СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
«Христос страждав у Дем’яновому Лазі», — владика Богдан Дзюрах з нагоди 30-тих роковин перепоховання жертв комуністичного режиму в Дем’яновому Лазі
Бо це Христос страждав в Дем’яновому Лазі. Це Йому скручували руки колючим дротом за спиною. Це Йому трощили голову і це Його розстрілювали над ямою. Це Він у них і разом з ними помирав тут, на околицях Франківська. Але також це вони разом з Ним і в Ньому воскресли: воскресли у вічності до вічного життя як мученики за правду, за Божу любов і віру, але воскресли також 30 років тому, коли їхні тіла — розтрощені, помордовані були достойно вшановані молитвою і громадським похиленням голови.
Соціальне служіння УГКЦ: співпраця духовенства і міста Львова
Адже є парафії, де сконцентровано десятки суспільно важливих ініціатив. Служіння охоплює працю з військовими, нечуючими, з людьми з особливими потребами, сиротами, студентами, особами, що перебувають у місцях позбавлення волі, літніми людьми, або малозабезпеченими. Перераховувати всі напрямки праці можна довго. Саме тому, ми підготували коротку добірку проектів соціального служіння Львівської Архиєпархії УГКЦ. До численних ініціатив також активно долучається місто.
Спогади до 100-річчя від дня народження о. Ісидора Патрила, ЧСВВ
Цього року виповнюється сторіччя від дня народження о. Ісидора Патрила, ЧСВВ, і з цієї нагоди хочеться пом’янути його словом визнання і вдячності. Це світле ім’я відоме далеко за межами рідної землі й того часу, в якому він жив і трудився, хоча й обрав чернече життя за високими монастирськими мурами і впродовж нього відзначався великою посвятою та скромністю.
Послання Синоду Єпископів УГКЦ 2019 року щодо захисту від різних видів насильства дітей, неповнолітніх і вразливих осіб
Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, виявляючи чутливість до болісної теми насилля, бажає сприяти її усвідомленню та осмисленню — богословському, психологічному, соціологічному та історичному; спільно з усіма людьми доброї волі шукає способів справедливого трактування явища насильства — з душпастирського, морального, психологічного та юридичного поглядів. Ми прагнемо сказати рішуче «ні» насильству в усіх його проявах…
«Віддаваймо човен нашого життя Богові, пливімо на глибину молитви — богоспілкування», — владика Ярослав Приріз
Якщо ми хочемо бути людьми віри в повному значенні цього слова, то не маємо вдовольнятися мілиною свого життєвого покликання, мілиною свого духовного життя, мілиною своєї віри. Бог хоче глибини нашого життя. Шукаймо її в Петровому човні — Христовій Церкві. Не біймося цієї глибини, навіть якщо нам здається, що на мілині нам комфортно, вигідно. Якнайчастіше віддаваймо човен нашого життя Богові, пливімо на глибину молитви — богоспілкування, воцерковлюймо наше життя через Таїнства і тоді отримаємо нагороду за наші труди, як її отримали апостоли у сьогоднішньому Євангелії. Вслухаймося в Слово Боже, довіряймо Богові, бо Він може вчинити в нашому житті те, що нам і важко уявити.
Владика Василь Івасюк: «Байдуже життя — це трагедія душі і передчасна смерть!»
Божа любов віддала найкраще, що було на небі, за найгірше, що було на землі. Великий подвиг Ісуса Христа — страждання, розп’яття і смерть спонукають нас працювати, присвятивши Йому своє життя без залишку. Господь бажає, щоб ми як християни мали чітку позицію в питаннях віри і в практичному житті. Життя за принципом «яка мені різниця?» не прийнятна для дитини Божої. Бог не терпить половинчастості. Нехай наше слідування за Господом буде очевидним для інших! Відповідаючи на питання учнів про ознаки останнього часу, Ісус Христос дуже влучно помітив: «Через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох» (Мт. 24, 12). Охолодження любові і є людська байдужість.
Владика Гліб Лончина: «Коли ми молимося до Матері Божої, потрібно просити, щоб вона зберігала нас у милосерді та зміцнювала нас у вірі»
Коли ми молимося про заступництво Матері Божої, потрібно просити, щоб вона зберігала нас у милосерді та зміцнювала нас у вірі. Щоб вона допомогла нам ніколи не втрачати надії та ніколи не покидати Господа. Якщо ми просимо про заступництво Діви Марії у вірі, ми можем також просити у Неї про все інше.
«Парох Майданека»: Доповідь митрополита Бориса Ґудзяка на семінарі священників Західної Європи в Люрді
Ким був Блаженний Омелян Ковч, і що його свідчення може розповісти сучасним священикам? Щоб відповісти на це питання, варто пригадати історичні відомості про життя цього чоловіка, якого назвали парохом нацистського концентраційного табору Майданека. Він протягом трьох десятиліть був творчим, невтомним і безстрашним служителем, а наприкінці добровільно — з глибоким переконанням та радістю — пожертвував своїм життям, щоб служити іншим, рятувати євреїв та бути разом з тими, хто гинув в таборах смерті. Дозвольте підкреслити кілька аспектів священства Блаженного Омеляна Ковча та запропонувати кілька тез щодо того як саме його свідчення може бути актуальним для священика ХХІ століття.
Владика Ярослав Приріз: «Покров Божої Матері є виразом її любові до людського роду»
Образ Покрови Пресвятої Богородиці, яким Вона покрила всіх людей у церкві — це образ Її заступництва за нас, грішних і безпомічних. Цей жест Покрови — заступництва Пресвятої Богородиці — не є винятковий, це не далека історична подія, а щоденна реальність, яку переживають вірні християни на богослужіннях. Покров Божої Матері є виразом її любові до людського роду. Це її заступництво, завдяки якому прощаються наші гріхи, лікуються наші болі і печалі. Завдяки покрову наша слабка, немічна молитва скріплюється її заступництвом і доноситься до Божого Престолу.
Привітання владики Михаїла Колтуна з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці і Дня захисника України
Преосвященний владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський та Керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви вітає усіх із світлим празником Покрови Пресвятої Богородиці та Днем захисника України.
Владика Богдан Дзюрах: «Нам потрібно крок за кроком виходити із нашої «поганської землі»
Ісус покинув рідний край Ізраїль і наблизився до нас, стоїть при дверях нашої землі. Але і нам, мабуть, потрібно наслідувати жінку хананейку і крок за кроком виходити із нашої «поганської землі»: із нашого поганства в побуті, в щоденному житті, у професійній сфері, у відносинах із ближніми, у ставленні, врешті-решт, до природи, яке є не просто поганським, але хижацьким. Так, ми маємо у серці іскру віри, але цю віру треба ще дуже часто пробуджувати, плекати, розпалювати, оживляти. Щоб Господь Бог, дивлячись на нашу поведінку, не дивувався з нашого невірства, а навпаки був вражений нашою вірою і сказав: «Народе мій, велика твоя віра! Нехай тобі буде, як бажаєш».
Чи був отець Климентій Шептицький єпископом: віднайдено архівні документи
Стоп’ятдесятирічний ювілей від дня народження блаженного Климентія Шептицького, який відзначаємо цього року як на державному, так і на церковному рівнях, увійде в історію насамперед через те, що саме цього року побачила світ перша ґрунтовна наукова біографія цього славного мужа Церкви і народу.
