СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСьогодні в УГКЦ день пам’яті Пратулинських мучеників
«Як це солодко — помирати за віру!» — такими були останні слова Пратулинських мучеників, які віддали своє життя за Христову віру і вірність Греко-Католицькій Церкві.
День пам’яті про них Українська Греко-Католицька Церква відзначає 23 січня (10 січня за Юліанським календарем). Про це повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.
Холмщина та Підляшшя були єдиними територіями Російської імперії, де у другій половині ХІХ століття легально діяла Греко-Католицька (Уніатська) Церква. На Правобережній Україні і Волині ліквідація ГКЦ розпочалася ще в кінці ХVIII ст. і була довершена в 30-х рр. ХІХ ст. Російська влада, дотримуючись курсу на уніфікацію імперії, намагалася винищити і цей «оплот уніатизму» на крайньозахідних українських територіях. У другій половині ХІХ століття почастішали утиски греко-католицьких священиків на Холмщині, їх виселяли з рідних місць, натомість туди скеровують православний клир.
Наприкінці 1873 року пратулинський священик о. Йосиф Курманович, боячись арешту за неприйняття ним православ’я, відслужив Різдвяну Літургію і покинув село та перейшовши кордон з Австрією, переселився в Галичину. Парафіянам він сказав, що скоро влада заборонить Греко-Католицьку Церкву. А вже у січні 1874 р. в село було відправлено о. Леонтина Урбина, який лише недавно перейшов у православ’я. Та селяни, замкнувши храм, не дозволили священику зайти туди. Після чого, на скаргу о. Леонтина, в Пратулин прибуває царський поліцейський виконавець Катунін. Миряни знову відповіли відмовою на бажання віддавати храм. Через кілька днів, 24 січня, в село повернулись о. Леонтин та Катунін разом зі солдатами.
Біля церкви зібрались близько півтисячі мирян. Вони відмовлялись віддавати церкву православним. Розпочалися переговори і селяни нагадали попередні обіцянки влади не чіпати церкви, про заборону биття мирного населення і про те, що вони захищатимуть свою віру. Коли солдати спробували підійти до дверей храму, селяни їх зустріли камінням. Після цього почався розстріл і було вбито 13 селян, які захищали своє право на віру.
Через 12 років після розстрілу церкву розібрали, люди впродовж того часу туди так і не ходили. Проте залишилося збереженим розп’яття, яке під час обстрілу тримав Данило Кармаш, а потім — Ігнатій Франчук. Зараз воно перебуває у греко-католицькій церкві села Костомлоти в Польщі.
У 1996 році, на 400-ту річницю Берестейської унії, Папа Іван Павло ІІ оголосив блаженними цих 13 мучеників за віру: Данило Кармаш, Вінкентій Левонюк, Іван Андреюк, Костянтин Лукашук, Максим Гаврилюк, Михайло Ваврищук, Лука Бойко, Ігнатій Франчук, Микита Грицюк, Костянтин Бойко, Пилип Герилюк, Онуфрій Василюк, Вартоломій Осип’юк.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
