Відбулася 21-ша проща Київської архиєпархії до чудотворної Вишгородської ікони Божої Матері

28 травня 2026

25 травня 2026 року відбулася 21-ша Архиєпархіальна проща до чудотворної Вишгородської ікони Божої Матері, яка цьогоріч проходила під гаслом: «Під Покровом Богородиці — до Христа». До однієї з найдавніших святинь Київської Церкви прибули численні паломники з різних міст і сіл України, щоб спільно молитися за Україну, її захисників і захисниць, перемогу та справедливий мир.

Відбулася 21-ша проща Київської архиєпархії до чудотворної Вишгородської ікони Божої Матері

Прочан традиційно зустрічало духовенство храму, а центром паломництва стала спільна молитва перед чудотворною Вишгородською іконою Божої Матері — святинею, яка впродовж століть є знаком особливої опіки Пресвятої Богородиці над українським народом. Про це пише парафія Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Ірпеня.

Божественну Літургію очолив митрофорний протоієрей Мирослав Латинник у співслужінні священників Київської архиєпархії УГКЦ.

У проповіді отець Мирослав наголосив на особливому духовному значенні Вишгорода для українського християнства: «Вишгород є місцем особливої Божої присутності та материнської опіки Пресвятої Богородиці над українським народом. Ми сьогодні прийшли до нашої Матері. Вона дуже багато бачила упродовж історії нашого київського християнства. Вона бачила, як палали міста і села, як приходив ворог, як людські серця переживали біль і втрати. Але ще нечувано ніколи, щоб Вона не помогла, чи у горю, чи в недолі цього земного життя».

Душпастир також підкреслив, що погляд Вишгородської Богородиці є «поглядом вічності, променем Божого світла, скерованим у темряву людських страждань», саме тому до цієї святині щороку приходять тисячі людей зі своїми молитвами, болями та надіями.

Особливою подією прощі стало прибуття владики Йосифа Міляна, єпископа-помічника Київської архиєпархії УГКЦ, який долучився до паломників після участі у поминальних заходах у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві, пов’язаних із перепохованням провідника ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії.

У своєму слові владика Йосиф наголосив: «Вишгород — це і історичне місто, і жива духовна пам’ять українського народу, місце, де покоління українців вчилися молитви, вірності Богові та любові до своєї землі. Саме тут особливо відчувається нерозривний зв’язок між історією Київської Церкви, мучеництвом нашого народу та надією на Боже провидіння у теперішній час війни. Місце, де Богородиця промовляє до кожного».

Після завершення Божественної Літургії паломники зібралися біля чудотворної ікони Божої Матері на спільну молитву, виявляючи свою любов, шану та довіру до Пресвятої Богородиці. Відтак владика Йосиф Мілян очолив чин освячення води разом із духовенством та прочанами.

На завершення прощі вірні поклали квіти перед чудотворною Вишгородською іконою Божої Матері, довіряючи Її материнській опіці свої родини, рідні міста та всю Україну.

Довідка

Вишгородська ікона Богородиці — одна з найдавніших і найшанованіших святинь українського християнства. За церковним переданням, її першообраз був написаний святим євангелистом Лукою. У V столітті ікону перевезли з Єрусалима до Константинополя, а 1131 року Константинопольський Патріарх подарував її київському князеві Мстиславу Великому. Святиню розмістили у Дівочому монастирі у Вишгороді, від чого вона отримала назву Вишгородської.

У XII столітті ікону викрав князь Андрій Боголюбський і перевіз до Володимира-на-Клязьмі, після чого вона стала відомою як Володимирська ікона Божої Матері. Згодом святиня перебувала у Володимирі та Москві, а нині зберігається у Третьяковській галереї в Москві.

Вишгородська Богородиця відігравала важливу роль у духовному житті Київської Русі, а сам Вишгород був одним із центрів паломництва завдяки цій іконі та мощам святих Бориса і Гліба.

Після відновлення незалежності України у Вишгороді постала громада УГКЦ, а 2005 року було освячено Собор Вишгородської Богородиці, де для почитання встановлено копію чудотворної ікони. Від 2006 року до святині відбуваються паломництва, а 2015 року Блаженніший Святослав проголосив собор відпустовим місцем із правом повного відпусту.

Фото: о. Сергій Капущак
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ