СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЗнайомство з волонтерами і волонтериками: митрополит Борис Ґудзяк відвідав Самбірсько-Дрогобицьку єпархію
17 серпня митрополит Борис Ґудзяк продовжив свій візит солідарності до українських єпархій, відвідавши Самбірсько-Дрогобицьку єпархію УГКЦ. Господарем дня був владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький. У складі делегації владику супроводжували о. Марко Фесняк, Андреа Кохан-Ніґел та Софія Захарчук.
День розпочався в Дрогобичі — у катедральному соборі Пресвятої Трійці та єпархіальній канцелярії. Гості відвідали Дрогобицьку духовну семінарію блаженних священномучеників Северина, Якима та Віталія, де ректор семінарії отець-доктор Роман Андрійовський розповів про діяльність, зокрема наукову семінарії та малої семінарії, а також побачили приміщення Катехитичного інституту та Центру родини. Про це розповідає Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
Далі програма перенеслася до соціального містечка «Назарет» Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії. За словами організаторів, метою зустрічі було показати гостям не лише проєкти, а передусім людей, заради яких щодня працює Карітас. Владика Борис з делегацією пройшов територією містечка, відвідав храм блаженного священномученика Омеляна Ковча та шпиталь святого Івана Павла ІІ, побував в інклюзивному центрі денного догляду для дітей і в новому дитячому просторі «Безпечний дім».
У Центрі фізичної реабілітації та протезування для ветеранів і постраждалих від війни митрополит ознайомився із тим, як лікарі, фізичні та ерготерапевти працюють із ветеранами, допомагаючи їм відновлювати рухливість, самостійність і впевненість у власних силах. Гості побували в ерготерапевтичному кабінеті та спортивних залах, де відбуваються заняття з адаптивного спорту та рукопашного бою.
Окремою частиною програми стало знайомство зі спільнотами допомоги людям, які долають залежності: тут відновлюються чоловіки, жінки, а також жінки з дітьми. Гості завітали й до будинку соціально-паліативної допомоги імені владики Юліяна Вороновського, а також до соціальної спільноти взаємодопомоги «Наша Хата», де люди вчаться жити поруч і разом долати життєві труднощі.
Після цього делегація попрямувала до центру для молоді «Емануїл», де відбувався табір для дітей, вимушено переміщених через війну. Там владика Борис коротко зустрівся з матерями, які втратили синів на фронті.
У Трускавці, у колишній резиденції єпископа, функціонує реабілітаційний центр «Оранта». Центр поєднує фізичну та психологічну реабілітацію з арт-терапією для військових і їхніх родин; тут також діє музей, що розповідає про досвід виїзду з окупованих територій і про те, як війна змінює світ навколо людини. У цьому музеї група зустріла ветерана та іконописця Назара Бермеса, який подарував митрополитові Борису свою ікону — інтерпретацію ікони Богородиці з драгобицького храму святого Юрія.
Цікава історія пов’язана з каплицею реабілітаційного центру: на початку війни він приймав ВПО, серед яких багато вагітних жінок, і саме там охрестили 17 дітей, які народилися на початку повномасштабного вторгнення.
Найбільш зворушливою частиною дня стало знайомство з діяльністю дитячої благодійної спільноти «Волонтерики Коло Доброти», заснованої дрогобичанкою Іванною Балко. Ініціатива існує вже чотири роки: діти, які починали в першому класі, тепер навчаються у п’ятому, вои працюють з ветеранами, пораненими військовими та тими, хто побував у російському полоні. і щотижня відвідують військовий госпіталь у Трускавці. Діти пройшли спеціальний тренінг з психолонами перед тим як почати своє волонтерське служіння. За час волонтерства вони об’їхали з ветеранами всі 300 парафій єпархії, збираючи кошти на підтримку військових, і уже зібрали 9 мільйонів гривень.
Спершу гості долучилися до майстер-класу з розмальовування торб і кепок, який діти проводили разом із ветеранами. А потім разом із дітьми делегація поїхала до військового госпіталю в Трускавці, де зараз проходить лікування 300 військових.
«Ми побачили неймовірне поєднання добра і щирості. Військові обіймали дітей, широко усміхалися. Ці діти дуже справжні — бігали коридорами, забігали в палати до поранених обіймали всіх без страху, роздавали військовим холодний лимонад, і обіймали військових та нас знову і знову. Ветерани з балконів кричали дітям: „Ми вас любимо!“ Військові також дякували, що ми приїхали і їх відвідали, — казали, що для них це багато важить», — розповіла Софія Захарчук, керівниця апарату митрополита Бориса, яка супроводжувала групу під час зустрічі.
Діти приїжджають до госпіталю щотижня, і ця дружба між дітьми та військовими триває вже чотири роки. Коли до госпіталю привозять нових поранених — зокрема тих, хто щойно повернувся з полону, — діти виходять зустрічати їх першими. І, як кажуть дорослі, серед усіх, кого вони відвідують, саме звільнених з полону діти люблять найбільше — це їхні улюблені «пацієнти»
«Подорожуючи з владикою Борисом Україною, я бачила багато добра, але те, що тут відбувається, це неймовірне», — підсумувала Софія.
Митрополичий Фонд УГКЦ в США — «Healing of Wounds of the War in Ukraine Fund» з початку російського вторгнення підтримав 22 проєкти Карітас України та місцевих організацій на загальну суму $1,402,913
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
