Священнослужителі української, італійської та грузинської громад в Італії спільно освятили галузки на Квітну неділю
2 квітня за григоріанським календарем Апостольський екзархат в Італії разом із більшістю християн світу святкували велике свято — Вхід Господа нашого Ісуса Христа в Єрусалим.
Євангелист Йоан розповідає про цю подію такими словами: «Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, узяли пальмове гілля й вийшли йому на зустріч з окликами: „Осанна! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!“ (Йо. 12, 12–13). Про це розповідає пресслужба Катедрального храму Свв. Сергія і Вакха та Жировицької чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.
З нагоди свята у Катедральному храмі Жировицької Богородиці і свв. мчч. Сергія і Вакха було відслужено три Божественні Літургії. Першу Божественну Літургію служив о. д-р Анібал Соутус, судовий вікарій Апостольського екзархату.
У своїй проповіді о. д-р Анібал Соутус зазначив, що «Господь йде на добровільні страждання, однак перед тим дає людині щось найцінніше — Своє Тіло і Кров. Саме тому життя не закінчується стражданнями, а життям з Господом». Продовжуючи свої роздуми, отець наголосив: «Так, страждання є чимось страшним в нашому житті, бо думаємо що нас покинув Господь. Ба більше, сам Ісус промовляє: „Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?“ Ті слова говорить тому, що страждає як людина і бачить, як людина відкидає в своєму житті Бога».
Другу Божественну Літургію служив владика Діонісій Ляхович, Апостольський екзарх в Італії у співслужінні з о. д-ром Петром Голінеєм, парохом Катедрального храму.
У проповіді владика звернувся до слів Папи Франциска, який сказав, що у Квітній Неділі «перетинаються історії радості та страждань, помилок та успіху, які є частиною нашого щоденного життя». Проповідник продовжив: «Перше таке перетинання радості і розчарування бачимо ще в домі Лазаря: Марія з радості вилляла літру мира з щирого нарду на ноги Ісуса й обтерла їх своїм волоссям, а Юда зі заздрості протестує! Інше протиріччя між окликами: „Осанна! Благословенний той, хто йде в ім’я Господнє“ та з викриками за кілька днів: „Розіпни, розіпни його!“»
На завершення своєї проповіді владика зазначив: «Віття пальми символізує перемогу. Так вітали колись переможців війни і так вітають Ісуса… В Україні не росте пальма, ані оливка, там святимо вербу. ЇЇ листя паде в землю, вона наче завмирає, однак вона держить силу життя. Нехай гілки пальми, оливки чи лози будуть знаком вірності і захистом, як також лікуванням ран і травм війни».
По завершені Божественної Літургії відбулося спільне освячення галузок. На площу перед храмом зійшлися парафіяни української, італійської та грузинської громад. Після молитов на освячення галузок о. Петро Голіней окропив галузки та парафіян святою водою.
Третю Божественну Літургію служив о. Любомир Костюк, сотрудник парафії, який у своїй проповіді зазначив: «Не потрібно бути християнами лише на словах, гарно складати руки, розказувати як ми постимо, а в час випробувань нарікати на все, що відбувається довкола нас. Ми повинні бути християнами постійно, тоді коли в нас все гаразд і тоді коли маємо складніші ситуації життя. Господь бачить наше життя. А тому те, що ми можемо скрити від людини, не зможемо приховати від Бога».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ