Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Зіслання Святого Духа

22 червня 2021

Ми звертаємося сьогодні до Духа-Утішителя, кажучи: потішай, потішай мій народ! Говори до серця його! А ми, призиваючи Божественну благодать, молимо: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші!» Про це мовив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у світлий празник Зіслання Святого Духа, 20 червня 2021 року.

Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Зіслання Святого Духа
«Царю Небесний, Утішителю… прийди і вселися в нас…»
(З молитви до Святого Духа)

Преосвященний владико!
Всечесні, всесвітліші та преподобні отці!
Преподобні брати і сестри в монашестві!
Достойні браття-семінаристи!
Дорогі парафіяни, діти нашого Патріаршого собору, які в це велике свято так чисельно зібралися в нашій київській горній світлиці!
Любі брати і сестри, які зараз із нами наживо моляться за допомогою цієї онлайн-трансляції!
Дорогі в Христі!

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні Христова Церква святкує свій день народження! Ми, як Божий народ, Божі діти, переживаємо великий дар П’ятдесятниці. Цього дня, як і колись у Єрусалимі, ми переживаємо момент сходження на нас повноти благодаті животворного Святого Духа.

Що для нас означає сходження Святого Духа?

Ми щойно чули в Божому слові про подію, що відбулася тоді у Єрусалимі на П’ятдесятницю, тобто на п’ятдесятий день після Пасхи, коли апостоли разом із Пречистою Дівою Марією були зібрані на молитві. Книга Діянь апостолів каже: «Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов огонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнилися Святим Духом, почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді. 2, 2–4).

Що означає ця подія? Чому саме в день П’ятдесятниці Отець через Сина видихнув на людство і на всесвіт свого животворчого Духа? Чим є для нас, християн третього тисячоліття, Божественне дихання на нас Святого Духа, яке ми сьогодні переживаємо, святкуємо і намагаємося збагнути?


П’ятидесятий день після Пасхи у Старому Завіті

У Старому Завіті Божий народ теж святкував П’ятдесятницю. Але на п’ятдесятий день після Пасхи ізраїльський народ святкував дар Божого закону, даного Мойсеєві на горі Синай. Саме Боже слово, ці Десять Божих заповідей, які були написані Божим пальцем на кам’яних таблицях, стали першою конституцією ізраїльтян. Божий закон зібрав їх із розрізнених племен в один народ, був для них провідником, дороговказом переходу з рабства до свободи, зробив їх вибраним народом, особливим у світі. Ізраїльський народ мав же у своєму житті цей Божий закон втілювати і свідчити світові.

Новозавітня П’ятидесятниця — зішестя Святого Духа

Проте в день новозавітної П’ятдесятниці сталося щось набагато глибше — подія Зішестя Святого Духа. Синайське Богоявлення було лише її провісником, прообразом. Святий Августин говорить, що старозавітній закон був даний лише групі вибраних. Знаємо, що на гору Синай могли вийти не всі, а лише ті, кого допустив до своєї близькості, інтимного спілкування Бог Ізраїлю. А в Новому Завіті, каже Августин, Божий Дух виливається на всяке тіло, на кожного, хто його приймає, одержує, на всіх людей. Тоді Божий закон був написаний Божим перстом на камені, на кам’яних таблицях, які Мойсей, зійшовши з гори, розбив, бо бачив гріх свого народу. Сьогодні Божий Дух пише закон у серці людини, об’являє новий закон Духа Божої любові, благодаті. Продовжуючи, святий Августин зауважує, що старий закон був зовнішнім, слугував засобом і покаранням для непослушних, страхом для переступників, прокляттям для тих, хто не міг його виконати. Дух Святий, який сходить сьогодні на нас, дає силу здійснити все те, що Господь Бог проголосив колись у Старому Заповіті для своїх пророків. Новозавітній закон Духа Святого є не засудом, а оправданням і спасінням. Він — причина не страху, а радості. У ньому Десять Божих заповідей об’являються як євангельський закон любові, — любові до Бога і ближнього.

Апостол Павло каже: «Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій… але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними» (Рим. 8, 26). Тож Він — наш заступник, адвокат, який нас оправдує і захищає перед Богом Отцем, підіймає й утішає. Тому ми називаємо Його Утішителем.


Святий Дух — Утішитель

Ключем до розуміння сьогоднішньої події, таїнства П’ятдесятниці, яке постійно живе в серці та спільноті Христової Церкви, є слова пророка Ісаї. Книги його пророцтв, починаючи із сорокової глави, називаються «книга утіхи». Ця книга розпочинається такими словами: «Утішайте, утішайте мій народ, каже ваш Бог! Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що скінчилося його рабство, його провина є спокутувана» (Іс. 40, 1–2). Цими словами пророк Ісая провіщав визволення старозавітного Божого народу з вавилонської неволі. Саме те, що переживає раб, який стає вільним, і є потішанням, про яке говорить пророк. Дух-Утішитель, якого вимолює пророк Ісая в Бога для свого народу, дає можливість людям не лише пізнати ідеал Божого закону, а й втілити Його в житті.

Це радість від потіхи того, хто був немічним і враз відчув свою силу; хто вмирав і враз у своїх членах відчув якусь животворну силу, що здатна піднести з постелі хвороби; хто втратив надію і враз її віднайшов; хто думав, що все втратив, і враз все знову одержав! Та радість Утішителя звучить в устах Діви Марії в день Благовіщення, яка співає: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї… Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я Його. Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються Його. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки» (Лк. 1, 46–55).

Сам Бог Святий Дух є здійсненням прагнення, яке у своїй надії хотів осягнути слухач Божого закону. Тому, приймаючи сьогодні дар животворного Святого Духа, ми взиваємо до Нього: «Душе-Утішителю, прийди і очисти нас від усякої скверни!».

Боже утішення для сучасної людини

«Утішайте, утішайте мій народ, каже ваш Бог!» (Іс. 40, 1). Як по-особливому звучать слова пророка про необхідність Утішителя для людини! У яких непростих обставинах сьогодні живе людство і ми з вами! Хто може потішити матір, яка втратила на війні свого сина? Хто може потішити жінку і дітей, які оплакують померлого від коронавірусу батька, чоловіка, єдиного годувальника? Відзначаючи сьогодні День батька і День медичного працівника, ми особливо гостро відчуваємо ці слова! Хто може утішити народ, який живе в постійному страху небезпеки нового нападу сильного сусіда, що не зважає на жодний закон? Хто може потішити людину, яка втрачає віру і надію на день прийдешній?

Тому ми, слухаючи сьогодні слова пророка, кажемо не якомусь посланцеві, а Божому Духові: Утішителю, прийди! Утішай наш народ! Піднеси нас, дай нам силу! Дай нам Твою благодать! Дай нам віру, надію та любов! Напиши Твій закон, закон Твоєї Божественної любові, у наших серцях! Твоїм Духом обнови лице землі, як каже пророк і псалмоспівець Давид!


Присутність Святого Духа у людині

Хай Дух Святий, якого ми сьогодні просимо і одержуємо, змінить насамперед кожного з нас. Наш великий митрополит Андрей Шептицький одного разу сказав: «Ключ до перетворення України знаходиться в ній самій. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе» (1941 р.). Слово «воля» тут означає не лише бажання, те, що я волію зробити. Воно не означає теж лише прагнення бути свобідним. А вказує на присутність у людині сили благодаті Святого Духа, який здатний змінити її та її життя, — того самого Святого Духа, який із невчених пастухів зробив богоносних пророків, а з переляканих рибалок, учнів, що сиділи в Єрусалимі, вчинив апостолів, і вони пішли аж до краю землі, до краю тогочасного цивілізованого світу з даром говорити різними мовами. Проте апостоли проголошувати одне і те саме Євангеліє, одну і ту саму новину про силу Божої любові, яка подається і діє в кожному, хто вірує.

Тому ми звертаємося сьогодні до Духа-Утішителя, кажучи: потішай, потішай мій народ! Говори до серця його! А ми, призиваючи Божественну благодать, молимо: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші!» Амінь. Радості вам і утіхи Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

† СВЯТОСЛАВ,
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae