чому?“, „як?“, але сказала „нехай буде твоя воля“. Це було найбільше чудо — фундаментальне, бо після того Бог міг діяти. Людина дозволила Богові робити історію чудами. Знаєте, і в цих словах є вся суть і сила материнської молитви, котра не диктує, а просто віддає себе, дітей Богові. З абсолютною довірою, попри всі сумніви, попри всі немочі людського розуму, людського серця. І це — найбільше чудо. Бог може творити все, що хоче. Але з людиною Він не поводиться так, як поводиться з чимось неживим. Завжди хоче від людини отримати дозвіл, але дозвіл робити не те, що хоче людина, а те, що хоче людині дарувати Бог. У цьому є суть материнської молитви — бути тими відкритими дверима, котрими Бог вступає в цей світ, в свій народ. Молитва, котра маніфестує свою згоду з Богом».
«Бог творить не те, що ми вказуємо, не те, що ми просимо, Він дає те, що ми потребуємо для життя вічного, для спасіння. Він не вибирає серед нас обранців, котрих буде оберігати особливим способом, бо Він це не зробив навіть для власного Сина. Він не накреслює нам долю райдужну, щасливу, спокійну, бо Він це не зробив для матері свого Сина… Він завжди хоче, щоб ми відчували у своєму серці потребу до Нього доторкатися, потребу Бога: спрагу і голод до вічності, до любові, яка ніколи не минає, а пізнати ми можемо її лише тоді, коли дозволимо їй доторкнутися до нашого життя. Бажаю вам, щоб через ваші молитви, Бог надалі продовжував у цьому світі творити чуда, які ми називаємо спасіння людських душ, щоб Його благодать завжди множилася і приносила плоди у житті вашому, ваших родин, ваших дітей, цілого нашого українського народу. Тому, сьогодні, в часі війни, в часі випробування нашої християнської, людської, української національної свідомості є дуже важливо, щоб ми були тим голосом нашого народу, котрий взиває молитвою, уповаючи на Бога, щоб Він доторкнувся до кожного людського серця. А може Він це зробити тоді, коли людина йому це дозволить. Дозвольте Богу бути в нашому народі», — наголосив єпископ.
«Щиросердечно вітаю вас з цим ювілеєм. Нехай Господь винагородить стократ, але передусім, нехай наповнить ваші серця тим миром і тою відкритістю, щирістю любов’ю, якою Він обдарував серце Пречистої Діви Марії, яка зробила своє „так“ найбільшим чудом, яке дозволило Богові стати між нами. А Він хоче приходити і бути між нами, і лише тоді, коли ми будемо з Богом, ми будемо мати сучасне і майбутнє. Даруймо нинішнє і майбутнє нашого життя у Божі руки через молитву, складаючи Богові ті самі слова, якими промовила Пречиста „Так, Господи, нехай буде воля Твоя“», — сказав владика Тарас, завершуючи проповідь.
На закінчення Літургії, єпископ подякував спільноті матерів за їхню молитву, багаторічне служіння, співпрацю, підтримку та сприяння розвиткові життя єпархії та в особливий спосіб, відповідаючи на заклик Пресвятої Богородиці у Фатімі сто років тому, закликав молитися за навернення росії. У свою чергу, п. Анна Форостина від імені спільнот «Матері в молитві» та духівник о. Мирон Гринишин висловили подяку владиці Тарасу.
По завершенні богослужіння, спільноти матерів пройшли урочистою процесійною ходою центром Стрия, в часі ходи молилися вервицю за перемогу і мир та навернення грішників. А після обіду повернулися до храму, де молилися Молебень до Пресвятої Богородиці і слухали духовну науку о. Мирона Гринишина. Отримавши благословення всі радісні, повні надії на краще, поверталися додому.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
