Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Вознесіння Господнього

12 червня 2021

У це свято розпочинається десять днів очікування приходу Святого Духа, силою якого здійснюватиметься проповідь, місія, спасенна дія Бога через Його апостолів. Ми можемо сказати, що саме з приходом Святого Духа учні Христові перетворяться на Його апостолів, бо «апостол» означає «посланець», той, кого наділили окремим завданням, місією і послали у світ, щоб він мав усі необхідні засоби її здійснити.

Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Вознесіння Господнього
«Ніхто не ввійшов на небо, окрім того,
хто зійшов з неба: Син Чоловічий»

(Ів. 3, 13)

Всечесні та преподобні отці!
Преподобні брати і сестри в монашестві!
Достойні брати-семінаристи!
Любі парафіяни нашого Патріаршого собору!
Дорогі сини і доньки нашої Церкви в різних куточках України та світу, що моляться зараз із нами наживо за допомогою цієї трансляції!
Дорогі діти!

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших дванадцяти свят літургійного року — Вознесіння Господнє. Як ми чули сьогодні з читань Святого Письма, упродовж сорока днів після свого воскресіння Ісус Христос перебував разом зі своїми учнями, їм об’являвся, робив їх свідками свого триденного воскресіння, а на сороковий день вознісся в славі на небеса.

Що означає вознестися?

Що означає вознестися? Апостол Павло присвячує цій події окреме слово в Посланні до ефесян (пор. 4, 9–10). Він повертається до тих слів, які колись сказав Ісус Христос до Никодима, свого таємного учня: «Ніхто не ввійшов на небо, окрім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий» (Ів. 3, 13). «Вознестися» означає тут «повернутися». Господь наш Ісус Христос, як істинний Бог, один із Пресвятої Тройці, Син Божий, зійшов із небес на землю, покинувши свою вічну славу, прийняв людське тіло, став людиною, розділив із нею найдраматичніші виміри людського буття. Він зійшов у найглибші адові темниці, став останнім із-поміж усіх людей для того, щоб усіх підняти, щоб відкрити людині можливість вийти за межі вузьких горизонтів її земного, тимчасового, смертного буття. Христос у своєму людському тілі перетерпів страждання, смерть і на третій день воскрес у славі. А сьогодні у прославленому тілі, із отриманими на хресті ранами, що їх показував своїм апостолам упродовж сорока днів, повертається назад до тієї слави, яку мав ще перед створенням світу.

На Тайній вечері Ісус Христос промовляв до свого Отця в присутності апостолів: «Отче… я Тебе на землі прославив, виконавши це діло, яке Ти дав Мені до виконання» (Ів. 17, 4). А до учнів каже: «Я вже йду до Отця Мого» (Ів. 14, 12 б; пор. Ів. 14, 1–4). І сьогодні Христос повертається назад, до лона свого Небесного Отця. Возсідає праворуч із Його величчю та святістю, проявляє своє божество, але разом із тим впроваджує в ту вічну Божу славу людину. Син Божий показує всім нам, що Божий задум про людину включає в себе її вічне остаточне призначення. Господь Бог створив мене і вас для того, щоб ми засіли разом із Ним у небесній славі, разом із Його Сином по правиці Бога і Отця.


Період служіння Церкви

Але вознесіння Ісуса Христа на небо не означає закінчення Його діла, яке Він розпочав у своєму воплоченні. Цікава деталь подається нам у Діяннях апостолів. Коли учні побачили, як їхній Господь і Вчитель возноситься на небо, то, цілком природно, почали вдивлятися в небо. У цей момент приступає до них ангел і каже: «Та чого ви дивитеся на небо? Той, хто сьогодні возносився, вдруге прийде в славі».

У «Символі віри» ми визнаємо, що Ісус Христос, який страждав, помер, воскрес і вознісся у славі, знову прийде, щоб судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця. З моменту Його вознесіння на небо починається новий період людства, той період, що в ньому живемо ми і діє Церква як Тіло, Глава якого возсідає у славі по правиці Бога і Отця. Діло спасіння, завдання продовжувати животворити, навчати людей, голосити їм слово істини, уділяти вічне життя через сім Святих Таїнств Церкви Христос передає своїм апостолам. Тому ангел каже: не вдивляйтеся в небо, а беріться до праці, готуйтеся до місії, готуйтеся бути учасниками спасенної Божої дії, яку сьогодні через вас, через ваше життя, через ваше слово, через ваші руки, через ваші молитви і вчинки Син Божий хоче продовжувати в історії людства аж до її завершення.

Очікування на прихід Святого Духа

Сьогодні розпочинається особливий період очікування. Ми чуємо, як у Євангелії від Луки Христос наказує своїм учням, щоб не відлучалися з Єрусалиму, доки не одягнуться силою з висоти. Що має на увазі Божественний Учитель, коли говорить про особливий дар, який повинні очікувати в Єрусалимі його апостоли? Тим даром, одяганням силою з висоти, буде прихід Святого і Животворного Духа.

У це свято розпочинається десять днів очікування приходу Святого Духа, силою якого здійснюватиметься проповідь, місія, спасенна дія Бога через Його апостолів. Ми можемо сказати, що саме з приходом Святого Духа учні Христові перетворяться на Його апостолів, бо «апостол» означає «посланець», той, кого наділили окремим завданням, місією і послали у світ, щоб він мав усі необхідні засоби її здійснити.

Упродовж цих десяти днів ви відчуватимете, навіть в особистих молитвах, оцей час очікування. Ми вчора завершили пасхальний період. Більше не співаємо «Христос воскрес», але ще не молимося молитви «Царю Небесний». Той, хто звик до церковного ритму, зауважує, що в ці десять днів чогось бракує, навіть у щоденних молитвах, якими ми розпочинаємо всі особисті молитви. Цей період очікування Святого Духа має особливе значення і завдання сьогодні для нас, Христових учнів третього тисячоліття.


Декада місійності в Українській Греко-Католицькій Церкві

Що зокрема ми повинні звершити протягом цих десятьох днів? Яке завдання Господь нам доручає? Як ми маємо пережити період очікування Святого Духа? Відповідь на ці запитання дає нам наша Церква-мати, назвавши тих десять днів Декадою місійності Української Греко-Католицької Церкви.

Що це означає? Протягом цих десяти днів, очікуючи силу з висоти, у яку Дух Святий зодягне всіх своїх учнів, кожного з нас, ми повинні молитися і сприяти тому, щоб слово Христової істини, Його Євангеліє, навчання ширилося між людьми в наш час. У цей історичний період, коли Господь саме нас покликає бути свідками, носіями і проповідниками Його Євангелія в сучасному світі, кожен із нас повинен виконати особливе завдання і особливий обов’язок.

Декада місійності: перше завдання

Насамперед маємо молитися за тих, які ще не вірять у Бога, ще не прийняли Святих Таїнств Хрещення і Миропомазання, — за тих, які ще не мають відкритих горизонтів свого життя, не бачать остаточної мети, шукають сенсу власного існування тут, на землі. Апостол Павло каже, що відчував себе боржником перед тими, які ще не знають Бога: «Горе мені, коли б я не проповідував Євангелія!» (1 Кор. 9, 16). Тому він усе своє життя активно намагався познайомити кожну людину з тим Богом, Творцем і Спасителем, який дарував йому і кожному, хто вірує, життя вічне та участь у вічній славі Сина Божого.

Декада місійності: друге завдання

Друге наше завдання на цей десятиденний період — молитовно підтримувати всіх тих, які сьогодні звершують місійну працю Церкви. Ми повинні молитися за священиків, монахів, монахинь і мирян, які проповідують Боже слово там, де сьогодні ще не існує Христової Церкви або де люди не знають Бога, та які ведуть цих людей до Хрещення. Маємо молитися за ті новонароджені громади, парафії нашої Церкви. Для того щоб усвідомити, що така місія Церкви конче потрібна, нам сьогодні не треба виїжджати на місійну працю десь до Африки чи Південної Америки. Достатньо часом постукати у двері свого сусіда — ми можемо побачити поруч із нами багатьох нехрещених людей, які шукають Бога і потребують того, хто б їм благовістив слово Євангелія, бо, як каже апостол Павло, «як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано ж: „Які гарні ноги тих, що благовістять добро!“ (Рим 10, 14–15).


Декада місійності: третє завдання

Упродовж цих десяти днів ми повинні своїми пожертвами підтримати місійну працю нашої Церкви. Тому цієї неділі в усіх наших парафіях відбудеться збір пожертв на Місійний фонд УГКЦ. Кошти, які ми збиратимемо в усьому світі, хочемо скерувати на те, щоб проповідь Христового Євангелія могла досягнути всіх, хто на неї чекає. Я сьогодні отримую численні листи з різних куточків земної кулі і від наших вірян, і від тих, які почули про нашу Церкву. Люди просять мене прислати їм священника, проповідника Божого слова… Що я маю їм відповісти? Звідки взяти стільки місійних працівників у нашій Церкві, як не через місійний запал і дух усієї громади, спільноти віруючих людей в Україні та на поселеннях?

Тому прошу вас по-справжньому глибоко пережити тих десять днів очікування сили з висоти. З нашою думкою і молитвою за місію поширення Божого слова, яку наша Церква має здійснити в нашому світі, підтримаймо це святе апостольське діло нашими добрими ділами.

Цього року кожного дня Декади місійності нас вестимуть за руку віруючі християнські родини за посередництвом наших ресурсів, окремих матеріалів, щоб кожен міг гідно молитися і роздумувати впродовж цього періоду. Саме християнські родини свідчитимуть потребу і велич християнського ділення нашою вірою у воскреслого Спасителя.

Нехай Дух Святий прийде, одягне нас силою з висоти, щоб сила Його благодаті через наше життя могла поширюватися на весь світ, щоб ми здійснили завдання, яке нашій Церкві і сьогодні доручає Христос: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28, 19)!

† СВЯТОСЛАВ,
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae