СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиОтці-редемптористи відзначили 30-ліття монастиря у Кохавині
У неділю, 29 травня, в межах прощі на честь Пресвятої Діви Марії в монастирі Святого Герарда в Кохавині відбулося молитовне святкування 30-річчя служіння редемптористів. З нагоди традиційного паломництва, яке щороку велелюдно звершують паломники до цього відпустового центру УГКЦ, Апостольська пенітенціарія надала повний відпуст кохавинській святині. Надано його на прохання Отця і Глави УГКЦ.
Урочисту Архиєрейську Літургію очолили владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський, владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, владика Степан Меньок, екзарх Донецький, владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, та інші священнослужителі. Про це розповідає інформаційне агенство «Центр новин» та Департамент інформації УГКЦ.
Монастир Святого Герарда в Кохавино має статус новіціатського дому Львівської провінції Згромадження редемптористів, в якому під покровом Богородиці виховується нове покоління молодих редемптористів-місіонерів.
Вже традиційно в останню неділю травня в святому місці Ікони Кохавинської Богородиці відбувається відпуст. Цього року цей день став особливим для священного і монашого чину редемптористів та їхніх парафіян. Адже Кохавинський монастир отців-редемптористів Святого Герарда святкує 30-річчя свого служіння.
Окрім того, парафіяни храму Покрови Пресвятої Богородиці добре пам’ятають, як 30 травня 2000 року до Кохавино з Польщі привезли точну копію чудотворної ікони Кохавинської Божої Матері.
Не шукати лише винних, шукати Цілителя
Під час урочистої Літургії з проповіддю до присутніх звернувся владика Володимир Груца.
«В цей травнево-пасхальний час паломники вкотре скерували свої стежки до відпустової Кохавини. Тут природа випромінює зелень, що є кольором і знаком надії. Біля джерела ще частково цвітуть каштани. Їхні квіти є в ролі свічок на травневому святі весілля природи. На лоні живої природи чуємо Слово Життя», — зазначив владика Володимир.
Коментуючи уривок Євангелія про сліпонародженого, проповідник, найперше, звернув увагу на слова, які відкидають думки про причину його незрячості. В уривку сказано, що ні сам чоловік не згрішив, ні батьки його, а таким він народився, бо Бог має бути прославлений через нього.
«Люди б спішили робити висновки, шукати Божу кару. Питання „Хто винен?“, пошук жертви може об’єднати людей. Ісус змінює напрямок діалогу. Знайти винних ще не вирішує проблеми. А в даному випадку не було винних. Зустріч з Ісусом змінює життя сліпця. Цей жебрак, можливо, чув про Ісуса, але ніколи не бачив Його обличчя, сяючого любов’ю до людей», — сказав архиєрей.
Добрі справи вимагають зусиль
Відтак він пояснив, що в описі цього чуда є певна символіка і процес: «Ісус міг оздоровити сліпого лише одним словом чи поглядом, навіть на віддалі. Але Він докладає зусиль: робить суміш з слини та землі, намащує очі хворому, відсилає до купелі. Це не бюрократичні процедури, а наука, що добрі справи вимагають зусиль. Будь-який вид праці в суботу був заборонений. Тим самим Ісус показує свою владу і над суботою, особливо тоді, коли треба послужити людині. Слина вважалася в давнину засобом зцілення і оздоровлення. Земля чи болото означає матеріальність та смертність людини, яка повертається в землю, з якої взята. А купіль Силоам означає „посланий“. А це один з титулів Ісуса Христа. Христос звільнює людину від смертності».
Деякі люди, каже владика Володимир, нажаль, залишаються сліпими, незважаючи на відкриті очі. І це інша, протилежна, сторона розповіді. Побожні захисники релігії, фарисеї, судді — якраз вони залишаються сліпими. В них нічого не змінюється, вони закриті в собі, і найгірше, що вони цього не зауважують.
Існує небезпека: вважатися зрячими, але бути сліпими
Проповідник наголосив, що в цій історії ще є хтось третій, тобто ми, які чуємо це Євангеліє сьогодні.
Він заохочує задуматися: «В якій ролі бачимо себе? В ролі сліпого жебрака, який через зустріч з Ісусом змінює своє життя? А може ми лишаємося сліпими, дивимося, але не бачимо? Так може бути, що ми, християни, думаючи, що знаємо багато про Бога, не відчуваємо Його присутності. Така небезпека існує в кожному з нас».
«Ми можемо називатися християнами, мати свідоцтво про хрещення, але десь в глибині серця бути віддаленими від Бога і Його благовісті. Отже є небезпека: Вважатися зрячими, але бути сліпими. Буття справжнім християнином починається від щирого бажання: Господи, відкрий очі мого серця! Чи я дійсно цього бажаю, незважаючи на власну недосконалість? Комусь може не подобатися, якщо ми змінюємо спосіб життя, стаємо кращими, аналізуємо, навертаємося, розширюємо світогляд. Сліпий до зустрічі з Ісусом ніколи не бачив, хто і що є довкола нього. Але були такі, що його ще за це переслідували, не раділи», — застерігає проповідник.
Владика Володимир Груца: «Будьмо вдячні Богові за дар цього чудотворного місця»
«Будьмо вдячні Богові за дар відпустового місця у чудотворній Кохавині. Вже століттями Богородиця бере під свій материнський покров тих, хто до неї сюди в довірі прибігає. Дякуємо Богові за 30-річне служіння редемптористів на цьому місці, за перлиний ювілей. Цей монастир є водночас домом новіціяту. Десятки редемптористів під опікою Богородиці саме в Кохавині робили перші кроки в монашому житті. Скільки людей отримали тут зцілення душі і тіла, відкривали очі на істотні речі, зміцнювалися у вірі! Після віднови великих відпустів у Кохавині вже вдесяте звершуємо цей відпуст. Це трояндовий ювілей», — зазначив єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
«Одна сліпа дівчинка втішала себе тим, що перше обличчя, яке вона побачить у вічності, буде обличчя Спасителя. Нехай пасхальне прозріння дотикає нас і супроводжує на дорозі віри!» — додав на завершення проповіді владика Володимир.
Привітання владики Тараса Сеньківа
Під час спільної молитви митрополит Львівський владика Ігор Возьняк привітав єпарха Стрийського владику Тараса Сеньківа з 40-літнім ювілеєм священства.
«Владика Тарас був свячений за радянського союзу. Не боявся! Хай його Господь благословить», — сказав митрополит Ігор.
Три «Богородице, Діво» за три екзархати УГКЦ у вирі війни
До вірних, що прибули на прощу, звернувся також екзарх Донецький владика Степан Меньок.
Владика поділився досвідом пережиття трьох місяців війни на східних теренах України і попросив усіх про молитовну підтримку: молитися щоденно три «Богородице Діво» за три наших екзархати, які перебувають у найбільшій небезпеці через російську воєнну агресію, — Донецький, Харківський та Одеський.
Надання відпусту
Після Архиєрейської Літургії в присутності митрополита Ігоря, владик, священників, редемптористів та мирян було урочисто зачитано Декрет Апостольської пенітенціарії про надання кохавинській святині повного відпусту під звичайними умовами: сповіді, причастя і молитви в наміренні Святішого Отця.
«Вірні, які правдиво покаялися і котрих спонукає любов, можуть отримати цей відпуст у останню неділю травня, а також спрямувати його на полегшу душам, які перебувають у чистилищі, якщо відвідають святиню Пресвятої Діви Марії Кохавинської у вигляді прощі й візьмуть там участь в урочистостях, або принаймні, привселюдно виявивши почитання перед чудотворним образом Пресвятої Богородиці, віддадуться побожним роздумам і завершать їх Господньою молитвою, Символом віри й взиванням до Пресвятої Діви Марії», — мовиться у Декреті про повний відпуст.
Завершення святкування
Протоігумен о. Андрій Рак від імені Згромадження редемптористів подякував Львівському митрополиту, всім владикам та присутнім за участь у цьогорічному відпусті в особливий момент його урочистого отримання.
Відтак урочиста процесія вирушила до місця об’явлення Богородиці, що знаходиться біля каплиці та джерела. Там усі присутні звершили Молебень до Пресвятої Богородиці, прославленої у кохавинській іконі.
Насамкінець відбулося водосвяття та окроплення вірних свяченою водою.
Після Архиєрейської Літургії журналісти ІА «Центр новин» поспілкувались з колишніми настоятелями монастиря Святого Герарда. Ми попросили єпископів пригадати їхнє служіння в Кохавині, запитали про те, як вони переживають війну, та попросили про благословення і добре слово для усіх українців.
Владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії: «Для мене цей день, дещо сентиментальний момент, бо це наш дім новоціяту, де всі редемптористи спочатку роблять перші кроки свого монашого життя тут в Кохавині. І ми сьогодні дякуємо за 30 років їхнього служіння. А ще для нас є дуже важливий момент, що відновилися великі відпусти. Отже в десяте ми маємо великий відпуст і сьогодні ми чули, як апостольська столиця надає в останню неділю травня повний відпуст з сповненням певних критеріїв.
Сьогодні мало приїхати набагато більше священників, і ми також очікували Блаженнішого Святослава, але з певних причин він не зміг прибути. Впевнений, що він цей момент надолужить. Якщо б не війна, було б набагато більше людей. Зараз ми є свідками того, що численні паломники прийшли сюди, щоб молитися за мир і найшвидше припинення війни. Бог близько до нас. Все, що починається, має свій кінець, так само і ця війна».
Владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, Голова Патріаршої комісії у справах монашества: «Рівно 20 років тому я прибув сюди, як ігумен Кохавинського Монастиря, також магістр новоціяту. Я тут перебував 3,5 роки, вклавши сюди свою працю, оскільки тут були руїни. Сьогодні я дивлюсь на сходи, світильники, на підлогу в церкві, на туї, які ростуть, я бачу свій слід. Тому для мене сюди повертатися — це, як додому.
Сьогоднішнє свято є особливим, оскільки 30 років тому редемптористи почали тут свою місійну діяльність. Від того часу Кохавина стала виховним центром для редемптористів. Багато поколінь редемптористів тут виховувалось, і ми як старші також виконували своє служіння. Ми маємо сьогодні дуже гарний подарунок від Святішого Отця Папи Франциска, який надав центру Кохавинської Богородиці повний відпуст. Це дуже рідкісне благословення, яке мають великі, світові санктуарії. Це надзвичайна гарна подія бути тут і молитися з усіма.
З однієї сторони дуже тривожно, а з іншої сторони ми як віруючі особи маємо велику надію на Бога. Особливо сьогодні перебуваючи в Кохавині, відаючи під Опіку Богородиці свій Екзарх, своїх священиків, їхні родини, парафіян, вірних Одеського Екзархату, особливо поручав під опіку Матері Божої, але також і весь Південь України і всю Україну. Я вірю, що Марія зупинить цього агресора, зупинить російську навалу на український народ. З Божою допомогою ми переможемо!»
Владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ: «Ми приходимо до Святого місця найперше ми хочемо зачерпнути Божого благословення, щоб йти з Богом через наше життя. Як вчить Апостол Павло, якщо ми є з Богом, то що чи хто може бути проти нас. Зараз моменти тяжких викликів, Україна переживає дуже нелегкий час. Ми маємо пам’ятати, що Бог є вірний до нас. Бог хоче любити нас, заступатися за нас. Бог навіть хоче воювати за нас, проганяти ворогів з нашої землі. Але Бог також хоче, щоб ми йому були вірні. Звичайно він посилає дощ на праведних і неправедних, але він посилає його. Те свідчення, зібрання Божого люду, велелюдної прощі — це свідчення, що люди є спраглі за Божим захистом. Щоб Господь чував, допомагав. Але ми маємо чувати, бо каже Христос чувайте і моліться, щоб не впасти в спокуси. Бажаю усім нам, щоб ми залишались у вірності Богові, і вдячності, що він простягає руку благословення для кожного з нас.
Я завдячую редемптористам, що отримав покликання, і прийшов до цього згромадження. Я тут проходив новоціят, потім мав можливість бути настоятелем Монастиря, тут служити, пізнати це святе місце, тих людей. В цей святковий день — святкування 30-ліття перебування редемптористів на цьому святому місці, хочеться висловити Богові і Пресвятій Богородиці, яка прославлена в чудотворній Кохавинській іконі вдячність. Сьогоднішня молитва була спрямована на вдячність Богові, Пресвятій Богородиці. Потрібно засвідчувати, що ми єднаємося і ми горнемося до того, що є Боже. Щоб з Богом крокувати в своєму житті».
Локації
Персони
Владика Михайло БубнійЕкзарх Одеський, Адміністратор Кримського екзархату, Голова Патріаршої комісії у справах монашества
