VI Апостольська подорож Папи Лева XIV до Латинської Америки: Перу. День десятий

17 листопада 2026

У передостанній день Апостольської подорожі до Перу, 15 листопада 2026 року, Папа Лев XIV відвідав місто Куско, де зустрівся з вірними та представниками місцевих релігійних традицій, вшанував Пресвяту Богородицю, передавши Золоту троянду на честь Богородиці Вифлеємської, та очолив молитву «Ангел Господній» на центральній площі міста. Відтак Святіший Отець вирушив до перуанської Амазонії, де зустрівся з представниками корінних народів і місіонерами, наголосивши на необхідності захисту людської гідності та довкілля. Повернувшись увечері до Ліми, Папа привітав вірних біля Апостольської нунціатури й уділив особливе благословення хворим і літнім людям.

VI Апостольська подорож Папи Лева XIV до Латинської Америки: Перу. День десятий

Папа в Перу: народна побожність — жива віра, що єднає покоління

«Радуйся, свята Мати, ти народила Царя, що володарює над небом і землею», — цими словами антифону Папа Лев XIV розпочав свою проповідь під час зустрічі з вірними та представниками народної побожності, що 15 листопада 2026 року відбулася у формі Літургії слова в Національному археологічному парку Саксайваман поблизу Куско, у Перу. Це місце, відоме величними кам’яними спорудами часів імперії інків, стало простором спільної молитви та роздумів про віру, яка втілюється в культурі й повсякденному житті народів. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».

Вранці Святіший Отець попрощався зі спільнотою єпископської резиденції в Чіклайо, яка на кілька днів знову стала для нього гостинною домівкою. Опісля він відʼїхав до міжнародного аеропорту, звідки відлетів до Куско, міста в Андських горах на південному сході країни, розташованого на висоті майже 3400 метрів над рівнем моря. Тут від XIII століття і до завоювання іспанцями була столиця Імперії інків. Зустріч в вірними на території колишньої інкської фортеці зібрала 100 тисяч учасників, ще пів мільйонна людей вітали Папу вздовж дороги, якою він їхав з летовища.

Діва Марія — приклад відкритості до Божого слова

Виходячи з євангельської розповіді про Благовіщення, у якій Марія відповідає згодою на Боже покликання, Лев XIV під час проповіді звернув увагу на Її відкритість до Божого слова. Її «так» назавжди змінило хід історії. Папа нагадав, що християнська віра відкриває нам Бога, який не чекає, поки людина сама підніметься до Нього, а першим сходить назустріч Своїм дітям, шукаючи відкритого серця. Він запропонував поглянути на Богородицю як на Ту, що веде до зустрічі з Христом. Її готовність прийняти Божу волю зросла в середовищі побожної родини, де Вона навчилася молитися, роздумувати над Святим Письмом і жити згідно з Божим Законом. Саме тому Марія змогла розпізнати голос Господа в словах ангела та прийняти особливу місію — стати Матір’ю Божою і подарувати світові Ісуса.


Папа також підкреслив, що Бог наблизився до Марії в Назареті, серед звичних обставин Її життя, послуговуючись зрозумілими Їй мовою, символами та культурними знаками. Так само Господь шукає шлях до кожної людини, обираючи відповідні моменти й способи, щоб наблизитися до неї, відкрити її на Своє слово та провадити до спасіння. «Упродовж тисячоліть ця таємниця наново розкривалася в найрізноманітніших обставинах, але незмінною залишалася готовність Всемогутнього стати малим заради нас, щоб говорити з нами та приймати нас. Одним із найпрекрасніших виявів цього стала народна побожність», — зазначив Святіший Отець.

Народна побожність — жива віра Божого народу

Лев XIV звернув увагу на багатство народної побожності, у якій пам’ять про предків, віра родин, любов до Ісуса Христа, довіра до Діви Марії та шанування святих знаходять вираження в музиці, танцях, образах та інших традиціях, притаманних різним народам. Папа наголосив, що релігійні свята, паломництва й процесії не можна сприймати лише як культурні заходи. За кожною піснею, образом чи обітницею стоїть спільнота людей, які шукають Бога та відкриваються на Його присутність.


Святіший Отець заохотив переживати традиційні обряди як нагоду для зустрічі з Господом і свідчення про Нього — спочатку в парафіях, братствах і церковних рухах, а згодом і в суспільстві. Християни, які пізнали радість Євангелія, покликані ділитися нею з іншими, звіщаючи воскреслого Христа та свідчачи про любов до Бога і ближнього. Пояснюючи значення народної побожності, Лев XIV звернувся до слів свого попередника Папи Франциска, який назвав її «справжнім виявом спонтанної місійної діяльності Божого люду», а також «проявом богословського життя, оживленого дією Святого Духа, вилитого в наші серця» (Evangelii gaudium, 122, 125).

Народні традиції — школа братерства та миру

Роздумуючи далі над євангельською розповіддю про Благовіщення, Лев XIV звернув увагу на спільнотний вимір віри Діви Марії. Вона зростала у вірі серед свого народу, а зустріч із Богом не віддалила Її від інших, а навпаки — зробила носійкою дару, призначеного для всього людства. За словами Папи, справжня віра не ізолює людину, а допомагає їй будувати стосунки з Богом і ближніми. Це особливо важливо в сучасному світі, позначеному поділами, ранами та недовірою, які заважають людям усвідомлювати себе членами одного людського роду.


У цьому контексті народні релігійні традиції можуть стати простором єднання та примирення. Процесії збирають людей із різними поглядами, паломництва об’єднують родини, а святкування покровителя громади дає нагоду просити прощення, відновлювати стосунки й починати спочатку. Такі ініціативи, на переконання Святішого Отця, сприяють поширенню культури взаємної турботи та миру, що виходить за межі окремих громад. «Закликаю вас перетворити свята на школу братерства й милосердя, де люди разом працюватимуть, молитимуться, радітимуть і дбатимуть про тих, хто перебуває в нужді, щоб радість була спільною для всіх і щоб усі могли переживати її в єдності перед Богом», — наголосив Папа.

Народна побожність — спадщина, яку потрібно передавати молоді

Лев XIV назвав народні релігійні традиції цінним скарбом християнської єдності та солідарності, особливо важливим для виховання молодих поколінь. Він наголосив, що молодь повинна не лише брати участь у святкуваннях, паломництвах і процесіях, а й мати можливість долучатися до їхнього розвитку, пропонуючи нові ідеї та форми. Водночас збереження традицій, зауважив Папа, не означає простого відтворення минулого: кожне покоління отримує духовну спадщину, але покликане передавати її далі, збагачуючи й оновлюючи відповідно до викликів часу. Святіший Отець також підкреслив важливість належного християнського виховання: молодь потрібно знайомити зі Святим Письмом і життям святих, пояснювати духовний зміст релігійних свят та навчати переживати віру в церковній спільноті. Посилаючись на слова Папи Франциска, виголошені з нагоди Дня братств та народної побожності у 2013 році, він нагадав про необхідність «навчати їх святкувати віру в Церкві». Йдеться про передавання живого досвіду християнського життя, який постійно зростає й оновлюється навколо вівтаря. Саме Євхаристія є його центром і джерелом — «джерелом і вершиною всього християнського життя» (Lumen gentium, 11).

Марія — Мати й Покровителька народу Перу

Завершуючи проповідь, Лев XIV знову звернувся до постаті Діви Марії, яка посідає особливе місце в народній побожності Перу. Папа нагадав про мозаїку у Ватиканських садах, яку він благословив минулого року. Вона відображає різні форми марійської побожності, через які Богородиця супроводжує перуанський народ у радощах і скорботах та навчає його надії.

Ще одним свідченням глибокого поєднання християнської віри з культурою Анд Святіший Отець назвав гімн Ханакпачап місіонера Хуана Переса Боканеґри. Його поетичні образи, сповнені богословського змісту, виражають любов до Богородиці мовою, близькою до місцевої культури. Папа також згадав про церкву Святого апостола Петра в Андауайльясі як приклад творчого й чуйного звіщення Євангелія. Лев XIV наголосив, що справжній сенс кожної форми народної побожності полягає в тому, щоб об’єднувати людей навколо Христа й вести їх до Бога. Тому він ввірив Діві Марії, Цариці Вифлеємській (Reina de Belén), Матері та Покровительці Куско, шлях оновлення народної побожності в Перу.


На завершення Папа оголосив про дар золотої троянди для статуї Богородиці та запросив присутніх до спільної молитви. «Просімо Марію берегти нас у своєму серці, дарувати мир цій землі, надати сили тим, хто страждає, та дарувати всім нам благодать йти разом у любові до Її Сина», — закликав Святіший Отець. Після молитви й благословення він вирушив до катедральної базиліки Внебовзяття Пречистої Діви Марії.

Лев XIV: життя, покликання і віра — це таланти, вони є знаком Божої любові

У неділю, 15 листопада 2026 року, після зустрічі з вірними та представниками прихильників різних форм народної релігійної традиції, що відбулася у Національному археологічному парку Саксайваман поблизу міста Куско, Папа Лев XIV приблизно опівдні за місцевим часом прибув до катедрального собору Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, де очолив проказування молитви «Ангел Господній» на площі перед базилікою. Перед молитвою Святіший Отець запропонував роздуми над євангельським уривком від святого Матея, в якому Ісус розповідає притчу про таланти. Але насамперед він подякував вірним за їхню любов та живу віру, «що пульсує в цій чудовій спільноті, поруч із хворими та літніми братами, священниками та богопосвяченими особами». Святіший Отець також звернув увагу на статую-розпʼяття Господа, Захисника від землетрусів, Тайтача, покровителя міста Куско.

Коментуючи притчу про таланти (пор. Мт 25, 14–30), Єпископ Риму зазначив, що стародавні монети, про які розповідає притча, «уособлюють усе, що Господь подарував нам: наше життя, нашу віру, наше покликання». За його словами, «вони символізують Божу любов, яку Він дарує нам, щоб ми плекали її у своєму житті та ділилися нею з іншими».

Близькість до хворих та страждаючих

Папа особливо звернувся до тих, хто страждає тілом і душею через хворобу. У світі, де домінує «культура відкидання» та гонитва за матеріальною продуктивністю, хвороба сприймається як нещастя, що применшує цінність людини. Папа назвав це «великою брехнею». «У світлі Євангелія хвороба, пережита з вірою та поєднана з таємницею Христових Страстей, є шляхом до зростання в Його любові та її поширення. Ви перебуваєте в самому серці Церкви: ваше страждання, принесене з любов’ю заради спасіння душ, покликань та миру, стає духовною силою; ваша слабкість перетворюється на божественну силу, яка примножує таланти любові та спасіння», — сказав Лев XIV.


Заклик до священників і богопосвячених осіб

Звертаючись до духовенства, ченців і черниць, які залишили все заради служіння Богові, Святіший Отець нагадав про величезну відповідальність, вкладену в їхні «глиняні руки». Довірені їм Боже слово, Святі Таїнства та євангельські ради убогості, чистоти й послуху, а також душпастирський провід Божого люду — є найбільшими талантами. Папа закликав не боятися «витрачати життя заради Христа» та бути «видимими знаками Божого милосердя», адже це найкращий спосіб свідчення та заохочення нових покликань.

Звертаючи погляд на історичний образ Господа Захисника від землетрусів (Тайтача — «Татусь» мовою кечуа), який у 1650 році зупинив руйнівну стихію, Папа пригадав, що «достатньо було винести священне зображення на вулиці, щоб поштовхи припинилися й знову запанував мир». Він підкреслив, що мешканці Куско та всього Перу завжди мають у Ньому надійний притулок серед потрясінь історії.

Дар для місцевої громади

На знак глибокої єдності з місцевою громадою, здійснюючи особливий акт побожності, Папа Лев XIV передав у дар спеціальний фальдельїн (faldellín) для розп’яття. Це пишна спідничка або декоративний фартух, яким згідно з місцевою традицією «одягають» нижню частину хреста або стегна розп’яття. Цей жест став виявом любові Папи до народу, який вміє терпіти з гідністю та християнською надією. «Дивлячись на Господа Захисника від Землетрусів, одягненого в цей фальдельїн, пам’ятайте, що Вселенська Церква з вами», — промовив Святіший Отець, запрошуючи присутніх звернутися до Пресвятої Богородиці та ввірити Її заступництву здоров’я хворих та святість священників і богопосвячених осіб. Після благословаення Лев XIV особисто підійшов до присутніх на сходах храму хворих і людей з інвалідністю, почергово вітаючись з кожним.

Папа народам Амазонії: Церква захоплюється тим, як ви долаєте випробування

На п’ятий день Апостольського візиту до Перу, у неділю, 15 листопада 2026 року, після відвідин міста Куско, де він зустрівся з представниками рухів, пов’язаних з різними формами народної побожності, та очолив молитву «Ангел Господній», Лев XIV відлетів до міста Пукальпа, розташованого серед тропічних лісів Амазонії, на березі великої річки Укаялі. Папу зустріли представники влади, після чого він вирушив до Малекон Пуерто-Кальяо (ісп. Malecón Puerto Callao) — набережної зони Пукальпи, де відбулася зустріч з місіонерами та представниками амазонських народів. Після привітального слова Апостольського вікарія Пукальпи Ауґусто Мартіна Кіхано, двох свідчень представників місцевого населення та музичного виступу, до присутніх звернувся Святіший Отець.

Зустріч, сповнена яскравих барв

«Дорогі брати та сестри, з вдячністю та зворушенням я сьогодні перебуваю серед вас у Пукальпі, на цій „барвистій землі“ в самому серці перуанської Амазонії, — сказав Папа, розпочинаючи свою промову. — Я дякую Богові та всім вам, бо відчуваю обійми цієї багатогранної спільноти. Розмаїття ваших облич та вашого походження є підґрунтям для жвавої зустрічі, сповненої яскравих барв. Дякую вам також за ваші слова, за ваші пісні та за те, що й сьогодні поділилися з нами болем і надіями, які носите у своїх серцях».

Звертаючись до місіонерів та представників амазонських народів, Єпископ Риму підкреслив, що бажає зміцнити їх у вірі та надії, підтримуючи їх у прагненні до справедливості та миру. «Протиріччя, що розділяють людство та спотворюють творіння, мають драматичний вплив на ваші громади», — сказав він, додаючи, що роки місіонерського та єпископського служіння на цій землі допомогли йому зрозуміти значення того, що Церква має йти разом з людством, щоб вірно служити Господу: «Це умова того, щоб уподібнитися до Ісуса Христа та слідувати за Ним тут і зараз, очікуючи на Його повернення», — пояснив він.


Крик землі та крик бідних

Далі Наступник святого Петра процитував слова Апостольського напоумлення «Querida Amazonia», в якому Папа Франциск писав: «Я мрію про Амазонію, яка бореться за права найбідніших, корінних народів, найбільш знедолених, де їхній голос буде почутий, а їхня гідність — захищена» (п. 7). Лев XIV додав, що, на жаль, голос, який сьогодні лунає з цих місць розповідає про рани, які ще не загоїлися, а навпаки — поглибилися. «Крик землі та крик бідних лунають разом, викриваючи ринкову логіку та визискування, які ставлять під загрозу саму рівновагу створіння. Захист амазонських лісів неможливо відокремити від турботи про народи, які їх населяють; цілісна екологія, соціальна справедливість та духовне життя йдуть пліч-о-пліч», — наголосив Папа.

Єпископ Риму прокоментував свідчення, які прозвучали на початку зустрічі. У першому йшлося про те, що навіть захист власного дому може коштувати життя. Протягом останніх років багатьох лідерів корінних народів було вбито за те, що вони захищали свої території. «Кров цих братів, — наголосив Святіший Отець, — взиває до Бога, а від людей вимагає справедливості». Друге свідчення розкрило драматичну ситуацію, пов’язану з відсутністю доступу до охорони здоров’я та освіти в багатьох громадах через географічну віддаленість та нехтування з боку державних інституцій. Папа висловив глибокий сум з приводу ситуацій уразливості, в яких перебувають багато жінок, дівчат та підлітків, а також згадав про велике страждання жертв насильства й зловживань. «Ці глибокі душевні рани часто завдаються в атмосфері мовчазної співучасті та безкарності», — зауважив він.


Потреба в особистому та спільнотному наверненні

Папа наголосив, що у будь-якій сфері корупція та свавілля підривають фундаментальну віру в доброту людини, і в цих контекстах Євангеліє повинно звучати ще сильніше як заклик «до особистого та спільнотного навернення, даруючи нову надію на зцілення, розраду та відшкодування». Єпископ Риму зауважив, що Пукальпа — це молоде місто, яке потребує морального та педагогічного відродження, тому слід невпинно трудитися задля якісної освіти, яка би, з одного боку, виходила з контексту місцевих цінностей і та мудрості, а з іншого боку, щоб готувала нові покоління до великих глобальних викликів.

Цілісна екологія — вираз цивілізації любові

«У відповідь на тенденцію розглядати цей величезний регіон як джерело ресурсів, що підлягають видобутку, ми покликані розвивати та зміцнювати іншу парадигму — ту, що випливає зі слухання Ісуса Христа та Його Євангелія», — наголосив Єпископ Риму, пригадуючи енцикліку Laudato si’, в якій Папа Франциск засудив руйнівні наслідки панівної технократичної парадигми, яка прагне поглинути природу та культури заради миттєвого прибутку на користь небагатьох (див. № 106–114). «Цій моделі ми маємо наполегливо та далекоглядно протиставити цілісну екологію — вираз цивілізації любові, — підкреслив Лев XIV. — Альтернативне бачення, вкорінене в мудрості народів, які різними мовами визнають, що все у світі тісно пов’язане між собою. Ви добре знаєте про рани, заподіяні бездумним вирубуванням лісів, забрудненням вод через нелегальний видобуток корисних копалин та розливи нафти, які не є випадковими, а є гіркими плодами свавільного визиску природних ресурсів, що становить загрозу для населення». До цього, за словами Папи, додається тінь торгівлі наркотиками, яка експлуатує бідність молоді, заманюючи її фальшивими ілюзіями про заробіток.

Церква «з амазонським обличчям»

«Церква захоплюється вашою здатністю витримувати випробування та починати все спочатку, — вів далі Святіший Отець. — Ви є свідченням обличчя Господа Ісуса, Який не сходить з хреста, а віддає життя за свій народ. Христос ніколи нас не покидає! Христос з вами! Церква з вами, і ви є її членами! Ми — Тіло Христове!». Папа додав, що зусилля Церковної конференції Амазонії та Панамазонської церковної мережі спрямовані на те, щоб дедалі більше формувати Церкву «з амазонським обличчям», здатну поєднувати звіщення Євангелія зі сприянням цілісній екології. Він визнав, що у вікаріаті, який за площею дорівнює цілим країнам, налічується лише двадцять п’ять священників. В цьому контексті він висловив щиру вдячність черницям, ченцям та мирянам, залученим у душпастирство, «які з героїчною вірністю бережуть віру в найвіддаленіших селах. „Ми маємо підтримувати їхнє формування та визнавати їхнє служіння“, — наголосив Лев XIV.

«Дорогі брати та сестри: ви не самотні на своєму шляху. Нехай Пресвята діва Марія, Мати Амазонії, завжди чуває над вами, вашими родинами та громадами і благословляє ваші мрії. Прямуйте вперед із мужністю та надією! Нехай Бог благословить Амазонію!» — побажав він на завершення.

Папа в Амазонії: насильство над народом є насильством над землею, і навпаки

«Чинити добро означає боротися з насильством любов’ю і відповідати на корупцію чесністю. Там, де піклуються про людину, земля процвітає, а культура любові зцілює від морального забруднення, яке є причиною кожної рани, завданої творінню — нашому Спільному дому», — сказав Папа Лев XIV, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у неділю, 15 листопада 2026 року, очолив в спорткомплексі «Villa Deportiva Regional Ucayali» в Пукальпі, що в перуанській Амазонії. Під час переїзду він зупинився у катедральному соборі Пукальпи. Вздовж вулиць його вітали та зібралися на Святу Месу приблизно 100 тисяч людей. Це Євхаристійне богослужіння стало завершальною подією його передостаннього дня перебування в Перу.

Визволення та навернення

Коментуючи під час проповіді притчу про таланти, Святіший Отець зазначив, що вона запрошує нас замислитися над тим, якими є наші стосунки з Богом. За його словами, тут треба чітко зрозуміти, що означає сказати, що Бог є Володарем і що для людини означає бути слугою. «Ці слова, які у світі дуже позначені жорсткими стосунками влади, в устах Христа набувають нового й несподіваного значення. Він вимовляє їх саме для того, щоб оновити наш спосіб мислення та дії. Адже тим, хто у світі є слугою, Ісус звіщає свободу, а тих, хто вважає себе паном, навчає навернутися», — мовив Лев XIV, підкресливши, що призиваючи всіх до братерства, «єдиний справжній Владика запрошує нас перемінити життя, перетворюючи стосунки та суспільства, в яких ми живемо».

Примноження дарів

Далі проповідник звернув увагу на те, що господар запрошує «вірного і доброго слугу» ввійти в радість свого пана. За словами Папи, це означає «відповісти на доброту та довіру», яку Бог виявляє щодо нас. «Праця, про яку Він нас просить, — це не ознака гноблення та віддаленості, а запорука спільності та щастя. Господь першим виявляє до нас доброту й довіряє нам Свої дари», — сказав Святіший Отець, зазначивши, що примножувати отримані від Нього таланти означає «звершувати справедливість і шукати істину, піклуватися про ближнього і про суспільство».


Довіра і страх

Поведінка «лихого й лінивого слуги», який закопав талант через страх, як зауважив Єпископ Риму, є для нас випробуванням: якщо господар виявив добро та довіру щодо слуг, той і надалі вважає його жорстоким. «Натомість Бог каже нам: я довіряю твоїм здібностям, я аж ніяк не пригнічую твоє життя, а люблю його. Я ділюся з тобою своїми дарами: довіряю їх тобі, щоб вони приносили плоди — для радості, якою я хочу ділитися з усіма», — підкреслив Лев XIV, пояснивши, що слуга з притчі названий лихим, бо «вважає, що Бог є як господарі цього світу». «А господарі цього світу часто вважають, що є Богом», — вказав проповідник, додаючи, що притча спонукає нас перейти від страху до довіри до Бога, усвідомити, «що ми є Його любими дітьми».

Звіщення викуплення

«Притча, яку розповів Ісус, є дуже актуальною, оскільки вона ставить перед нами питання: що ми робимо з дарами, які Бог нам дає, насамперед із даром життя та даром землі. Ці два дари тісно пов’язані між собою: одне не може існувати без іншого. Здоров’я нашого життя та здоров’я землі, на якій ми живемо, нерозривно пов’язані: тому все, що ображає гідність життя, руйнує красу землі. Підприємливість людини та турбота про створіння нерозривно пов’язані: тому все, що експлуатує працю, грабує довкілля. Соціальний мир та екологічна рівновага нерозривно пов’язані: тому насильство над народом є насильством над землею, а насильство над землею є насильством над народом», — наголосив Папа, зауваживши, що так Христове слово входить у драму нашої історії, тож він доєднується до голосу своїх попередників Бенедикта XVI і Франциска, викриваючи «болючий зв’язок» між знищенням довкілля Амазонії та загрозою для гідності її населення.


З цього випливає заклик «не закопувати таланти», які дає Господь і якими є «сила щоб відновлювати та лікувати страждання, заподіяне жадібністю та спрагою панування». «У цьому контексті Євангеліє, яке ми щойно почули, стає проголошенням визволення та надії для всього народу. Саме нам, кожному з нас, належить відповісти на це послідовно та відважно», — мовив Лев XIV.

Три особливі таланти

Проповідник заохотив «примножувати таланти», які їм довірив Господь, плекаючи три дійсності. Першою є «разом плекати віру», тобто, бути народом, «який відзначає спасіння, дароване Богом, і лікує рани людства». «За прикладом Христа, Слова, що стало тілом, спостерігайте за щоденною дійсністю з мудрістю, що походить від Євангелія, відкриваючи для всіх майбутнє, сповнене справедливості», — сказав Святіший Отець, нагадуючи, що ця місія починається з молитви та підтримується таїнствами.

Далі Папа заохотив мешканців перуанської Амазонії плекати «нашу величну людськість». Це, за його словами, стосується насамперед молоді та виявляється у дбанні про найменших і піклуванні про літніх людей, у солідарності з убогими та пригнобленими. Бо там, де піклуються про людину, земля процвітає, а культура любові зцілює від морального забруднення.

Врешті, Лев XIV закликав «перед обличчям випробувань плекати радість». Християнин знає, що ця радість походить не «від наркотиків багатства та влади», а з віри, бо «її підвалинами є Божа благодать». «Переживаючи випробування та виклики, разом будуймо щасливе, мирне та вільне суспільство, дивлячись на Господа Ісуса, Який встановлює мир Своїм хрестом, беручи на Себе всі наші труднощі. Просімо Його, Відкупителя, супроводжувати нас на нашому шляху, даруючи нам світло надії. Нехай же Його Мати Марія, Непорочна Діва, завжди втішає та захищає нас», — побажав на завершення проповідник.

Після Святої Меси Папа відʼїхав до аеропорту та відлетів до столиці Ліми, де в понеділок, 16 листопада, завершить відвідини Перу.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae