Громади Паризької єпархії Святого Володимира чисельно долучилися до молитви за Україну у 4-ту річницю повномасштабного вторгнення

26 лютого 2026

24 лютого 2026 року минає четверта річниця від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. У ці дні парафії та душпастирства Єпархії Святого Володимира Великого в Парижі для вірних УГКЦ у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії єдналися в молитві за Україну, її захисників і захисниць, за перемогу над агресором та за упокій полеглих воїнів і невинних жертв війни.

Громади Паризької єпархії Святого Володимира чисельно долучилися до молитви за Україну у 4-ту річницю повномасштабного вторгнення

«Річниця повномасштабного вторгнення — це нагода зупинитися, згадати загиблих і знову стати в молитві разом з Україною. Вона нагадує, що підтримка не може бути лише хвилею співчуття: її потрібно берегти у щоденних кроках — у молитві, у конкретній допомозі, у простій людській присутності поруч із тими, хто страждає. Для українців, які живуть за кордоном, це також особливе покликання — не дозволити світові звикнути до війни та не допустити розмиття правди: хто є агресором і чому Україна змушена оборонятися», — підкреслили у Службі медіа та комунікацій Паризької єпархії Святого Володимира Великого.

У богослужіннях цих днів звучала спільна інтенція: просити в Бога не лише завершення війни, а дар справедливого миру — миру, який не підмінює правду компромісом і не будується на замовчуванні зла. Тому поруч із молитвами за захисників і зцілення поранених лунали прохання за полонених і депортованих, за навернення, за зміцнення міжнародної солідарності, за витривалість і єдність українського народу.

У проповіді з нагоди роковин владика Ігор Ранця наголосив, що євангельська любов не означає бездіяльності перед обличчям несправедливості: «Християнська любов — це не пацифістська безвольність, вона має бути подібною до Любови Христа, яка є жертовною та мужньою».

Молитовні та пам’ятні заходи в громадах єпархії

У дні четвертих роковин повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в парафіях і душпастирствах Єпархії Святого Володимира Великого відбулися богослужіння і молитовні чування в наміренні України. Поруч із молитвою в храмах у деяких громадах відбулися також пам’ятні та культурні ініціативи (покази документальних фільмів, виставки, реквієми) та акції солідарності.

Катедральна молитва в Парижі

У сам день річниці, 24 лютого, в Катедральному соборі Святого Володимира Великого в Парижі відбулася спільна молитва за Україну. Богослужіння очолив владика Ігор Ранця, єпископ Єпархії святого Володимира Великого в Парижі.

Перед початком Літургії вірні молилися Вервицю за мир в Україні, а опісля Божественну Літургію Напередосвячених Дарів, по її завершенні — Панахиду.

Під час проповіді владика пояснив, що слова Євангелія «Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він свою душу кладе за друзів своїх» особливо промовляють у час війни. У прямому сенсі вони стосуються українських воїнів, які «стають щитом» між злом і мирними людьми; а в ширшому значенні — кожного, хто служить Україні волонтерством, допомогою та публічним свідченням.

Владика також підкреслив, що ворогові вигідно, аби суспільство «проросло ненавистю» і втратило внутрішню єдність, натомість заповідь Христа залишається незмінною: «щоб ви любили один одного»! Також, владика пригадав, що наша солідарність і молитва — це шлях, який допомагає вистояти та перемогти зло.

Після завершення Божественної Літургії та Панахиди владика Ігор Ранця тепло подякував отцю Василю — українському православному священникові Константинопольського Патріархату, а також монсеньйору Уґ де Вуальмо — генеральному вікарієві Ординаріату та директорові L’Œuvre d’Orient, що є, благодійною організацією, яка дуже багато допомагає Україні. Окремі слова вдячності були скеровані й до присутніх представників Посольства України.

У своєму зверненні Монсеньйор Уґ пригадав як 24 лютого в якості генерального секретеря Конференції єпископів Франції, супроводжував її президента, був з нами. Також він зізнався, що «хотів би не бути тут (у Катедрі) цього вечора», адже це означало б, що війна вже завершилася. Він висловив щире захоплення витривалістю українського народу та поділився враженням від фільму про поранених і ампутованих воїнів, які піднялися на Кіліманджаро. Фраза, яка його особливо вразила, звучала так: «Arrêter, c’est abandonner» — «Зупинитися означає здатися». І, наголосив він, що, українці не зупиняються, бо не хочуть зректися правди та свободи. Також він запевнив про солідарність, та підтримку українського народу.

Після слів подяки відбулася коротка культурна програма, організована молодіжним хором Катедри, під керівництвом Христини Попадинець.

Напередодні річниці, 21 лютого, у Парижі відбулася маніфестація на підтримку України (марш від Place de la République до Place de la Bastille). За спостереженнями французької преси, на вулиці вийшло понад тисячу людей, а префектура поліції Парижа оцінила кількість учасників приблизно до 2 000.

Богослужіння і молитва в різних громадах

У ці дні в різних осередках Єпархії були звершені Божественні Літургії, панахиди та молебні.

Люрд. 21 лютого на місці об’явлень Пресвятої Богородиці святій Бернадетті звершено Молебень за справедливий мир в Україні (очолив о. Михайло Романюк). 22 лютого Божественна Літургія та Панахида за жертв війни.

Санліс. 22 лютого після недільної Літургії молилися Панахиду за Героїв Небесної Сотні та всіх жертв російської агресії в Україні від 2014 року.

Тулуза. 22 лютого в базиліці Saint-Sernin, відбулася Літургія за мир і Панахида; хорова спільнота «Volia» виконала твори як музичне вшанування пам’яті загиблих.

Марсель. 22 лютого — Літургія і Панахида в парафії св. Івана Хрестителя; 24 лютого — маніфестація, під час якої також звершено Панахиду за полеглих оборонців і оборониць України.

Гренобль. 22 лютого — Літургія та Панахида в душпастирстві Покрови Пресвятої Богородиці, а також акція солідарності.

Ліон (Villeurbanne). 23 лютого в парафії св. Атанасія відбулася молитва в стилі Taizé за полеглих українських воїнів та жертв війни; 24 лютого — маніфестація з нагоди річниці російської агресії.

Пам’ять і свідчення через культурні ініціативи

Окрему увагу в деяких громадах приділено культурно-просвітницьким ініціативам, які допомагають говорити про війну та її наслідки мовою свідчення.

Вансен. 23 та 24 лютого у храмі відбулися покази документальних фільмів на великому екрані, поєднані з молитвою: 23 лютого — спільна молитва за мир перед показом, 24 лютого — Панахида за полеглих героїв і невинно вбитих цивільних. Покази були уможливлені завдяки Centre Culturel d’Ukraine en France у партнерстві з Public Interest Journalism Lab та кіностудією KYIVSKY.

Гент. 22 лютого молитовну зустріч поєднано з відкриттям фотовиставки «Янголи Харківщини» та свідченням матері — пані Тетяни; у центрі міста також відбулася акція солідарності. 24 лютого організовано молитовні чування з участю представників місцевих релігійних спільнот, які завершилися Літургією Напередосвячених Дарів.

Льєж. 24 лютого в парафії Покрови Пресвятої Богородиці відбувся Молебень у часі війни та Панахида; на завершення осередок Пласт-Льєж підготував виступ-реквієм.

Люксембург / Арлон. 21–24 лютого відбулися богослужіння, хода і мітинг на підтримку України; 24 лютого — Хресна Дорога в наміренні за Україну.

Швейцарія (Женева). Маніфестація біля приміщення ООН, поєднана з молитовним розважанням і згадкою про загиблих, полонених та викрадених дітей; 22 лютого — Літургія з Панахидою.

Участь дипломатичних представництв

22 лютого в Брюсселі посол Всеволод Ченцов та дипломати Представництва України при ЄС взяли участь у Божественній Літургії за Україну. У слові до присутніх представник України при ЄС подякував європейським партнерам за підтримку та відзначив активність української громади в Бельгії. Висловлено вдячність також о. Олегові Зимаку, очільнику душпастирства Брюсселя, який очолив богослужіння.

Крім того, представники Посольства України в Королівстві Бельгія долучалися до богослужінь і молитов за Україну, які відбувалися в різних містах при парафіях УГКЦ у Генті, Генку, Турне, Льовені, Антверпені, Арлоні, Монсі та Льєжі.

У низці громад пам’ятні заходи тривають і після 24 лютого. Зокрема, у Страсбурзі на 1 березня заплановано Божественну Літургію та Панахиду за жертв війни за участі Постійного представника України при Раді Європи Миколи Точицького.

Слово єпископа на завершення

У день роковин владика Ігор Ранця закликав вірних просити в Бога сили до витривалості: «Дорогі брати і сестри, сьогодні ми просимо в Отця в ім’я Ісуса: дай сили нашому народу вистояти аж до повної перемоги над ворогом. Нехай лавина страждань зупиниться об скелю нашої віри. Нехай зло не опанує наші серця. Ми не вибирали цю війну, але Бог вибрав нас, щоб ми принесли плід правди і свободи, який залишиться навіки. Амінь».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ