«Я ходив, молився і кланявся …», — владика Богдан Дзюрах в Гарнізонному храмі

27 березня 2023

26 березня 2023 року у Гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах у співслужінні духовенства храму.

«Я ходив, молився і кланявся …», — владика Богдан Дзюрах в Гарнізонному храмі

У своїй проповіді владика Богдан зосередив увагу на уривку із Євангелія від Марка про оздоровлення хлопця, який мав німого духа, — повідомляє Юліана Лавриш для інтернет-ресурсу «Капеланство.info» та пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.

«Читаючи сьогоднішнє Євангеліє від Марка, ми стаємо свідками реакції на слова Ісуса Христа. Побачивши горе батька, в якого був хворий син (мав німого духа), Ісус промовив: „Приведіть його до мене“ (Мр. 9, 19). І відразу ж після цього євангелист Марко продовжує: „І привели його до нього“ (Мр. 9, 20). Сьогодні ми усі прийшли до Нього — до Ісуса Христа», — зазначив владика Богдан Дзюрах.

Гарнізонний храм — унікальне місце

Продовжуючи свою проповідь, архиєрей наголосив на унікальності Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.

«Ми прийшли до цього храму, який є унікальний, є особливий в усій нашій Церкві. Тут в особливий спосіб відчувається присутність численних Ангелів-Охоронців не тільки кожного з нас, але ангелів-охоронців нашої землі, які віддали своє життя за волю, за незалежність, за свободу, за гідність нашого народу, за життя кожного з нас зокрема. Ми приходимо до цього храму ще і для того, щоби поклонитися їхньому подвигу. Вчора, проходячи по цій бічній наві, я зробив таке порівняння. Я ходив від однієї фотографії до другої так, як ходив від одного нетлінного тіла наших стародавніх українських подвижників до іншого, перебуваючи у печерах Києво-Печерської лаври. Я ходив, молився і кланявся… Цей тисячолітній подвиг нашого народу силою і благодаттю Святого Духа продовжується у нашій Церкві. Ми очищаємо нашу землю від ворожих нашарувань, від ворожої сили агресора», — закцентував владика.

Любов збудує Україну

Повертаючись до недільного тексту Євангелія (Мр. 9, 17–31) проповідник закликав йти за Ісусом, адже тільки Він — Єдиний наш Спаситель, рятівник, лікар душі і тіла. «Сьогодні ми приходимо до Нього саме з такими думками», — підкреслив апостольський екзарх.

А відтак владика Богдан наголосив на важливості віри в Ісуса та силі любові, якою збудується Україна. «Ми приходимо до Нього, адже знаємо, що Він порятує нас, зцілить наші рани, діткнеться своєю божественною десницею до нашої зраненої душі, відновить нашу надію, скріпить нашу віру, дасть нам силу до любові. Тільки любов буде здатна визволити Україну і відбудувати її. Любов збудує Україну», — ствердив проповідник.

Служіння священнослужителів у Божому спасительному промислі

Єпископ у своєму слові звернув увагу присутніх на роль священнослужителя у Божому спасительному промислі. «Господь у своєму милосерді і у своєму промислі послуговується людьми — це така Його педагогіка, методологія служіння для свого народу. Коли священники та єпископи виконують своє служіння, то роблять це не з власного імені, але з мандату Господа. Це Він їх посилає, ділиться з ними своєю місією, запрошує їх до участі у своєму спасительному ділі. Так важливо нам пам’ятати про це», — наголосив архиєрей і додав, що священники видимим символом того, що Бог є з людиною, що Він є близько. «Але той Найголовніший, до кого я йду, — це Ісус. Він, власне, послуговується людьми. Коли Ісус здійснював свою пророчу місію, то сказав до апостолів: „Хто вас приймає, той мене приймає“ (Мт. 10, 40). А після свого Воскресіння, з’явившись між ними, Він промовив такі слова: „Як мене послав Отець, так я посилаю вас“ (Ів. 20, 21). А далі дихнув на них і сказав: „Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються“ (Ів. 20, 22–23). І, зустрічаючи священника, ми зустрічаємо невидимого Бога, Який схиляється над нашою душею, Який підносить і кріпить нас своєю благодаттю», — сказав владика Богдан.

Подякуймо Богові за Його присутність поміж нами

Потім єпископ висловив до усіх присутніх в храмі два прохання. У першому архиєрей закликав людей, щоб вони приступали до священників з вірою у своїх проханнях і потребах. А відтак, владика Богдан, згадуючи нещодавню свою участь в похороні двох захисників, сказав наступне: «Кілька днів тому я був на похороні двох наших захисників і бачив служіння священників цього храму. Це нелегке служіння, бо вони теж люди і перепускають через себе весь біль, страждання і сльози нашого народу. Але вони не є звичайними учасниками похоронної процесії. Вони є знаком і знаряддям Божої присутності, Божого спасенного діяння. І те слово з вуст священника несе обітницю спасіння і вічного життя. Бо ми є тут як віруючі люди і ми визнаємо в молитві „Вірую“ „очікую воскресіння з мертвих і життя будучого віку“. Тому сьогодні відновімо нашу віру в Божу присутність в Церкві, невидиму, але реальну присутність. І присутність видиму у Його служителях. Подякуймо Богові за Його присутність поміж нами», — сказав проповідник.

Друге прохання до вірних полягало у молитві за душпастирів, щоб ті перебували з Богом. «Бо тільки тоді, коли священник буде жити з Богом, він зможе передавати вам Боже життя, любов і надію, — аргументував своє прохання до людей апостольський екзарх і додав, — моліться за всіх священників, єпископів, за Святішого Отця, щоб вони були для кожної людини переконливим знаком Божої присутності та дієвим знаком Його спасенного діяння».

Капелани є повними Божої любові

На завершення владика Богдан подякував настоятелю, духовенству та парафіянам Гарнізонного храму за допомогу українському народові та захисникам.

«Хочу подякувати душпастирям Гарнізонного храму, насамперед настоятелю — отцю Тарасові Михальчуку, капеланам. Я мав нагоду останніми днями багато спілкуватися з отцями-капеланами, вони є повними Божої любові. Саме та Любов дає переживати з народом свої випробування, йти дорогою Христа, пам’ятаючи, що остання стація не буде вкладення Ісуса до гробу, але — Воскресіння з мертвих. Дякую всім парафіянам і прихожанам храму за те, що постійно творите добро. Ми перемагаємо зло добром, коли очищуємо наше серце від зла. У цій святині б’ють струмені особливої Божої благодаті. Також перемагаємо зло, коли ми творимо добро. Цей храм є місцем, де твориться так багато добра для нашого народу, для захисників, для родин загиблих», — підкреслив архиєрей.

Йти за воскреслим Христом — це велика сила

З подячним словом до владики Богдана звернувся настоятель Гарнізонного храму Святих апостолів Петра і Павла отець Тарас Михальчук.

«Ми познайомились з владикою Богданом у 2006 році. Він викладав у Львівській духовній семінарії Святого Духа. Коли владика розпочав лекції, то за кілька місяців його проголосили єпископом нашої Церкви. Владика Богдан служив у Києві, як секретар Синоду єпископів нашої Церкви. Відтак уже два роки він звершує своє служіння як екзарх для українців греко-католиків у Німеччині та країнах Скандинавії. Владико, кожне ваше слово торкало серце, зворушувало до сліз. Йти за воскреслим Христом — це справді велика сила, це те, що нас надихає», — наголосив отець Тарас.

Настоятель храму подарував владиці Богданові Дзюраху особливу ікону — триптих Пресвятої Богородиці, яка є найдавнішою реліквією святині, датованою 1590 роком.

«Щомісяця, впродовж багатьох років, зустрічаємося біля цієї реліквії на молитві із родинами полеглих воїнів. Владико, хочемо подарувати копію цієї ікони, щоб у своєму екзархаті ви з отцями мали особливу нагоду звершувати молитву біля цього триптиху Пресвятої Богородиці і пам’ятати всіх нас», — додав отець Тарас Михальчук.

Фото: Роман Дацьо
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ