СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
Слово Глави УГКЦ під час святкування 120-річчя присутності українських студентів-теологів та української громади в Інсбруку
Слово Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава на богословському факультеті Інсбруцького університету, з нагоди святкування 120-річчя присутності українських студентів-теологів та української громади в Інсбруку.
«День молитви за дітей сиріт»: Ідеї для парафіяльного проведення
В неділю, 10 листопада 2019 року, як і кожного року Українська Греко-Католицька Церква долучається до Всеукраїнського «Дня молитви за дітей сиріт».
Владика Василь Івасюк про уроки християнської етики у закладах освіти
Тіло Христове складається від наймолодших її членів аж до найстарших, а заклади освіти включають дітей і молодих людей. Тому Церква і заклади освіти мають спільне головне поле діяльності — навчати дітей та молодь. Оскільки Україна — це християнська держава в духовному вимірі, тому формування національної ідеї є не можливе без усвідомлення християнської моралі, етики, культури, педагогіки та виховання.
«Мати — це символ безмежної любові, великої душі, символ життя», — владика Василь Івасюк
Мати — це наймиліше у світі слово. В цьому слові все: ніжність, доброта, любов і піклування. Воно відлунює різними прекрасними мелодіями і колисковими піснями. Воно пахне польовими квітами та натрудженими руками. В ньому безсонні ночі, нескінченні хвилювання. Мати — найрідніша у світі людина. Напевно, немає жодного, хто б міг це заперечити. Мати — це символ безмежної любові, великої душі, символ життя.
Голодна молитва 1989 року
Три сезони українські греко-католики голодували, щоби їм дозволили молитися в рідній Церкві. Одна з найдовших акцій протесту тривала від весни до кінця осені 1989 року. Почергово групи вірних на чолі з священиками та громадськими діячами приїздили на велелюдну московську вулицю Арбат з тією ж вимогою: скасувати рішення псевдособору 1946 року та визнати підпільну Церкву.
«Без Воскреслого Христа немає відповіді на надзвичайно болючу проблему людства — смерть», — владика Ярослав Приріз
Син вдови з Наїну, дочка Яіра і Лазар — це ті особи, про воскресіння яких із мертвих Ісусом розповідає нам Священне писання. Четверта ж зустріч Ісуса зі смертю була його особиста. Там смерть позбулася свого жала і сили — Христос своєю смертю подолав смерть. Сьогодні є тільки один спосіб перемогти смерть — охреститися в ім’я Пресвятої Тройці, у вірі віддати своє життя нашому Господу, жити Його Заповідями, вслухаючись в Його Слово, єднатись з Ним через Євхаристію та свідчити Божу любов через життя до воскресіння.
Шептицький out of the box
Про Шептицького важко говорити стандартними фразами, його вчинки були нестандартними, він завжди діяв out of the box [ексклюзивно, поза рамками]. Це був ґлобальний лідер, і українцям, греко-католикам Галичини просто пощастило, що він народився саме в цей час. І хоча в народному рейтингу найвидатніший українців він займає 55 місце — між Василем Стусом і Павлом Полуботком, після Щербицького, Андрія Шевченка і Олега Блохіна, проте навряд чи через 70 років після їхньої смерті молоді люди вивчатимуть їхню спадщину. Я вважаю, що Шептицький — найбільший українець ХХ ст. Його спадщина тільки зараз розкривається.
Провідник народу не призначений, а від серця: літопис похорону праведного митрополита Андрея
Митрополиту Андрею Шептицькому присвячені численні видання. Здавалось, кожен аспект його життя розписаний не в одному творі наукової та художньої літератури. 1 листопада, коли відзначають перехід владики до вічності, ми спробуємо представити подію смерті і похорону Митрополита Андрея. На це подивимося з двох незвичних сторін: з погляду непримітного літописця о. Тита Процюка, брата одного з монастирів Студійського уставу, до відновлення якого спричинився кир Шептицький, та за допомогою документів радянських спецслужб.
75 років тому вістка про смерть митрополита Андрея Шептицького приголомшила українців
1 листопада у Львові вшановують 75-ті роковини смерті митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького. 1 листопада 1944 року духовний провідник церкви відійшов у вічний світ. Прощались із владикою тоді вже у радянському Львові. Комуністична влада не наважилась перешкодити багатолюдній похоронній процесії. Однак довкола смерті митрополита Кремль робив чимало наклепів і міфів, донині існує багато літературних вигадок.
Владика Богдан Дзюрах: Віра, родина, просвіта, єдність — найважливіші камені для побудови майбутнього Церкви та Української держави для митрополита Андрея Шептицького
Віра, родина, просвіта, єдність — ось тих кілька найважливіших каменів, які митрополит бажав закласти у підвалини будучности своєї Церкви і народу. Таку будучність він бачив, такої будучності бажав, її він будував словом, молитвою, своїм подвижницьким життям. Але, через людські і історичні обмеження, очевидно, не міг довершити усіх своїх планів, здійснити усі свої проєкти і бажання, то ж передав у спадок нам, своїх духовним дітям, обов’язок продовжувати це його спасенне діло.
Владика Петро Стасюк: Не лише статистика
Протягом останніх 10 років наша Патріарша візія 2020 року представляла нам програму душпастирського оновлення для нашої Української Греко-Католицької Церкви у всьому світі.
30 років тому УГКЦ вийшла із підпілля і вимагала легалізації від Кремля
30 років тому, 29 жовтня 1989 року, після 43 років підпілля греко-католики повернули свій Преображенський храм у Львові. Вже через місяць із Москви повідомили про дозвіл реєструвати громади УГКЦ. Із 1946-го до 1989 року УГКЦ перебувала у підпіллі. Духовенство і миряни пережили важкі періоди в радянський час. 30 років тому Церква вийшла з підпілля і розпочався процес її відродження. Як вплинуло підпілля на розвиток УГКЦ і який важливий урок із минулого винесла?
