«Христос народжується для нас і задля нас», — владика Тарас Сеньків

12 січня 2023

«Нашу ніч, страшну, холодну і безнадійну, коли тіло і дух закостеніли від безпорадності, Христове Різдво перетворило у святу благодатну ніч. Бо Спаситель, той, хто вирвав нас з заціпеніння жаху безнадії та лабетів смерті, розбив окови гріха та вивів на дорогу свободи, яка веде до вічного життя — Він є тут, посеред нас». Проповідь Преосвященного владики Тараса, виголошена в день свята Собор Пресвятої Богородиці 8 січня 2023 року, під час Архиєрейської Божественної Літургії в смт Дашава.

«Христос народжується для нас і задля нас», — владика Тарас Сеньків

Якщо піддатися поверховим враженням з нашого повсякденного життя, то ми насправді мали б прийти до жахливого ​​та розпачливого висновку, що у світі нічого нового по суті не відбувається. Бо хоч існує нескінчений кругообіг світових подій, драм окремих народів чи доль окремих людей, іноді хороших та радісних, але часто теж поганих і сумних, зрештою, все обертається само довкола себе без напрямку і мети, щоб вкінці канути у небуття. Такий, повний безглуздих та безцільних подій світ сам по собі, та й ми самі і наше життя у ньому, стає вічно жорстокою головоломкою, яка вбиває. Тому народження Вифлиємського дитятка, як і наше, з цього погляду відповідає тому, що похмуро, і зі щирою гіркотою сказав Йов: «Чоловік, народжений жінкою, має життя коротке і повне неспокою, він, як квітка, в’яне, тікає, як тінь, і не живе».

Різдво перемінює історію людини

У таким чином змальованому світі, ми самі по собі були б лише маленькою точкою світла в безмежній темряві, яка робила б цю темряву ще жахливішою. Ми були б як самотність, з якої немає виходу: вигнані в час, який дозволяє всьому розчинитися, вимушені існувати, ані ж би нами хтось зацікавився. Обтяжені турботами та розчаруваннями, ми були б самі для себе мукою та карою з власної вини. Починали б страждати від думки про смерть з моменту народження, а тому видумували б собі так звані «хороші сторони життя», які насправді були б хитрим засобом, який силкується, щоб життя, насичене терпінням та болями, все ж не закінчилися занадто рано.

Софія Білик, Різдво ХристовеСофія Білик, Різдво Христове

Але з Христовим Різдвом у світ вторглася дійсність, яка змінила все, що ми називаємо історією та нашим життям. І вже не є правдою твердження, що «нема нічого нового під сонцем». Нашу ніч, страшну, холодну і безнадійну, коли тіло і дух закостеніли від безпорадності, Христове Різдво перетворило у святу благодатну ніч. Бо Спаситель, той, хто вирвав нас з заціпеніння жаху безнадії та лабетів смерті, розбив окови гріха та вивів на дорогу свободи, яка веде до вічного життя — Він є тут, посеред нас.

Бог прийшов «для нас» та «задля нас»

Нам не раз вигідніше було б мати такого Спасителя, який би змінював світ навколо нас, але нас залишав у спокої. Але той, що зійшов з неба, та як людське убоге дитятко спочив у яслах на сіні, є інший. Він є Богом, який своїм втіленням встановив своє помешкання серед людей, і приходить, щоб підняти світ зі смертельної гріховної дрімоти посередництвом усіх тих, хто його визнає та прийме. Він прийшов «для нас» та «задля нас», щоб ми знову стали його братами та сестрами, дітьми його Небесного Отця.

Від миті народження це Боже Дитя є кінцем усіх наших доріг, бо там, де ми не знаємо як бути, там, хоч може і не зауважуємо цього, ми вже дійшли до нього. Він присутній у наших страхах, тому що зазнав тривогу і жах ради нас і не поводився героїчно за стандартами цього світу. Він є у темниці нашої обмеженості, бо любов зробила його нашим в’язнем. Коли наші думки і наш життєвий досвід виглядає незбутнім, то він є тим нездійсненим залишком, бо знає, що все нездійснене, яке хоче привести нас до відчаю, є насправді його любов’ю, яку ми ще не розуміємо. Він є учасником наших страждань, бо сам їх пережив, і тепер вони змінені, але не стерті з його людського серця. Він є свідком наших найглибших падінь, бо народженням він почав своє сходження в підземний світ. Він є співучасником нашої смерті, бо сьогодні він почав помирати з нами внаслідок свого втілення, і від цієї смерті він справді нічого не отримав для себе. Він не жаліє як Йов тих, хто народився, бо всі, хто приймає його спасіння, народилися тієї святої різдвяної ночі, яка обіймає всі наші дні і ночі. Він сам, насправді і цілком, особисто та добровільно, вступив на повну викликів та трагедій дорогу, яка почалася народженням кожного з нас, щоб пройти її з нами. Все це він запевним своїм народженням «задля нас і задля нашого спасіння». З тих пір, як він став нашим братом, ми настільки ж йому близькі, як він сам собі. Ми стали його, коли він прийняв людське життя як рівний нам, щоб у новому початку тріумфувати над своєю і нашою смертю. Наше справжнє майбутнє — це його вічне сьогодення, яке почалося різдвяної ночі і ніколи не стане минулим.

Тетяна Скоромна, Різдво ХристовеТетяна Скоромна, Різдво Христове

Тайна Боговтілення говорить про цінність людини

Тайна Боговтілення говорить не тільки про велич і доброту Бога, але й про цінність людини. Людина, попри всю свою гріховність, має цінність, яка перевершує будь-яку уяву. Грішна людина настільки цінна для Бога, що він, Творець і найвищий Суверен вселенної, з’єднався з її людською природою щоб відкрити для неї неймовірну перспективу Божого синівства. Проте наша цінність не ґрунтується на геніальності нашого розуму, нашій старанності чи здібностях. В її основі лежить незбагненна, але однозначно заявлена любов Бога до людини.

Ісус, який, народився «для нас», є Словом яке входить в історію світу та в історію кожної людини. Воно є могутнім але ненасильницьким, його можна почути, і тоді воно перекроїть все життя людини, але його можна й відкинути, і воно терпеливо з цим змириться. Але це Слово неможлива ігнорувати, бо воно проникає крізь всю людську історію, а тому спонукує людину до відповіді. Відповіддю є те, що ми називаємо вірою. Якщо ми відповідаємо на звернене до нас слово, то народжується діалог. У Різдві Бог починає особистий та сердечний діалог з людиною. Діалог, у який можемо вступити усім єством, має перспективу не тільки дочасну, але й необмежену смертю, вічну. Христовим Різдвом ми вписані до книги вічності як діти Божі та спадкоємці вічного життя у його Небеснім Царстві. І це є головно причиною радості, яку нам приносить звістка: Христос Рождається! Амінь.

† Тарас Сеньків,
єпарх Стрийський

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae