СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
Різдвяне послання владики Павла Хомницького до українських моряків
Тому сьогодні, коли ми святкуємо народження того, хто пройшов найбільшу відстань, яку можна уявити з неба на землю, щоб врятувати нас: Ісуса Христа, Сина Божого, помолимося, щоб Він запалив і зігрів наші серця радістю, любов’ю і миром. Нехай новонароджений Син Божий благословляє, спрямовує і захищає кожного з Вас, Ваші родини та кораблі з командами, де ви працюєте.
«Від Бога Отця ми отримали безцінний дар — Божого Сина, Який маленьким немовлям лежить у яслах», — митрополит Володимир Війтишин
В ці радісні дні все нам звіщає Різдво: і щирі вітання, які засилаємо один одному, і ялинка прикрашена, і подарунки, і запах сіна, покладеного під столом; наші оселі наповнюються неповторною святковою атмосферою. Однак ці зовнішні атрибути свята аж ніяк не повинні відволікати нашої уваги від головної суті цієї події: від Бога Отця ми отримали безцінний дар — Божого Сина, Який маленьким немовлям лежить у яслах Вифлеємської стаєнки.
«Бажаємо досвідчувати радість зустрічі Новонародженого Христа Спасителя в особі іншої людини, головно тієї, яка стукає до дверей наших домів та до наших сердець», — владики УГКЦ у Польщі
Звертаючись до Вас з різдвяними побажаннями, хочемо бажати, щоб ніщо не змогло затьмарити Вам справжньої сутності свят Христового Різдва. Якщо не зрозуміємо, що Бог послав на світ свого Єдинородного Сина задля нашого спасіння, то святочний час не буде для нас нічим іншим, як тільки часом відпочинку, родинних зустрічей та нагодою, щоб обдаровувати себе взаємно подарунками. Розважаймо, скероване до нас Боже Слово, шукаймо Божого Дитяти у нашому світі, спостерігаймо за знаками, які залишає у нашому світі Господь, та не будьмо байдужими до них.
Митрополит Ігор Возьняк на Різдво Христове: «Господь бажає розблокувати в кожній людині страх, вчинити її вільною, здібною бути людиною, чинити волю Бога»
Страх обмежує людину в її діяльності, в пошуку правди, у висловлюваннях, у виборі, в тому, щоб людина була собою. Господь бажає розблокувати в кожній людині страх, вчинити її вільною, здібною бути людиною, чинити волю Бога. Господь допоміг пастухам перемогти страх, вони побачили духів небесного війська й чули, як ті прославляли народженого Месію. Це розбудило в них віру: «… Ходімо лишень до Вифлеєму та подивімося на ту подію, що Господь об’явив нам» (Лк. 2, 15).
Послання Голови ПМВ владики Йосифа Міляна на День мігранта
Синод Єпископів УГКЦ в 2007 році постановив встановити у всій Українській Греко-Католицькій Церкві День мігранта в останню неділю перед Різдвом. Цього року це неділя 5 січня. Тож нижче публікуємо послання Голови Пасторально-міграційного відділу Української Греко-Католицької Церкви владики Йосифа Міляна з нагоди Дня мігранта.
Митрополит Василь Семенюк: «Ми можемо бути знаком того, що Бог є з нами»
Любі у Христі! Бог посилає нам людей, немов ангелів, що звіщають радісну новину про те, що Бог є з нами та спішить нам на допомогу. Іноді Бог хоче послужитися нами, як ангелами, щоби через нас допомогти іншим. Тоді ми можемо стати тими, що звіщають добру новину. Ми можемо бути знаком того, що Бог є з нами. Він розраховує на нашу свідомість людської гідності та на шляхетність і жертовність нашого серця, бо сам Бог є жертовним до нас.
«Новонароджений Ісус продовжує проявлятися у страждаючих дітях війни…» — владика Василь Івасюк у привітанні на Різдво
Новонароджений Ісус продовжує проявлятися у страждаючих дітях війни заморених голодом і холодом, у дітях інвалідах і поранених, у дітях вулиці і хворих, у бідних та багатодітних сім’ях, батьки яких не мають роботи і намагаються знайти працю на заробітках, щоб забезпечити їм щасливе майбутнє. Присутнього Ісуса бачимо у незахищених і бідних дітях, безхатченках та інвалідах, котрим загрожує постійна небезпека від наркотиків, вживання алкоголю чи дитяче рабство. Новонароджений Месія співчуває тим, чиє дитинство було вкрадено і вони з раннього віку змушені працювати замість того, щоб здобувати освіту у вищих школах.
Владика Гліб Лончина: Як прочитати ікону Рождества Христового?
У церкві Бориса і Гліба, що у Санлісі у Франції, знаходиться ікона Різдва, яку у 2013 році написала українська іконописець Іванка Крип’якевич-Димид у Львові. У цьому творі представлена історія Спасіння, адже він показує нам таємницю Втілення Божого Сина, що став чоловіком. Саме тут йдеться про початок процесу нашого спасіння.
«Дитятко Христос звіщає нам, що Бог є добрим Отцем, а ми всі є братами й сестрами», — владика Ярослав Приріз у різдвяному посланні
Дорогі в Христі! У ці святкові дні, коли ми сподобилися благодаті зустрічати Спасителя світу, прагну разом із вами розділити тиху радість Христового Різдва, яке є для нас джерелом душевного миру, а також спонукою до подяки та поклоніння Богові. Нехай у наших серцях знайдуться ясла, готові прийняти Богонемовля Христа, а в наших руках — дари, які ми можемо принести Йому. Син Божий нехай преобразить наше життя так само, як Він, увійшовши у людську історію, змінив і наповнив її сенсом.
Різдвяне послання Блаженнішого Святослава
Новонароджений Спас — воплочена Божа любов, що, як єдине і вічне джерело радості, усуває страх. Справжня любов — це не тимчасове і швидкоплинне людське почуття, а животворна сила, обшир життя, дарований і забезпечений самим Богом. Лише в просторі Божої любові й радості людина може жити вповні, розвиватися і бути собою. Бог не хоче, щоб Його творіння боялося, і тому в Різдві приходить до нас як беззахисна дитина… Він робить нас сьогодні здатними без страху відкрити наші обійми Богові та ближньому…
«Бог ніколи не є конкурентом наших людських малих і великих радощів», — владика Богдан Дзюрах
Великою помилкою людини всіх часів було і залишається побоювання чи підозра, що Бог може бути конкурентом всього того, що людина сама собі (як вона вважає!) здатна запевнити: отих її волів, полів чи близьких і знайомих. Насправді ж, Бог ніколи не є конкурентом наших людських малих і великих радощів. Він тільки прагне, щоб ці наші людські радощі (яких першопричиною, зрештою, Він також є і про це не варто забувати!) давали нам правдиве щастя і тривалу радість. Натомість, це буде лише тоді, коли ці наші приземлені клопоти і людські справи не займуть настільки домінуючого простору у нашому житті, що там уже не буде місця для самого Бога.
Ліпити громаду: як вареники допомагають парафії в Торонто рости і розвиватися
Парафіяльні вареники — це справжня торгова марка. Навіть відомі food-блогери не лінуються аналізувати, на яких парафіях вареники кращі. Священики жартують, що іноді знак «Pierogi/pyrohy sale» більший за назву церкви. Суми виручки від продажу традиційної української їжі варіюються від парафії до парафії, але всюди вони складають значну частину операційного бюджету. За ці кошти будують, ремонтують, навчають, започатковують парафіяльні проекти та проводять свята. Однак це не лише потужний фінансовий механізм підтримки громади, але й спосіб її «ліплення».
