«Воскресіння — це не лише історична подія, але й місія»: Великоднє послання владики Миколи кардинала Бичка
З наближенням світлого свята Воскресіння Христового слова нашого Господа, сказані ним у cвітлиці напередодні Страстей Христових: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його», лунають особливо чітко і вчасно, адже стосуються безпосередньо нашого сьогодення. Вони є частиною Його прощальної промови, свідченням любові, яке Він залишив своїм учням перед тим, як добровільно піти назустріч стражданням, зраді та смерті.

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ
Його Еміненції Миколи кардинала Бичка
«Мир залишаю вам, мій мир даю вам»
(Ів. 14, 27)
Христос Воскрес!
Дорогі в Христі!
З наближенням світлого свята Воскресіння Христового слова нашого Господа, сказані ним у cвітлиці напередодні Страстей Христових: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його», лунають особливо чітко і вчасно, адже стосуються безпосередньо нашого сьогодення. Вони є частиною Його прощальної промови, свідченням любові, яке Він залишив своїм учням перед тим, як добровільно піти назустріч стражданням, зраді та смерті. Христос не обіцяє втечі від світових негараздів. Натомість Він дарує мир, який світ не може створити, домогтися чи нав’язати. Мир, що ґрунтується на єдності з Богом, народжений на хресті та об’явлений у Воскресінні.
Під час Страсного тижня ми розмірковуємо над різким контрастом між насильством у світі та Христовим миром. Світ відповів Йому ненавистю, несправедливими звинуваченнями та розп’яттям, проте Христос відповів прощенням, милосердям та самовідданою любов’ю. Святий Іван Золотоустий у своїх проповідях нагадує нам: де Христос, там мир; а де мир, там Христос. Цей мир — це не сентиментальність, а плід божественної сили. Це той мир, який дозволив Христу мовчки стояти перед Пилатом, пробачити своїх катів і без страху піти на смерть.
Вранці, у свято Пасхи, Воскреслий Господь входить до зачиненої кімнати, де ховаються перелякані учні, і промовляє ті самі слова: «Мир вам». Це не привітання, а дар — дар, закріплений перемогою над смертю, дар, що перетворює переляканих учнів на відважних апостолів. Воскресіння — це не лише тріумф Христа; це початок нашого преображення. Ми не можемо звіщати Воскресіння, якщо наші серця залишаються замкненими через страх, гнів чи відчай.
Цього року ці слова Христа болісно відлунюють у всьому світі. Ми є свідками війн, гуманітарних криз і зневаги до людської гідності в багатьох країнах. Але для наших сердець особливо близькими залишаються страждання України. Наш народ продовжує терпіти бомбардування, вимушене переселення та велике горе. Сім’ї роз’єднані. Міста зруйновані. Невинні страждають, поки сильні вдаються до насильства. У такий час обіцянка Христового миру не є абстрактною. Вона є необхідною, нагальною, і це єдиний мир, який може зцілити рани народів і рани людського серця. Святий Папа Іван Павло II нагадує нам, що «мир — це не просто відсутність війни. Це діло справедливості та плід милосердя». Ми молимося за мир в Україні, але й докладаємо зусиль для його досягнення — через правду, солідарність, співчуття та непохитну надію.
Однак перш ніж мир зможе запанувати у світі, він спочатку повинен запанувати в нас. Христовий мир не нав’язується ззовні; його отримують через покаяння, молитву та примирення з Богом. Страсний тиждень закликає нас дослідити власні серця й запитати себе: чи не носимо ми в собі образи чи небажання прощати, чи не плекаємо гнів більше, ніж молитву, чи шукаємо Божу волю, чи лише свою власну, і чи дозволяємо Христу втихомирити бурі всередині нас. Святий Августин навчає: «Неспокійні наші серця, доки не знайдуть спокою в Тобі, Господи». Серце, що перебуває у мирі з Богом, стає носієм миру для інших. Сім’я, що перебуває у мирі, стає свідком Євангелія. Парафія, що перебуває у мирі, стає маяком надії. Нація, що перебуває у мирі з Богом, стає сильною, стійкою та вільною.
Воскресіння — це не лише історична подія, але й місія. Христос посилає нас як посланців Свого миру. Втішати страждаючих, захищати вразливих, відважно свідчити правду, будувати мости там, де інші будують стіни, і невпинно молитися за Україну та за всіх, хто зазнає насильства. Світ потребує християн, які випромінюють мир Воскреслого Господа. Не пасивний мир, а Пасхальний мир, що виходить з порожнього гробу.
Дорогі брати і сестри, святкуймо перемогу Христа над смертю, нехай Його мир запанує у ваших серцях, у ваших домівках і в нашій любій Україні. Нехай Матір Божа, Цариця Миру, заступається за нас. Нехай Воскреслий Христос зміцнить наших воїнів, втішить наших поранених і поверне додому наших полонених. Нехай дарує мудрість лідерам, відвагу вірним і надію всім, хто страждає. І нехай Його слова: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам» супроводжують вас протягом цього святого часу.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Благословення Господнє на Вас!
Дано в Мельбурні,
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





