СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Ярослав Приріз: Наші предки йшли на Кальварію до Пресвятої Богородиці з великою довірою
8 серпня 2021 року у с. Губичі на Старосамбірщині відбулась Єпархіальна проща та освячення храму Матері Божої, прославленої у Пацлавській чудотворній іконі.
Чин освячення та Божественну Літургію очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні владики Григорія Комара, єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії, та владики Володимира Груци, єпископа-помічника Львівської архиєпархії, о. Павла Коляси, декана Добромильського, о. Ігоря Петровича, декана Хирівського, о. Михайла Николина, декана Старосамбірського, о. Степана Гладя, декана Мокрянського, о. Павла Гачана, адміністратора Відпустового місця, о. Юстина Бойка, синкела у справах монашества Львівської архиєпархії, о. Никодима Гуралюка, ЧСВВ, о. Макарія Флячка, ЧСВВ, та священників Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Святу Літургію супроводжував співом хор церкви Різдва Пресвятої Богородиці з Хирова «Анна-Марія» (регент — Андрій Бербих). Духовні мелодії виконував також молодіжний духовий оркестр «Стривігор» з Хирова (керівник — Микола Щур).
Прийти до Богородиці із великою довірою
Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що Пацлавська ікона Пресвятої Богородиці і благословенна земля, де вона прославилась чудами, розповідають про непросту історію нашого народу, коли вітрила нашої держави були спущені, коли наша земля перебувала під владою різних окупаційних режимів, а одинокою заступницею і покровителькою українського народу була Пресвята Богородиця. «Наші предки йшли на Кальварію до Пресвятої Богородиці з великою довірою, тому Пацлавська ікона й стала чудотворною — це була надприродна відповідь і дар Богоматері своїм молільникам», — сказав проповідник.
Історія відпустового місця «Українська Кальварія»
Єпископ пригадав вірним, що історія цього місця сягає початку п’ятнадцятого століття. Вже шість століть паломники линуть сюди, аби просити заступництва у Богоматері, прославленої на цьому місці у Пацлавській іконі. «Сьогодні на древню Пацлавську Кальварію прибули і ми, аби подякувати за воскресіння нашої Церкви, яка вірно береже спадщину хрещення святого Володимира і супроводжує наш народ на дорозі спасіння, допомагаючи вистояти у духовній та національній ідентичності; аби подякувати за відновлення незалежності української держави, 30-у річницю якої відзначаємо цього року; аби просити про заступництво і поміч нашої Небесної Матінки у непростий час пошесті і російської збройної агресії, які переживаємо», — наголосив владика Ярослав.
Зцілення двох сліпців у Церкві
Відтак владика Ярослав пояснив євангельське читання, в якому мовилось про те, як Ісус зцілив двох незрячих. «Незряча людина перебуває у темряві, і першим кроком до просвітлення є свідомість того, що вона є незрячою. Тільки той, хто є створений до життя у світлі, знає, що є сліпим. Камінь не є сліпим! Знання про сліпоту означає розуміння того, що ти не є створений для темноти, подібно як знання про смертність — що ти не є створений для смерті», — зауважив владика Ярослав.
Просвітлення сліпців наступило у домі, який вказує на Церкву, яка є Божим домом, наметом, у якому замешкала Слава Божа. «Зцілення сліпців починається від бажання іти за Господом. Це прагнення є легеньким світлом серед ночі. Хто йде за Ісусом, приходить до повного світла», — наголосив проповідник.
Бути живим взірцем християнської віри
Відтак владика Ярослав додав, що Христос відповідає на прохання незрячих аж тоді, коли вони зайшли за Ним у дім. Так Він неначе випробовує їхню віру, хоче почути від них визнання їхньої віри. «Господь наперед знає те, чого нам потрібно, але бажає чути прохання як вияв нашої віри», — пояснив єпископ.
Незрячі звертаються до Ісуса: «Помилуй нас, сину Давидів». «Це прохання є важливішим від бажання тільки тілесного оздоровлення. Воно стосується помилування, зцілення цілісної людини. Це прохання і ми так часто висловлюємо перед Богом у наших богослужіннях», — сказав владика Ярослав.
Наприкінці проповіді владика Ярослав закликав присутніх наслідувати віру Пречистої Діви Марії. «Серед труднощів і викликів світу цього не бентежьмося і не зневірюймося, а відповідаймо від усього серця, як колись Пресвята Діва: „Нехай мені буде згідно Євангельського слова; вірую від усього мого серця, що спасіння моє в Ісусі Христі, що у Ньому Одному успадкую Царство Небесне, ввійду у радість Господа мого“», — сказав владика Ярослав. Проповідник додав, що кожен на своєму місці життя — на навчанні, чи на роботі, вдома чи на вулиці — повинен бути живим взірцем християнської віри, щоб поглянувши на нас й інші були заохочені ступити на шлях слідування за Христом.
Подяка жертводавцям
Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Павлу за душпастирську турботу про Відпустове місце, нагородивши його хрестом з позолотою. Єпископ висловив вдячність також ієромонаху Юстину Бойкові та жертводавцям, які передали «Українській Кальварії» літню каплицю Свято-Іванівської Лаври, що розташована у Львові. Подячну грамоту з рук єпископа отримали також: ієромонах Никодим Гуралюк, який у 2000-му році відновив прощі на Кальварію, архітектор Роман Сулик, керівники хорів, меценати і жертводавці.
За матеріалами Степана Павлішака для Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
