Папа Франциск: Оздоровити серце людини, щоб вилікувати світ
Нові стосунки з природою потребують нової людини. Але навіть якщо ситуація здається катастрофічною, християни не втрачають надії. Такими думками Святіший Отець поділився французькими екологами, що прибули до Ватикану.
Сподіватися на оздоровлення світу від його суспільних та екологічних неладів можна лише оздоровивши серце людини. На цьому наголосив Папа Франциск, у своїй промові, приготованій на зустріч з групою французьких мирян експертів-екологів, які співпрацюють з Єпископською Конференцією Франції та залучені у впровадження в життя енцикліки «Laudato si’» про дбання про спільний дім. Приймаючи їх у четвер, 3 вересня 2020 року, він вручив їм заздалегідь приготовану промову в письмовій формі та сказав кілька слів експромтом.
Взаємопов’язані у світі
Свої роздуми Глава Католицької Церкви розпочав із нагадування про те, що «ми є частиною єдиного людського роду, покликані жити в спільному домі». Ми є свідками «тривожного занепаду» цього дому, в той час як пандемія «нагадує нам про нашу тендітність». Ми поділяємо прийдешнє зі світом, у якому ми поміщені, і погане ставлення до якого «не може не привести до серйозних наслідків, не лише екологічних, але також соціальних і загальнолюдських».
Тому, за словами Святішого Отця, не може не втішати дедалі поширеніше усвідомлення нагальності ситуації й те, що екологічна тематика проникає в мислення на всіх рівнях, починаючи впливати на політичні й економічні рішення. І Католицька Церква також «має намір брати повноцінну участь» в зусиллях на захист спільного дому. «Вона не має вже готових відповідей, щоб запропонувати й не ігнорує труднощів у дотичних технічних, економічних і політичних питаннях, ані всіх зусиль, яких це вимагає. Але хоче конкретно діяти там, де це є можливим, і, насамперед, прагне формувати сумління з метою сприяти глибокому та тривалому екологічному наверненню, бо лише воно може дати відповідь на важливі виклики, які мусимо долати», — пише Папа.
У світлі віри
У цьому контексті Єпископ Риму поділився думками про те, як переконання, що випливають з віри, мотивують християн захищати природу, як також найслабших братів і сестер, бо впевнений у тому, що «наука та віра, що пропонують різні підходи до дійсності, можуть розвивати плідний інтенсивний діалог». Біблія вчить нас, що світ постав не з хаосу, але з рішення Бога, «Який покликав і надалі кличе його до існування» задля любові. Й у красі всесвіту можемо розгледіти «безмежні красу й доброту його Автора».
«Християнин не може не шанувати твір, який йому довірив Отець як сад, який потрібно обробляти, захищати й розвивати його потенціал. І якщо людина має право послуговуватися природою для власних цілей, в жоден спосіб вона не може вважати себе її власником чи деспотом, а лише управителем, що мусітиме здати звіт за своє управління», — зазначає Папа, підкреслюючи, що коли «природа сприймається виключно як предмет прибутку та інтересів», то розбивається гармонія, задума Творцем, з’являється серйозна нерівність, несправедливість і великі страждання.
Нова людина для нових стосунків
Святіший Отець навів слова свого святого попередника Івана Павла ІІ, який в енцикліці «Centesimus annus» писав: «Не лише земля була дана Богом людині, яку вона повинна вживати, шануючи початковий намір добра, згідно з яким вона була їй дарована, але й людина дарована собі самій Богом, а тому повинна шанувати природну та моральну структуру, якою була наділена». Й оскільки все взаємопов’язане, то ті самі байдужість, егоїзм і жадібність, які спонукають людину знищувати види й розграбовувати природні ресурси, спонукають також визискувати злидні інших, експлуатувати жінок і дітей, не шанувати право на життя від зачаття до природного завершення.
Тому, якщо екологічна криза є проявом моральної, культурної і духовної кризи сучасності, то, як написано в енцикліці «Laudato si’», не слід обманювати себе, ніби взаємини з природою можна оздоровити, не оздоровивши всі фундаментальні людські стосунки. «Отож, нові стосунки з природою не існуватимуть без нової людської істоти, і саме оздоровивши серце людини можемо сподіватися на оздоровлення світу від його безладів, як соціальних, так і екологічних», — підкреслює Святіший Отець, наголошуючи, що навіть і тоді, коли становище планети може здаватися катастрофічним, а деякі ситуації — незворотними, «ми, християни, не втрачаємо надію, бо наш погляд звернений на Ісуса Христа».
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ