«Як свідки Христового воскресіння маємо обов’язок нести цю правду в знедолений світ», — митрополит Євген Попович
Це пасхальне слово архиєпископа і митрополита Перемишльсько-Варшавського Євгена Поповича є глибоким духовним роздумом над таємницею Воскресіння Христового в контексті сучасного світу. Воно поєднує богословське осмислення спасіння з болем війни, відкриваючи Пасху як джерело надії, миру та перемоги життя над смертю.

З цієї Воскресної проповіді митрополита Євгена Поповича ви довідаєтеся:
- у чому полягає головний сенс Пасхи Христової для людини?
- як Христос переміг смерть і що це означає для людства?
- чому воскресіння Христа важко зрозуміти людським розумом?
- яке значення має досвід смерті близьких у розумінні віри?
- як можна пояснити роль Божого миру в житті людини і світу?
- який зв’язок між Пасхою та сучасною війною в Україні?

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Дорогі в Христі браття і сестри!
Після довго часу приготувань та посту ми увійшли сьогодні в храм Божий, щоб зануритися у джерело життя вічного, яким є Пасха Христова, свято сповнення Божої обітниці супроти людини.
Пасха як перехід від смерті до життя
Господь Бог довго приготовляв людину на цей день, минали сторіччя, та приходили нові покоління, аж до дня коли Відвічне Боже Слово воплотилося приймаючи нашу людську натуру, замешкало між нами як один з нас, отримало ім’я Ісус, та ради нас та нашого спасіння було розіп’яте на хресті, куди принесло себе як непорочне ягня в жертві за всіх нас. Смерть Ісуса Христа та Його славне воскресіння є нашою Пасхою. Бо Пасха Христова — це перехід від смерті до життя, Ісус Христос перший переміг жало смерті, він своєю смертю на хресті переміг силу смерті, яка тримала все людство в оковах неволі після первородного гріха.
У своїй переможній смерті та славному воскресінні, Христос всім нам дарує перемогу над нашою смертю, та виводить нас з неволі гріха до життя нового, до життя нової відкупленої людини.
Від страху до віри
У Пасхальному часі бачимо страх і здивування жінок мироносиць та учнів Христових, які з великим трепетом пережили факт порожнього гробу та й всі христофанії, тобто появи Христа після воскресіння.
Те, що вражає всіх нас, — це слова ангела, який жінки мироносиці почули біля порожнього гробу. Ангел сказав до них: «Не бійтеся, Чому шукаєте Живого між померлими? Його нема тут, він воскрес. Ідіть і проповідуйте його учням».
Тим самим і ми сьогодні не можемо боятися, мусимо відкрити наші серця і наш розум на радість Воскресіння Христового, бо вже більше ні зло, ні гріх, ні смерть не володітимуть нами. Бо нас визволено з рабства гріха до життя в Господі.

Сенс життя у світлі Воскресіння
Свято Пасхи є святом віри, бо ні розумом, ні нашим серцем, ми не в силі збагнути цього акту Божої любові для нас, вона перевищує наш спосіб розуміння світу, життя, наших земських сподівань та калькуляції. Нащодень ми є забігані, рідко думаємо про наше майбутнє вічне життя, часами здається нам, що ми всесильні та безсмертні, але так воно не є! Ми є слабі, немічні й смертні! Щойно, коли станемо над гробом дорогої нам людини, якої тіло віддаємо землі, думаємо, чи це вже кінець! Чи така мала бути мета життя людини? Чи труд і зусилля, яке людина переносила щоденно мав сенс? Тоді, зачинаємо розуміти, що сенс нашого життя та смерті є вписаний в життя, смерть та воскресіння Ісуса Христа! Що кожна людина, яка шлях земського життя долає з Христом, яка з ним вмирає на хресті свого життя, з ним стає також до нового життя, де, як співаємо в наших похоронних богослужіннях, немає вже болю ні печалі, але є життя безконечне. Тому, між іншими, в пасхальному часі, їдемо з молитвою на гроби наших близьких, щоб їм сповістити, що Ісус Христос силою свого воскресіння, виводить з аду душі померлих.
Мир Христовий як відповідь на зло
Дорогі в Христі!
Воскреслий Христос при зустрічі зі своїми учнями передає їм свій МИР, коли говорить до них: «МИР ВАМ». Це саме і стається сьогодні, Він Воскреслий хоче наповнити наші серця своїм Божим миром. Бо коли Божий мир буде в нас, то ми стоятимемо осторонь від всякої нечесті та гріха. І тоді ні страх, ні трепет нами більше не володітимуть, в тоді «сильні того світу» — яких сила та престиж нерідко збудований на кривді та крові невинних людей не матимуть влади над нами.
Коли б світ прийняв «Божий мир», який дає нам Воскреслий Христос, тоді по всій землі не було б:
- знущання людини над людиною,
- ненависті один до одного,
- смерті невинних та ненароджених,
- війни, що винищує людське життя,
- егоїзму та ксенофобії, які за ніщо мають права другої людини.
Війна і віра у перемогу добра
Наше цьогорічне переживання Пасхи Христової вписується в контекст дуже неспокійного світу, який роздирають війни та політична нестабільність.
Ми, як український народ, надалі переживаємо трагедію страшної війни, яка вже від років ранить тіло нашого народу. На українській землі, сьогодні сум й біль, бо практично щоденно небо розриває гук смертоносних ракет й шахедів, щоденно по українських містах й селах їдуть похоронні процесії з тілами вбитих внаслідок цієї божевільної війни, але мимо так великого горя та терпіння, народ стоїть, бо в ньому віра в перемогу добра над злом, любові над ненавистю, бо народ вірить що справжній мир, після нашого страсного тижня, принесе нам воскреслий Ісус Христос, а не сильні цього світу, яких слова є мертвою буквою, та які ні за що мають людський й божий закон.
Поклик бути свідками Воскресіння
Дорогі в Христі!
Попри те, що сьогоднішній світ живе неначе побіч Пасхи Христової, ми як свідки Його воскресіння маємо обов’язок нести цю правду в знедолений світ, та життям своїм свідчити про перемогу добра над злом, — життя над смертю. Такими свідками були наші батьки та новомученики нашої Церкви, які попри різні життєві труднощі та випробування гідно несли свій хрест — бо знали, що кожна хресна дорога колись завершиться, та на Голгофі нашого життя, чекає нас, Пасхальний Непорочний Агнець Божий — Ісус Христос.
Пасхальні побажання віри і надії
Дорогі брати й сестри, всім Вам бажаю благословенних Свят Христового Воскресіння. Всім Вам бажаю переживати Пасхальні свята;
- З вірою в перемогу Ісуса Христа над гріхом та смертю,
- З вірою у воскресіння мертвих
- З вірою, що коли наше тіло покладуть до гробу, цей день буде нашою вічною пасхою,
- З надією на краще майбуття тут на землі, яку Бог нам дарував для дочасного життя,
- З усильним переконанням, що останнє слово у цьому світі, не належить, до тих хто сіє смерть та терор, але до того хто дає надію та вселяє любов у наші серця.
- Щоб ми пам’ятали, що кінцеве слово все належатиме тому, хто смертю смерть подолав і нам життя вічне дарував.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Χριστόςἀνέστη! — Ἀληθῶςἀνέστη!
Christusresurrexit! — Vereresurrexit!
† Євген Попович,
архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви






