СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа на День молитви за створіння: нехай потечуть справедливість і мир
У Ватикані представлено Послання Папи Франциска на Всесвітній день молитви в намірі піклування про створіння, відзначення якого має екуменічний вимір і припадає 1 вересня, що є початком церковного року в Церквах візантійської традиції. У центрі уваги роздумів, якими ділиться Святіший Отець, — образ ріки.
«Нехай же потечуть справедливість і мир», — такою є тема чергового Всесвітнього дня молитви в намірі піклування про створіння, що відзначатиметься 1 вересня 2023 року. В своєму посланні на цей день, що було представлене у Ватикані 25 травня, Папа Франциск пояснює, що вона натхнена словами з Книги пророка Амоса: «Нехай тече, неначе води, справедливість, і правда, як ріка потужна» (5, 24). За його словами, цей промовистий образ, використаний пророком, говорить нам про те, чого прагне Бог. Про це повідомляє українська редакція «VaticanNews».
Ініціатива, що має екуменічний характер
Варто згадати, що відзначення такого дня у Католицькій Церкві Папа Франциск проголосив у серпні 2015 року. Він відтоді відзначається 1 вересня, наслідуючи ініціативу Константинопольського Патріархату, який розпочав таке відзначення вже давніше. Дата збігається з початком нового церковного року у візантійській традиції. Отож, святкування мають екуменічний характер і відкривають так звану «Пору створіння» — період різних заходів, що тривають у світі до 4 жовтня, з метою привернути суспільну увагу до необхідності піклування про наш спільний дім.
Божа справедливість
Коментуючи на початку свого послання слова пророка Амоса, Папа Франциск зазначив, що Божим прагненням є, щоби панувала справедливість, що є суттєвим елементом нашого життя дітей на Божий образ, яким вода є для нашого фізичного існування. «І ця справедливість повинна виходити на яв там, де є необхідною, не ховатися надто глибоко чи зникати, мов вода, що випаровується, перше ніж зможе нас підтримати. Бог бажає, щоби кожен старався бути справедливим у будь-якій ситуації, щоби завжди старався жити згідно з Його законами, створюючи можливості для повноцінного розквіту життя», — пише Святіший Отець, підкреслюючи, що коли ми в першу чергу шукаємо Боже царство, «підтримуючи справедливі стосунки з Богом, людством та природою», тоді справедливість і мир «можуть потекти як невичерпний потік чистої води».
Почути пульсування сердець
У цьому контексті Наступник святого Петра згадує про те, як у липні минулого року він роздумував про ці теми на березі озера Святої Анни в Канаді, що є метою паломництва багатьох поколінь індіанців. У своїй промові, виголошеній під час цих відвідин, він говорив про те, як багато сердець, які приходили сюди пригноблені тягарями життя, знаходили тут полегшення та сили, щоби прямувати далі. Тут, за його словами, занурені в природу, також можемо відчути материнське серцебиття землі. «Під час Пори створіння, — заохочує Папа, — зупинімося на цих серцебиттях: на нашому, на серцебитті наших матерів і бабусь, на серцебитті природи та Бога. Вони сьогодні не перебувають у гармонії, не пульсують разом у справедливості та мирі». З цього також випливає заохочення «прислухатися до заклику бути близькими з жертвами екологічної та кліматичної несправедливості» та «покласти край цій безумній війні зі створінням».
Ріки, що висихають
Тож Святіший Отець зазначає, що наслідки згаданої війни можемо побачити «в багатьох ріках, які висихають». Він наводить слова свого попередника Венедикта XVI, який у проповіді під час Святої Меси з нагоди початку понтифікату сказав, що «зовнішні пустелі помножуються в світі, бо надто широкими стали пустелі внутрішні». Діяльність людини впливає на водний цикл планети, знищення лісів та непогамовне використання викопного палива причиняється до підвищення температур і викликає посуху. Хижацька промисловість вичерпує та забруднює джерела питної води.
Ще не пізно змінити курс
Папа наводить ствердження Міжурядової групи ООН щодо кліматичних змін про те, що негайні дії в цьому напрямку ще можуть гарантувати, «що ми не втратимо нагоду будувати більш сталий і справедливий світ». «Ми можемо, ми мусимо запобігти здійсненню гірших наслідків», — наголошує Святіший Отець, закликаючи об’єднати сили та «чинити сміливі кроки для того, щоби справедливість і мир потекли по всій землі». А що можуть зробити християнські Церкви, щоби причинитися до зцілення нашого спільного дому? «Ми повинні прийняти рішення перемінити наші серця, наші стилі життя та громадську політику, що керує нашими суспільствами», — переконаний Папа.
У «катедральному соборі створіння»
Щодо першого, то Святіший Отець підкреслює, що переміна серця є суттєвим моментом для того, щоби розпочати будь-які перетворення. Йдеться про «екологічне навернення», до якого закликав святий Іван Павло ІІ, а Папа Венедикт XVI вказував на нагальність зрозуміти, що «створення та відкуплення є нероздільними». «Створення стосується таємничого та величного Божого акту створити цю величну й прекрасну планету та цей всесвіт з нічого, а також результати цієї дії, що триває досі, що відчуваємо як невичерпний дар. Під час літургії та особистої молитви у „великому соборі створіння“ ми спогадуємо Великого Митця, Який творить велику красу та роздумуємо про таємницю сповненого любові рішення створити всесвіт», — пише Папа.
Уважні до наших звичок
Вдячне споглядання Творця та створіння, як зазначає далі Святіший Отець, покликаючись на Константинопольського православного патріарха Вартоломея І, повинно стати відправною точкою для покаяння із «екологічних гріхів», які завдають шкоду природі і нашим братам і сестрам. Ми покликані впроваджувати з Божою допомогою стилі життя, «в яких є менше марнотратства та непотрібного споживання». «Стараймося бути максимально уважними до наших звичок та економічних виборів, щоби всі могли перебувати в кращому становищі», — закликає Папа, заохочуючи співпрацювати «з безперервним Божим творенням» шляхом позитивних рішень, як от помірковане використання ресурсів, стриманість, переробка вторинної сировини, використання екологічних і соціально відповідальних продуктів і послуг.
Відповідальність перед бідними і молоддю
Врешті, потрібно перемінювати політику, що управляє нашими суспільствами, зокрема ту, яка небагатьом сприяє в нагромадженню багатств, а численних інших — створенню умов занепаду, що кладуть край мирові та справедливості. Єпископ Риму закликає світових лідерів, які в листопаді братимуть участь у кліматичній конференції ООН COP28 в Дубаї, прислухатися до науки та «розпочати швидкий і справедливий перехід з метою покласти край епосі викопного палива». «Піднесімо голос, щоби зупинити цю несправедливість щодо вбогих і щодо наших дітей, які зазнають найгірших наслідків кліматичних змін», — закликає Папа.
У дусі синодальної мандрівки
Наприкінці Наступник святого Петра наводить паралелі із синодальною мандрівкою Католицької Церкви, адже цього року завершення Пори створіння — 4 лютого, коли спогадуємо святого Франциска з Ассізі — збігається із відкриттям Асамблеї Синоду у Ватикані на тему синодальності. «Подібно до того, як річки підживлюються тисячами малих струмочків і більших потоків, синодальний процес, який розпочався у жовтні 2021 року, заохочує всіх учасників, на особистому та спільнотному рівнях, зійтися у великій ріці роздумів і оновлення. Ввесь Божий люд залучається у захопливу подорож діалогу й синодального навернення», — пише Святіший Отець, порівнюючи Церкву з річковим басейном, який має великі й малі притоки: вона є сопричастям безлічі місцевих Церков, чернечих спільнот і товариств, які живляться тією самою водою, також що «кожне джерельце робить свій унікальний і незамінний внесок, аж доки всі не вливаються у широкий океан милосердної Божої любові». І подібно до того, як ріка є джерелом життя для середовища, яке її оточує, та і «наша синодальна Церква повинна бути джерелом життя для нашого спільного дому й для тих, хто у ньому живе».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
